Тіньовий союз: як Китай підживлює російський ВПК і допомагає Путіну вести війну проти України

Кремлівський диктатор Путін намагається переконати росіян у тому, що вітчизняні кустарні розробки нібито перевершують зброю НАТО, тоді як на фронті ситуація абсолютно інша. Військово-промисловий комплекс РФ працює на знос, а обходити західні санкції для закупівлі компонентів для зброї все складніше.

У скрутній ситуації на допомогу Москві прийшов Пекін, який допомагає обходити західні санкції та ділиться військовими технологіями для виробництва озброєння.

Китайські компоненти у російській зброї

Попри офіційні заяви Кремля про нібито зростання військової промисловості, реальність на фронті інша. Нова техніка там з’являється все рідше, а більша частина того, що доїжджає до лінії фронту, — пережитки радянської епохи. Удари Сил оборони України по військових заводах агресора завдають відчутної шкоди. Підприємства зупиняють випуск компонентів для виробництва техніки, артилерії та ракет. Купити їх за кордоном в обхід санкцій стає все складніше й дорожче. У результаті Росія робить ставку не на якість, а на кількість.

Через проблеми у військово-промисловому комплексі Москва не може виконати навіть раніше підписані контракти. За даними The Times of India, постачання зенітних комплексів С-400 Індії відтерміновані майже на чотири роки. У рамках контракту майже на 5,5 млрд доларів, підписаного у 2018 році, Індія мала отримати у 2023-му п’ять ескадрилей С-400. Кожна ескадрилья включає дві батареї по 128 ракет з різною дальністю перехоплення. Три ескадрильї Індія вже розгорнула, а ще дві доведеться чекати до 2027 року. Це черговий знак виснаження російської військової машини, кажуть аналітики.

Однак навіть ослаблена армія агресора залишається загрозою для Європи та НАТО.

“Взагалі, головною метою Заходу зараз має бути план із зменшення, знищення виробничих потужностей російських ракет і нарощування власного виробництва як ЗРК, так і далекобійних. Бо Росія виробляє “Іскандерів” (за даними ГУР, 700 на рік) більше, ніж на рік виробляється перехоплювачів балістики (мінімум два-три Patriot потрібно для перехоплення “Іскандера”)”, — написав у Telegram керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко.

Водночас у Росії є доступ до китайських технологій виробництва ударних дронів. Журналісти агентства Bloomberg отримали документи, які це доводять. Крім того, нещодавно слідчі Служби безпеки України виявили у російському безпілотнику типу “Шахед” (Shahed) деталі китайського виробництва.

Військове співробітництво Китаю і Росії розвивається негласно, але стійко, і все більше впливає як на хід війни Росії проти України, так і на стратегічну рівновагу у світі. І хоча офіційний Пекін постійно заявляє, що, попри “безмежне партнерство” з Москвою, не постачає їй військових технологій, факти говорять про протилежне.

За даними західної розвідки, китайські компанії постачають Росії оптику, електроніку, чіпи, включно з мікросхемами подвійного призначення, вантажівки, шасі для ракетних систем залпового вогню та зенітних комплексів, верстати та обладнання для російського військово-промислового комплексу, зокрема лазерні технології.

Агентство Bloomberg провело масштабне розслідування і з’ясувало, що Москва активно взаємодіє з Китаєм і у виробництві дронів. Російська компанія “Аеро-хіт”, яка розгорнула масштабне виробництво безпілотників у Хабаровську, вже понад два роки співпрацює з китайськими фахівцями з компанії Autel. Щоб приховати своїх постачальників, росіяни активно використовують посередників, наприклад фірми, які займаються сільгосптехнікою або транспортуванням морепродуктів.

“З початку 2023 року інженери “Аеро-хіт” співпрацюють із китайськими фахівцями з компанії Autel над локалізацією виробництва дронів моделі Autel Max 4T. Ця модель була створена для цивільного використання, але виявилася ефективною в бойових умовах, зокрема через стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Документи показують, як чутливі технології можуть переміщуватися з Китаю до Росії, навіть якщо уряд Сі Цзіньпіна заявляє, що не постачає їх жодній зі сторін”, — йдеться у публікації Bloomberg.

Завод компанії “Аеро-хіт”, що отримує державне фінансування, планує довести цьогоріч випуск дронів до 10 тис. одиниць на місяць і розширити виробництво для більш просунутих моделей. Для порівняння: найвідоміше російське підприємство з виробництва дронів в Алабузі випускає до 3 тис. дронів на місяць. Місце розташування заводу компанії “Аеро-хіт” також обрано не випадково: відстань від Хабаровська до найближчого кордону з Китаєм у районі селища Фуюань становить усього 60 км, а до міжнародного річкового порту Тунцзян — 300 км.

Технологічна підживка Москви зі сторони Пекіна дозволяє продовжувати бойові дії, тому в Європі висловлюють серйозне занепокоєння цим прихованим фактом співпраці.

“Ми також знаємо, що непохитна підтримка Росії з боку Китаю призводить до посилення нестабільності та відсутності безпеки в Європі. Можна сказати, що де-факто Китай підтримує військову економіку Росії. Ми не можемо з цим миритися. І я завжди говорила: те, як Китай буде продовжувати взаємодіяти з путінською війною, буде визначальним фактором для відносин Китаю і ЄС у майбутньому. Якщо Китай заявляє, що захищає світовий порядок, заснований на правилах, то він має однозначно засудити грубе порушення суверенітету, територіальної цілісності та міжнародно визнаних кордонів України та діяти відповідно», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Після масованого обстрілу російською армією Києва в ніч на 4 липня у збитих дронах типу “Шахед” слідчі виявили компоненти китайського виробництва, а саме — кріплення для катапульти. Виготовлені вони були всього кілька тижнів тому. У відповідь Київ запровадив санкції щодо п’яти зареєстрованих у Китаї компаній, які постачали країні-агресору ці деталі. Санкції включають заборону на ведення бізнесу на території України і заморожування всіх активів.

“Сьогодні є пакет санкцій проти компаній із Китаю, які, на жаль, постачають компоненти для російського виробництва зброї, зокрема “Шахедів”. Чіткі докази цього є — деталі знаходять у збитих “Шахедах”. Ми будемо говорити також про це з нашими партнерами, щоб вони підтримували українські санкції. Будемо й надалі посилювати наш тиск”, — зазначив президент України Володимир Зеленський.

Кількість китайських компонентів у російських засобах ураження з 2023 року зросла майже втричі, повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

“Якщо в перші роки війни Китай просто заробляв на війні, постачаючи відповідні компоненти для БпЛА й Україні, і Росії, то останнім часом Китай почав обмежувати експорт тих чи інших компонентів чи збірних моделей БпЛА в країни НАТО та Україну, але при цьому таких обмежень немає щодо Росії”, — розповів голова правління Інституту безпеки Східної Європи Анатолій Пінчук.

Пекін несе відповідальність за 80% випадків обходу санкцій, введених щодо Росії. Про це йдеться у закритому доповіді МЗС Німеччини, до якого отримали доступ німецька газета Süddeutsche Zeitung та телемережі NDR і WDR. Євросоюз продовжує вимагати від китайської влади відмовитися від підтримки Кремля.

Військове співробітництво Пекіна і Москви в оцінці експертів

Чи справді можливостей російського ВПК недостатньо для забезпечення потреб на фронті? У чому полягає військово-технічне співробітництво Китаю й РФ і як його можна зупинити? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Богдан Долинце, авіаційний експерт, член громадської ради при Державіаслужбі;
• Денис Попович, військовий оглядач;
• Євген Дикий, екскомандир взводу батальйону “Айдар”.

БОГДАН ДОЛИНЦЕ: Без китайського постачання РФ втратить 90% потужностей у виробництві дронів

— Ми бачимо, що кількість китайських компонентів у російській зброї продовжує зростати як у вже наявних зразках, так і в нових розробках. Навіть такий широко використовуваний безпілотник, як “Шахед”, сьогодні критично залежить від китайських деталей.

Росія таким чином намагається диверсифікувати ризики постачання з Ірану. Було зафіксовано випадки, коли в уламках безпілотників знаходили двигуни з маркуванням китайського виробництва. Це означає, що РФ не здатна масштабувати своє виробництво зброї без участі Китаю — ні в частині компонентів, ні в технологіях, ні в обладнанні.

Ми також спостерігаємо, що росіяни закуповують у Китаю вже готові вироби. Йдеться саме про постачання компонентів, які ввозяться як товари подвійного чи навіть цивільного призначення. Це може бути різний пластик, мотори, мікросхеми, плати, камери. Далі на території РФ відбувається фінальна збірка — зокрема для дронів-розвідників або ударних безпілотників.

Росія змушена імпортувати навіть двигуни внутрішнього згоряння, які, наприклад, офіційно проходять як мотори для човнів або для газового обладнання. Але насправді вони йдуть у дрони.

Потрібно розуміти, що без китайських компонентів виробництво російських безпілотників буде суттєво обмежене. І йдеться не тільки про FPV-дрони, які використовуються на передовій, а й про середньодальні та дальні безпілотники.

Якщо Китай скоротить постачання, Росія втратить як мінімум 90% своїх виробничих можливостей у сфері БпЛА.

Якщо Пекін дозволяє Москві масово виробляти такі дрони, це прямо впливає на її можливість вести війну — не лише проти України, а й потенційно проти країн ЄС.

Що стосується фінальної збірки, то для неї не потрібні якісь особливо високотехнологічні потужності — цим цілком можуть займатися і в Росії, і навіть на тимчасово окупованих територіях України. Але ключове — це самі компоненти. Виробництво таких речей, як мікросхеми, плати, мікроконтролери — це високотехнологічний, дуже дорогий процес.

Заводів, здатних виробляти ці компоненти, у світі надзвичайно мало. Створення такої галузі коштує сотні мільярдів доларів, і дозволити собі це можуть одиниці. Навіть у ЄС такі потужності є тільки у Німеччині та Франції, і то в обмеженому обсязі. Створення таких виробництв потребує 3-5 років і мільярдних інвестицій. Це дуже складні технології.

Водночас Кремль нарощує випуск зброї, роблячи ставку на так звану “асиметричну відповідь” — пошук дешевих, але ефективних рішень. Наприклад, у сфері дронів великої дальності розвивається напрямок перехоплювачів, які можуть збивати ворожі цілі в 10, а іноді й у 100 разів дешевше, ніж сам “Шахед”.

Нинішні обсяги постачання із Китаю відіграють ключову роль у здатності Росії продовжувати війну. Протидіяти цьому можна лише шляхом пошуку дешевших і технологічно ефективних рішень — “асиметричної відповіді”.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Російський ВПК не самодостатній

— Російський військово-промисловий комплекс зараз, з огляду на зрозумілі причини, демонструє значний розвиток, хоча й однобокий. Саме війна сьогодні у пріоритеті в росіян і у російської влади. Боєві дії — це те, що фінансується найбільше.

Російський ВПК не здатен повною мірою покрити потреби фронту за всією номенклатурою озброєнь. Ми бачимо серйозний дефіцит танків, бронетехніки. Дуже багато старих зразків. Так, є нові танки й БТР, але переважають радянські моделі зі складів зберігання — їх модернізують, приводять до ладу і кидають на фронт.

Крім того, Росія, роблячи ставку на “живу силу”, вириває чоловіче населення з економіки й теж відправляє на фронт. Тому може просто не вистачити персоналу для стабільної роботи військових підприємств.

РФ використовує всі можливі, зокрема зовнішні ресурси, щоб максимально розігнати свій ВПК, який сам по собі не може забезпечити потреби фронту. А про військову допомогу від КНДР — постачання боєприпасів, артилерії, ракет — ми вже знаємо, чуємо і, на жаль, відчуваємо на собі.

Коли ми говоримо, що у Росії є дефіцит за певними типами снарядів, видами бронетехніки, артилерії й так далі — це не означає, що вона не може переорієнтуватися. Навпаки, вона концентрується на напрямках, які вважає пріоритетними: наприклад, виробництво дронів або балістичних ракет. І ми це вже серйозно відчуваємо — удари дронами по містах. Фронт це відчуває через атаки дронів, удари по логістиці й так далі.

Якщо загалом ВПК Росії не самодостатній, то за окремими напрямками вона може зосередити зусилля і створити серйозні проблеми.

У “Шахедах” — 65% компонентів китайського виробництва. У ракетах Х-101, крилатих ракетах повітряного базування, які прилітають по наших містах, теж знаходили західні компоненти. Тобто російський ВПК не самодостатній і залежить від компонентів, які надходять з-за кордону в обхід санкцій, за “сірими” схемами, через паралельний імпорт.

Ці компоненти можуть бути неякісними, дуже дорогими. Це може призводити до того, що вироби, зібрані з них, не здатні виконувати завдання або просто не долітають. Але, на жаль, ми бачимо й інше: значна кількість “Шахедів” і ракет все ж таки долітає до України та завдає шкоди.

ЄВГЕН ДИКИЙ: Москва все більше залежить від Пекіна

— Китай веде свою політику абсолютно цинічно і прекрасно розуміє, що робить. Сподіватися на те, що якимись вмовляннями, апеляціями до міжнародного права або публічними заявами можна це зупинити, дуже наївно.

Китай сам вирішує, як і в яких обсягах надавати допомогу Росії й поки що він в абсолютному виграші.

Що Пекін справді отримує — це все більшу залежність Москви, яка фактично стає його сателітом. Кремль став уже повністю залежним не лише економічно, а й технологічно. На сьогодні Росія без Китаю — це просто нонсенс. Чим далі, тим більше вона перетворюється на придаток.

Колись Володимир Володимирович Путін мріяв про повернення біполярного світу — як у роки його КДБ. Мовляв, було дві наддержави. Так ось, тепер світ справді біполярний. Тільки один полюс, як був у Вашингтоні, так і залишився. А другий із Москви перемістився до Пекіна.

Китай — тепер і є та наддержава, яка протистоїть Заходу. І якщо раніше СРСР суперничав зі США, то тепер Китай затулив усіх. Росія просто стала сировинним придатком. Плюс вона остаточно знищує свій військовий потенціал у війні проти України.

Якби Захід ввів проти Китаю санкції такого ж масштабу, як проти Росії — це могло б спрацювати. Бо китайська економіка такого тиску не витримала б. Але ціна питання для Пекіна зовсім не та, щоб він перетворювався на країну-ізгоя. А головне — Захід навряд чи на таке піде. Такі санкції вдарять по китайській економіці, але і європейську зруйнують.

Нам потрібно виходити з того, що є: Росія й надалі опиратиметься на військово-технічне співробітництво з Пекіном. І це просто треба враховувати як об’єктивний фактор. Виглядає, одного разу ми вже припустилися помилки, не врахувавши цей фактор. Ми недооцінили темпи виробництва дронів, які налагодили у РФ, бо виходили з російських даних без урахування китайських можливостей. І ось тепер бачимо в нашому небі результат цієї помилки.

Потрібно пам’ятати: допомога Пекіна Москві в рази більша, ніж це офіційно визнають.

Читайте також: Роздратування Трампа, нові санкції проти РФ і військова допомога для України: ситуацію з постачанням зброї США оцінили експерти