Світова економіка переживає чергову кризу довіри: політика торгівельної ізоляції, яку провадить президент США Дональд Трамп, спричинила ланцюгову реакцію в усьому світі. Запроваджені Сполученими Штатами мита на імпорт товарів із понад 180 країн спричинили різку реакцію ключових економічних партнерів та коливання на глобальних ринках.
Глобальна торгівельна перебудова: світ реагує на тарифну політику Трампа
Насамперед Білий дім розпочав переговори щодо пом’якшення тарифів із дружніми країнами. Першими до діалогу долучилися В’єтнам та Ізраїль. 7 квітня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибуде до Вашингтона, ставши першим іноземним лідером, який особисто обговорить із Трампом зниження мит.
За інформацією CNN, консультації також ведуться з Індією. Камбоджа та Індонезія заявили про готовність розпочати переговори. У соцмережі Truth Social Трамп повідомив, що США і В’єтнам працюють над угодою, яка допоможе повністю усунути тарифні бар’єри між країнами.
Паралельно країни Азійсько-Тихоокеанського регіону переглядають свої стратегії. Китай, який отримав один із найболючіших ударів — 34-відсоткові мита, відповів дзеркальними заходами, поширивши їх на весь американський імпорт. Крім того, Пекін розпочав антимонопольне розслідування щодо рентгенівських трубок зі США та Індії й запровадив обмеження на імпорт американської продукції птахівництва. Підготовлено заходи експортного контролю щодо семи видів рідкісноземельних металів, зокрема гадолінію та ітрію — критично важливих для виробництва мікрочипів.
Кульмінацією стало попередження Трампа про запровадження нових 50-відсоткових мит для Китаю з 9 квітня, якщо Пекін не скасує свої тарифи. Також він оголосив про замороження переговорів із КНР, уточнивши, що з іншими країнами діалог “розпочнеться негайно”.
Китай пообіцяв іти до кінця, якщо президент США реалізує загрозу чергового підвищення мит для Китайської Народної Республіки.
“У торговельній або тарифній війні немає переможців. Протекціонізм не пропонує виходу. Китайський народ не провокує проблеми, але ми їх не боїмося. Вдаватися до тиску, погроз і шантажу — неправильний спосіб взаємодії з Китаєм. Китай, безумовно, вживе всіх необхідних контрзаходів для рішучого захисту своїх законних прав та інтересів”, — заявив представник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь.
Тим часом Європейський Союз запропонував США взаємну відмову від мит на промислові товари.
“Ми вже досягли цього з іншими партнерами й готові до чесної угоди зі США”, — акцентувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Втім, ЄС також готується до відповідних дій: 9 квітня заплановане голосування щодо контрзаходів, остаточне затвердження — 15 квітня. Мита набудуть чинності поетапно — з 15 квітня та 15 травня відповідно. За даними The New York Times, ці заходи є реакцією на введені США мита на європейську сталь та алюміній.
Паралельно загострюється внутрішня дискусія у Великій Британії. Прем’єр-міністр Кір Стармер у колонці для The Telegraph заявив про необхідність “укрити британський бізнес від шторму в світовій економіці” й зосередитися на економічній безпеці. Попри відмову вводити обмежувальні заходи щодо США через підготовку угоди про вільну торгівлю, Лондон висловлює занепокоєння масштабами кризи.
“Нові часи вимагають нового мислення”, — зазначив Стармер, натякнувши на готовність до перегляду стратегічного курсу.
Ситуація на фінансових ринках продовжує погіршуватися. 7 квітня акції знову впали, довівши сукупні втрати за три дні до 9,5 трлн доларів. За даними Bloomberg, розпродаж торкнувся найбільших компаній: Tesla подешевшала на 10%, Amazon, Apple і Citigroup — приблизно на 5%. Європейський індекс Stoxx 600 опустився до найнижчого рівня з грудня 2023 року. Німецький DAX короткочасно знизився на 10%, перш ніж частково відновитися. В Азії індекс Hang Seng впав на 13%, а Південна Корея тимчасово призупинила програмну торгівлю.
Аналітики попереджають: у разі затягування торгівельної війни США ризикують не лише загостренням рецесії, а й зниженням глобального рівня довіри. Трейдери вже переглядають очікування щодо ключової облікової ставки ФРС.
У Вашингтоні, втім, переконані — шоковий ефект тимчасовий. Державний секретар Марко Рубіо висловив упевненість, що щойно компанії адаптуються до “нових правил”, ситуація стабілізується.
“Ринки падають не тому, що економіка слабшає, а тому, що чинні моделі виробництва шкодять США”, — заявив він.
Політика Трампа продовжує ділити світ на табори. Хтось йде на діалог, хтось — на конфронтацію. Але масштаб розриву очевидний: країни, які раніше вважалися опонентами, як-от Японія, Південна Корея й Китай, почали обговорювати можливість створення зони вільної торгівлі — крок, що ще донедавна здавався неймовірним. Це свідчить про стрімку зміну геоекономічного балансу.
На цьому тлі зростає занепокоєння процесами дедоларизації світової економіки. Країни шукають шляхи зменшення залежності від США, яка своєю односторонньою політикою стимулює появу альтернативних союзів та економічних моделей. Очікується, що найближчі тижні стануть вирішальними для формування нового глобального торгівельного ландшафту.
Зменшення економічного потенціалу та купівельної спроможності населення Європи підвищить імовірність того, що підприємства, які працюють на європейському ринку, почнуть розглядати можливість виходу на американський ринок або навіть перемістяться туди. Таким чином, це теж частина стратегії Трампа — економічно послабити Європу і змусити успішні європейські компанії перейти на американський ринок.
Читайте також: Виборці Трампа переплатять трильйони доларів зі своїх кишень: як вплинуть нові мита на економіку США
Союзи без США: до чого веде торгівельна війна у світі — думки експертів
Чому торгова політика Трампа призводить до розпаду старих альянсів і формування нових економічних блоків? Чи вдасться США нав’язати свою торгівельну стратегію Китаю, ЄС та іншим великим гравцям? Чи готовий американський Конгрес зупинити Трампа? Чим загрожує США загострення торгових конфліктів — і хто скористається цим моментом? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Ілля Несходовський, економічний експерт;
- Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД;
- Марія Гелетій, кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Трамп не враховує кроки у відповідь інших учасників світового ринку
— Я не бачив, щоб американці були роз’єднані — їх не потрібно об’єднувати. Це, по-перше. А по-друге — якими будуть наслідки дій Трампа? Це однозначно призведе до збільшення цін для американців.
Уже в історії були випадки, коли Америка намагалася розв’язувати певні проблеми шляхом введення мит на продукцію. Це відбувалося і з Європейським Союзом, і з окремими країнами. І все це, в принципі, закінчувалося невдачею. Тобто фактично за ці торгові війни, за ці тарифи платили самі американці. Вони переплачували мільярди доларів, купуючи продукцію, яка могла б надходити дешевше з інших країн.
Тому в цьому відношенні це однозначно є неправильним кроком. Можна сказати, що, можливо, Трамп намагається змусити багато успішних компаній світу, якщо вони хочуть торгувати з американцями, розмістити своє виробництво в США. Але це питання залишається відкритим.
Звісно, я не виключаю, що якісь компанії дійсно проводитимуть релокацію своїх виробничих потужностей безпосередньо на територію США. Але на це знадобиться щонайменше три роки. За цей час американці переплатять трильйони доларів, купуючи дорожчу продукцію.
Водночас у мене складається враження, що Трамп не враховує відповідні кроки інших учасників світового ринку. Наприклад, Європейський Союз однозначно обмежить доступ на свій ринок для таких американських компаній, як Apple, Google, Meta та інших. Тобто удар буде завдано по сфері послуг. У підсумку США програють: вони втратять робочі місця, а акції цих компаній істотно впадуть.
Китай на сьогодні продовжує залишатися монополістом у видобутку рідкісноземельних металів — елементів, що використовуються в будь-якій техніці, у чіпах тощо. Якщо Китай зараз обмежить постачання відповідних ресурсів і компонентів на американський ринок, то США не зможуть вчасно і швидко відреагувати. Тому в цьому відношенні Америка також програє.
Якщо зараз говорити про те, що хтось забирає робочі місця — подивимося, що буде протягом пів року. У довгостроковій перспективі, можливо, ця стратегія виявиться виграшною, але чи зможуть американці витримати пів року чи рік, коли їм доведеться платити значно більше в магазинах — це питання. Це перший момент. Другий — вони втрачатимуть робочі місця через те, що країни, проти яких запроваджено мита, почнуть відповідати аналогічними кроками.
Американці можуть втратити значну частину свого ринку, якщо Європейський Союз повністю переорієнтується на власні розробки, на свою зброю. У цьому разі перемістити туди підприємства вже не вийде. Відповідно, вони не матимуть пріоритетів — і знову мінус.
Тож постає питання: чи зможуть Сполучені Штати вести торгівельну війну проти всього світу? Відповідь залишається відкритою. Але цілі при цьому цілком зрозумілі.
Статистика показує, що США закупили в Росії товарів більш ніж на 2 мільярди доларів — 2,7, якщо бути точним, — а поставили в Росію на незначну суму. Інакше кажучи, логіка цих додаткових мит якраз підказує, що проти Росії варто було б запровадити відповідні обмеження, щоб вирівняти торгівельний баланс. Це значна сума — понад 2 мільярди доларів. Але це було проігноровано, санкції не були введені.
Щодо того, чи потраплять під обмеження якісь конкретні компанії — я думаю, що так. Тому що вже є приклади санкційної політики США, наприклад, проти компанії Huawei. Можливо, до списку потраплять й інші компанії, на які Трамп розраховуватиме — у тому сенсі, що вони перемістять своє виробництво до США.
Крім того, ми бачимо ситуацію з TikTok. Попри те, що спочатку було ухвалено рішення заборонити TikTok, Трамп потім дозволив його. Але тут інша логіка: він вимагає, щоб TikTok був проданий американцям. Інакше кажучи, він доб’ється свого — TikTok, як мінімум на американському ринку, стане американським і приноситиме дохід американським власникам. Тому все це цілком можливо.
На сьогодні ми вже розуміємо, що для Трампа не мають значення ні міжнародні договори, ні міжнародні зобов’язання. Він ухвалив певне рішення і йде обраним шляхом.
Країна, яка максимально постраждає від введення американських мит, — це Німеччина. У неї вже є серйозні проблеми: рецесія, падіння економіки. А основні виробники товарів, що потрапили під мита, — саме німецькі компанії. Тому подібні заходи серйозно вдарять по економіці Німеччини.
По-друге, щодо домовленостей з окремими країнами — це і є мета Трампа. Він від самого початку заявляв, що готовий домовлятися окремо з кожною країною Європи.
Я не виключаю, що він дійсно почне розколювати Європу — надавати винятки щодо мит окремим країнам. Наприклад, для всіх мито буде 20%, а для однієї — 10%, 5%, а може, і 0%. Тобто мета — завдати удару по Європі, скоротити її економічний потенціал.
Зменшення економічного потенціалу та купівельної спроможності населення Європи підвищить імовірність того, що підприємства, які працюють на європейському ринку, почнуть розглядати можливість виходу на американський ринок або навіть перемістяться туди. Таким чином, це теж частина стратегії Трампа — економічно послабити Європу і змусити успішні європейські компанії перейти на американський ринок.
ІВАН УС: Конгрес може втрутитися і скоригувати політику Трампа
— Безумовно, зараз, коли Трамп, як то кажуть, шокував увесь світ цими митами, усі очікують, що буде далі. Але водночас виникають питання і щодо внутрішньої американської політики.
Уся ця історія — не заради самих тарифів, а заради того, щоб усі почали переговори зі США і підписали певну угоду, про яку в американській діловій пресі говорять як про “Mar-a-Lago Accord” (назва резиденції Трампа). Це угода, яка має визначити нові правила глобалізації у світі.
Я називаю її “Bretton Woods 2.0” — так само, як свого часу Бреттон-Вудська система задала напрямок на десятиліття вперед. Так от, “Mar-a-Lago Accord” має визначити, яким буде новий світовий порядок.
Головна ідея, заради якої все це затівається, — це те, що боргові зобов’язання США перед іншими країнами будуть відтерміновані на 100 років. Таким чином, США хочуть скоротити свій борг: мовляв, якщо країни погоджуються на відстрочку боргу на 100 років — мита для них будуть низькими. Якщо не погоджуються — будуть високими.
Уся ця концепція ґрунтується на припущенні, що країни приїдуть домовлятися.
Один сенатор зі штату Айова заявив, що у Трампа є два місяці. Якщо протягом цього часу Трамп не досягне результатів, заради яких усе це затівалося, Палата представників і Сенат — тобто Конгрес США — зберуться і припинять дію надзвичайного стану, введеного з першого дня його перебування в Білому домі. Відповідно, тоді Конгрес перебере на себе повноваження щодо встановлення мит.
Поки що у Трампа є карт-бланш, але він діє рівно доти, доки зберігається довіра до того, що він досягне результатів.
Якщо ж, як ми вже бачимо, за діями Китаю та потенційними діями Європейського Союзу почнеться глобальна торгівельна війна — замість того, щоб усі йшли на умови США — тоді Конгрес, розуміючи, що це матиме негативні наслідки саме для США, спробує скоригувати політику Трампа.
Американський президент заходить надто далеко. Він ще може зупинитися, але, як мені здається, він перебуває у стані ейфорії — а це дуже небезпечне відчуття. Йому здається, що той нахрап, із яким він діє, приносить результати, і він не хоче згортати з цього шляху. Він демонстративно заявляє: “Мені байдуже, що відбувається з котируваннями, я поїхав грати в гольф”.
Водночас Республіканська партія, м’яко кажучи, не надто задоволена тим, що відбувається. Із простої причини: якщо у Трампа до наступних виборів залишилося трохи менш як чотири роки, то для партії вибори відбуваються постійно. Сам факт того, що республіканці починають програвати вибори через зростання антирейтингу Трампа, викликає занепокоєння у партії.
Той самий сенатор вже заявив, що в історії США були випадки, коли політики, схожі на Трампа, призводили Республіканську партію до дуже негативних наслідків. Тому Конгрес може втрутитися і скоригувати його політику.
Чому всі говорять про “Mar-a-Lago Accord”? Тому що був “Plaza Accord” 1985 року, коли США домовилися з Японією, Західною Німеччиною і Францією — і цього вистачило, щоб змінити правила світової торгівлі.
У 2000 році країни G7 контролювали 65% світового ВВП. Зараз — лише 45%. Вони більше не є головними гравцями світової економіки. Треба домовлятися з великими країнами, такими як Китай, який прямо дає зрозуміти, що не піде на умови США.
Китай уже запроваджує дзеркальні тарифи. ЄС планує зробити те саме. Щобільше, починають формуватися союзи, які раніше здавалися неможливими. Японія, Південна Корея і Китай — країни, які історично були антагоністами, — починають обговорювати зону вільної торгівлі на антиимериканській основі.
Те, що Японія, Китай і Південна Корея йдуть на зближення, — це серйозно. Південна Корея — 10-та економіка світу, Японія — 4-та, Китай — перша або друга, ділить лідерство зі США. Росія — 11-та. І, судячи з прогнозів на найближчі два роки, Росія опускатиметься ще нижче.
Очікуваний наслідок — дедоларизація світової економіки.
США ламають чинні правила. І зрозуміло чому. У 2017 році компанія PricewaterhouseCoopers прогнозувала: якщо нічого не змінювати, до 2050 року Китай стане економікою №1, Індія — №2, а США — лише третіми з великим відставанням.
США не хочуть бути другими, а тим більше — третіми. Тому йдуть на непопулярні кроки. Є вислів: “немає нерозв’язних проблем, є непопулярні рішення”. Зараз США обирають саме такі.
Але суть у тому, що вони можуть не дати очікуваного результату. США не хочуть поступатися Китаю лідерством, але, ламаючи правила — забуваючи про СОТ, про міжнародні інститути — вони створюють хаос.
До речі, тиск на Україну у контексті угоди про рідкісноземельні елементи — це частина тієї ж політики. США, по суті, хочуть скасувати дію базових принципів міжнародного права, зокрема принципу, що закон не має зворотної сили.
Таким чином, створюється хаос, і в американському істеблішменті зростає відчуття, що поставлено надто багато — і час натиснути на гальма.
МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Європейські ринки не сильно відчули на собі нововведення Трампа
— Зараз усі ринки — включно з американськими, азійськими, європейськими — відреагували на мита Трампа падінням. Тобто за фактично один-два дні зниження склало від 5 до 10%. Це означає, що всі зміни, які відбуваються в міжнародних відносинах — чи то тарифи, чи то якісь інші економічні процеси в окремих регіонах світу, — впливають на ринки в усіх країнах і регіонах. Цей світ взаємопов’язаний.
Зараз ми бачимо, що деякі ринки поступово відновлюються, покращують своє становище. Деякі не сильно постраждали, наприклад, європейський.
Загалом ситуація розвивається таким чином, що одномоментно запроваджені тарифи, які зачіпають більшість країн світу, можуть призвести світову економіку або до рецесії, або до інфляції. Це означає, що світ може опинитися в стані економічної кризи. Хоча це не обов’язково.
В одних країнах наслідки будуть більш відчутними, в інших — менш. Можливо, Європа опиниться в найкращій ситуації, тому що європейські ринки не сильно просіли, а крім того, багато інвесторів і компаній розглядають Європу як стабільний ринок.
Водночас азійські ринки, особливо китайський, сильно постраждали. Це означає, що їхнє становище може ще погіршитися, якщо тарифи буде запроваджено в повному обсязі, і коли бізнес опиниться перед необхідністю адаптуватися до нових умов.
Я б сказала, що зараз застосовуються різні інструменти, щоб залучити лідерів країн до переговорів. Але мені здається, що у Трампа є якесь “ноу-хау”, тому що, коли він виходить на міжнародну арену з певними ініціативами, особливо у сфері тарифної політики, він фактично стрясає економічну і світову системи. Багато країн і компаній не знають, як діяти. Водночас вони усвідомлюють необхідність шукати рішення та домовлятися, щоб зберегти свої економіки.
Наприклад, Європа і Китай мають великі торгівельні відносини зі США. Це означає, що перед ними стоїть вибір: або втратити ринок, або покинути його. Уже зараз німецькі компанії, такі як Audi, заявляють про намір покинути американський ринок. Або ж вони прагнуть домовитися про більш-менш прийнятні умови.
Ці тарифи не можна назвати повністю справедливими. Вони розраховувалися досить дивним чином. Багато економістів кажуть, що розрахунки базувалися на якомусь середньому показнику торгового дефіциту — це не та цифра, яку можна однозначно зрозуміти. Реальні тарифи, які діють у Європі щодо американської продукції, і тарифи, які США застосовують до інших країн, непорівнянні. Це свого роду дефіцит торгового балансу, а не конкретні ставки мит.
Економісти кажуть, що найсильніше постраждає економіка Китаю, тому що обсяги його торгівлі зі США дуже великі. Уже зараз відзначається зниження китайського фондового ринку на 0,9%. При цьому очікувався позитивний баланс і зростання ВВП на 4-5%, але ці показники не виправдалися. Китай, вочевидь, стане головним потерпілим від введених тарифів. Це логічно, оскільки основна мета тарифів — винести американський бізнес із Китаю. Наскільки це реально — сказати складно, але це очевидно вплине на ціни товарів, вироблених в Азії та Китаї, і, відповідно, на кінцеву ціну для американського споживача.
Мені здається, тарифи стосуватимуться всіх. І, як сам Трамп каже: “Ми готові вести переговори”. Усе залежатиме від того, як країни вибудують діалог.
Наприклад, Велика Британія може знайти для себе вигідні умови. Чого хоче Трамп? Він хоче, щоб торгівля була більш збалансованою, щоб обсяги торгівлі США та інших країн перебували на порівнянному рівні.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Тепер світ шукатиме захист уже не у США, а в інших союзах
— Фондові ринки, як правило, більш динамічні, ніж економічні. Чому? Тому що ними рухають очікування. Очікування можуть бути як позитивними, так і негативними. Після того як Трамп не просто заявив, а й затвердив програму підвищення мит, ці очікування стали негативними для всього світу.
Економісти дуже швидко підрахували збитки — насамперед у промисловості. Чому? Тому що мита найбільше б’ють по промислових товарах: автомобілях, техніці, включно з Apple і iPhone. Розрахунки приблизно такі, і я з ними погоджуюсь: найбільше постраждає промисловість Сполучених Штатів — цього року падіння складе 2,5%. На другому місці, очевидно, Китай — близько 1,5%. Німецьке машинобудування та автомобілебудування втратять приблизно 0,4%. Крім того, постраждають і азійські виробники, насамперед електроніки — ігрових приставок та іншої техніки.
Після оприлюднення цих розрахунків інвестори, які володіють акціями та облігаціями згаданих компаній, почали їх розпродавати, бо, на їхню думку, прибутків не буде, а зростання відновиться не скоро. Саме тому в першу чергу й падає фондовий ринок.
Нагадаю, що Трамп обіцяв: за 10 років США отримають вигоди в обсязі 600–700 мільярдів доларів. Але зараз ми спостерігаємо падіння на трильйони, а обіцяна “вигода” — лише мільярди. Звісно, Штати їх не отримають. Усе це — добре поданий обман при поганій грі. Саме тому падають фондові ринки, зокрема й азійські. Чому? Бо їхній експорт теж постраждав. Але найбільше знижуються американські фондові індекси. Чому? Бо саме на американський експорт запроваджуються захмарні імпортні мита.
Тепер 34% американського експорту до Китаю обкладається загороджувальним митом. Це і є коротке пояснення, чому на фондових ринках паніка. Вона безпрецедентна. Хоча прецеденти в історії були, сучасні інвестори такого ще не переживали — лише читали в підручниках з економічної історії. А тепер бачать це на власні очі.
Що зробив Трамп? Він наводив якісь математичні розрахунки, яких, чесно кажучи, сам не розуміє — та й ніхто не розуміє. Так, можна прослідкувати, як вони до них дійшли, але вони абсурдні.
Тепер щодо Європи. Я думаю, Європа вибере з американських товарів ті, що потрібні для власного виробництва, і на них не будуть накладати високі мита — можливо, символічні 10%. А от на інші товари, які ЄС може виробляти самостійно, будуть або високі мита, або повна заборона. Наприклад, на м’ясо чи каліфорнійські вина. Французькі вина вважаються кращими — я з цим згоден, хоч і каліфорнійські теж добрі. Тобто удар буде по віскі, винах, м’ясу — точково.
При цьому ЄС продовжить рахувати: наприклад, “ми виробляємо Airbus, але частину компонентів отримуємо зі США” — і в цьому випадку мита можуть бути символічними або відсутніми. Європа відповість інтелектуальніше — як це вже зробила Канада. Канада відповіла несиметрично: на деякі американські товари мита взагалі не вводили, а от, наприклад, на експорт канадської нафти до США — так. Ввели 25-відсоткову надбавку. Щобільше, почали стягувати мито за проїзд американських вантажівок до Аляски. Це вже спричинило кризу в індустрії відпочинку на Алясці: напівпорожні готелі, дефіцит товарів у супермаркетах.
Європа зараз вивчає канадський підхід і, ймовірно, буде діяти аналогічно. Ба більше — я думаю, Європа заздалегідь анонсує свої кроки. Я називаю їх “найболючішими санкціями” — вони будуть болючішими за ті, що застосовувалися проти Росії.
Нині зароджуються нові торгівельні союзи — без участі США. Без мит, зона вільної торгівлі. Це майже напевно буде союз Канади та Євросоюзу. Японія вже веде переговори. Австралія — теж. І найбільш парадоксально — Китай може запропонувати ЄС аналогічну зону вільної торгівлі.
Це буде складно, особливо для Німеччини, тому що китайці часто копіюють технології — наприклад, у BMW вкрали двигун і ставлять його на свої авто. Тому Німеччина хоче залишити мита. Але я впевнений, Китай і ЄС знайдуть спільну мову.
Можливо, ці мита проіснують недовго, а потім з’явиться зона вільної торгівлі — новий економічний союз. А за економічним союзом може з’явитися і політичний. Це стосується не лише економіки. Канада, по суті, скоро стане частиною ЄС. А далі — й оборонні союзи.
Трамп не розуміє, що порушує не лише закони економіки та геополітики, але й ставить під загрозу світову безпеку. Світ може шукати захист вже не у США, а в інших союзах.
Читайте також: Торгівля замість війни: чому економічні компроміси з РФ небезпечні, пояснили експерти














