У Берліні представники Міноборони п’яти європейських країн обговорили підтримку України — підсумки зустрічі

Нові кошти на закупівлю американського озброєння для України, використання заморожених російських активів і посилення української оборонної промисловості — ці теми стали головними на зустрічі представників оборонних відомств Німеччини, Франції, Італії, Польщі та Великої Британії у форматі E5. Про те, як проходило засідання і які рішення були прийняті, повідомив FREEДОМ.

Німеччина виділить додаткові 150 млн євро на ініціативу PURL. Про це на пресконференції в Берліні заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. У межах програми європейські країни НАТО і Канада щомісяця акумулюють близько 0,5 млрд євро і закуповують американське озброєння для України.

13 листопада Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія і Швеція оголосили про виділення 500 млн доларів на закупівлю військової техніки та боєприпасів в межах ініціативи PURL. Таким чином, вже сформовано п’ять пакетів військової допомоги Україні, і тепер, як зазначив Борис Пісторіус, Берлін знайшов частину коштів для шостого.

“Ми наростили виробничі потужності в наших країнах. Німеччина збільшує суми щорічної допомоги. Ми закуповуємо все, що можемо, в тому числі через PURL. Однак ми стикаємося з однаковими проблемами в усьому світі, коли мова заходить про те, наскільки швидко оборонна промисловість зможе збільшити свої потужності. І щоб компенсувати це, ми вкладаємо значні фінансові кошти безпосередньо в українську оборонну промисловість, наприклад, у далекобійну зброю. У цьому напрямку ми суттєво просунулися разом з Україною”, — зазначив міністр оборони Німеччини.

Заяви Бориса Пісторіуса пролунали після завершення саміту в Берліні, де зібралися представники оборонних відомств Франції, Великої Британії, Італії, Польщі. Присутня була і глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас. По відеозв’язку до зустрічі приєднався також міністр оборони України Денис Шмигаль.

За підсумками засідання учасники підтвердили свою прихильність підтримці України та закликали Москву до негайного припинення вогню. Втім, з урахуванням того, що країна-агресор реагує виключно на силу, Кая Каллас наголосила: заморожені російські активи пора передати Києву.

“Україні наступного року знадобиться більше фінансування. Є кілька варіантів, але використання заморожених російських активів — найочевидніший спосіб підтримати її оборону. Це також можливість показати Росії, що час не на її боці… Саме тому ми продовжуємо тиснути на Москву за допомогою санкцій. Ведеться робота над 20-м пакетом обмежень, і вони явно діють краще, коли їх підтримують наші міжнародні партнери. Останні заходи США вже позбавляють Росію доходів, які вона використовує для фінансування своєї війни”, — заявила верховна представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки.

Україна сьогодні залишається щитом Європи, і інтерес до українських оборонних технологій на Заході тільки зростає. На пресконференції в Берліні представник оборонного відомства Польщі зазначив: Київ повинен стати учасником європейської програми SAFE. Вона передбачає до 150 млрд євро довгострокових кредитів для країн ЄС і партнерів, які долучаться до спільних оборонних проєктів. Крім того, ініціатива дозволяє європейським державам замовляти озброєння для своїх армій безпосередньо на українських підприємствах.

“Це дуже важливий європейський інструмент. З одного боку, він зміцнює фундамент європейської безпеки, а саме оборонну промисловість, а з іншого — надає європейським країнам дуже практичні рішення щодо військової техніки. Тому ми зацікавлені, щоб Україна брала участь у цьому проєкті. Польща хотіла б стати найбільшим бенефіціаром цієї програми. Ми маємо намір представити проєкти та інвестиційний план на суму понад 43 млрд євро до кінця цього місяця. І хочемо, щоб цей план включав співпрацю з українськими компаніями, в тому числі пов’язану зі створенням спільних польсько-українських підприємств у Польщі. Це помітно зміцнить обороноздатність України”, — наголосив міністр оборони Польщі Павел Залевський.

Зустрічі керівників Міноборони п’яти країн Євросоюзу стали регулярними з початку 2025 року. Перша відбулася 13 січня в Польщі — тоді й було створено формат E5 для посилення підтримки України. Зараз учасники групи заявляють, що готові розширювати її склад. Наступне засідання заплановано на 3 грудня.

Читайте також: Росія тестує стійкість Європи: наскільки країни НАТО готові до атак Кремля

Нагадаємо, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція оголосили, що вони профінансують спільний пакет військової техніки та боєприпасів для України на суму 500 млн доларів.