Свобода, за яку українці платять життям: як Україна зустріла 34-й День Незалежності

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності. Ці 34 роки були наповнені розвитком, випробуваннями, боротьбою і перемогами.

Шлях України до незалежності

Після десятиліть масових репресій український народ знову показав готовність боротися за свою свободу. 2 жовтня 1990 року в Києві сотні студентів вийшли на протест проти підписання нового союзного договору, вимагаючи відставки уряду УРСР, багатопартійних виборів і заборони служби українців за межами країни. Ця акція увійшла в історію як Революція на грані. І вже 17 жовтня парламент пішов на поступки. Це стало передвісником майбутніх змін.

16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991-го — Акт проголошення незалежності України. Попри опір комуністичної більшості, 346 депутатів проголосували “за”. Синьо-жовтий прапор вперше урочисто внесли в український парламент.

А після, на референдумі 1 грудня 1991 року, понад 90% громадян підтримали Акт, прийнятий Верховною Радою.

Така незалежна і суверенна Україна абсолютно не влаштовувала Кремль. Москва використовувала різні способи тиску, які особливо посилилися з приходом до влади Путіна. Головними його методами того періоду було економічний і енергетичний вплив на Україну.

Знаковою подією стало і протистояння навколо острова Тузла в 2003 році. Ці події часто називають передвісником війни Росії проти України. Москва без попередження почала будівництво дамби зі свого Таманського півострова в напрямку української Тузли. Українські військові попередили: у разі порушення кордону відкриють вогонь на ураження. Росіянам залишалося 102 метри до української території. Тоді президент Леонід Кучма особисто прибув на острів і змусив Путіна відступити.

Відносне затишшя у відносинах між Росією та Україною тривало недовго. Вже восени 2004 року в Києві, а пізніше й в інших великих містах країни, почалися масштабні протести, викликані масовими фальсифікаціями на президентських виборах, де переміг Віктор Янукович — ставленик Кремля. Тоді Помаранчева революція змогла дати відсіч тиску Москви, і президентом України став Віктор Ющенко.

Але у 2010-му до влади знов пробився Віктор Янукович, який оголосив Москву головним союзником і партнером. Останньою краплею стала відмова уряду підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це викликало чергову хвилю протестів, яка переросла в листопаді 2013 року в Революцію Гідності.

На початку 2014 року на тлі масових протестів Янукович втік до Росії. Верховна Рада позбавила його президентських повноважень. І вже в лютому Путін віддав наказ про захоплення Криму. 12 квітня російські бойовики захопили місто Слов’янськ на півночі Донецької області, і почалася війна на Донбасі.

А в лютому 2022 року Росія пішла вже на повномасштабне вторгнення в Україну. Українці зустріли кремлівську агресію не покірністю, а опором. Бліцкриг Путіна провалився.

Мільйонні втрати і криза в російській економіці, міжнародна ізоляція і статус ізгоя, ката і злочинця. Російський диктатор все ще не може змиритися з думкою про те, що йому не вдасться окупувати всю Україну і забрати в українців те, чим вони дорожать найбільше — свободу і незалежність.

А тим часом українці вже 1 278 днів мужньо протистоять російській повномасштабній агресії.

34-й День Незалежності

Сьогодні, в 34-й день своєї Незалежності, Україна приймала вітання від світових лідерів. До столиці прибули представники країн-партнерів.

Масові заходи в Києві скасували з міркувань безпеки. Однак на Софійській площі відбувся урочистий захід за участю президента України Володимира Зеленського, українських військовослужбовців, а також високопоставлених чиновників, які прибули до Києва в особливий день, — прем’єр-міністра Канади Марка Карні, а також спецпредставника США Кіта Келлога.

Акції до Дня Незалежності пройшли в багатьох українських містах. Так, в Одесі розгорнули величезний 34-метровий український прапор і провели автопробіг, присвячений святу.

У Дніпрі масових заходів не проводять, оскільки місто знаходиться вже досить близько до лінії фронту. Проте, пройшли різні невеликі заходи, які широко не анонсувалися з метою безпеки.

У Харкові День Незалежності України пройшов під гаслом “Два свята — одна сила!”. Адже напередодні, 23 серпня, харків’яни відзначали День міста і День Державного Прапора. Всі масові заходи з метою безпеки в прифронтовому Харкові перенесли в метро.

А ось у Херсоні День Незалежності супроводжували російські обстріли. Уже о 5 годині ранку армія противника почала завдавати удари по району Корабел. Масових заходів у місті не проводили, оскільки російські дрони щодня в прямому сенсі полюють на місцевих жителів. Однак з нагоди Дня Незалежності будівлі в Херсоні прикрасили українською символікою та державними прапорами.

Акції, приурочені до Дня Незалежності України, проходили й в багатьох містах Європи та США.

Чому Кремль ніколи не змириться з незалежністю України — думки експертів

Чи може Росія змінитися без трансформації, подібної до післявоєнної Німеччини? Яка роль США, Європи, Канади та Великої Британії в забезпеченні безпеки України? Що заважає переговорам з Росією привести до реального миру? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Анатолій Пінчук, голова правління Інституту безпеки Східної Європи;
• Юрій Федоренко, командир 429-го окремого полку безпілотних систем “АХІЛЛЕС” Сухопутних військ ЗСУ;
• Олег Лисний, президент Аналітичного центру “Політика”.

ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО: Україна ламає імперські мрії Путіна щодо захоплення Європи

— Путін робить все можливе для окупації української території, але його справжня мета — повне знищення української державності та українського народу. Про це потрібно пам’ятати.

Імперії або розширюються, або вмирають. Путін розуміє це і прагне стерти Україну з карти світу, адже саме Україна стоїть на заваді його планам.

Український народ вже третій рік повномасштабної війни протистоїть противнику, який у багатьох аспектах перевершує нас.

Я впевнений, що ми збережемо державність і будемо відзначати наступний День Незалежності. Всі тимчасово окуповані території обов’язково повернуться під контроль України. Це можливо — не відразу, але все наше ми повинні забрати.

Сьогодні про Україну говорять у всьому світі, нам надають озброєння і підтримку для відновлення економіки. Ми повинні продовжувати отримувати додаткову зброю і ресурси, щоб захищати наше небо і зберігати українську державність. Чим більше ворога буде знищено, тим більше у нас шансів і далі відзначати День Незалежності України.

АНАТОЛІЙ ПІНЧУК: Європа усвідомлює стратегічне значення України

— Україна показала свою здатність протистояти російській агресії в надзвичайно важких умовах. Вона довела, що може бути військовим щитом Європи щодо Росії. Суб’єктність України за цей період значно зросла — це одна з ключових складових.

Сьогодні Україна продовжує боротися за свою незалежність проти російської агресії. Наша держава є форпостом, який стримує імперські амбіції кремлівського диктатора Володимира Путіна. Україна стала перешкодою, що заважає Кремлю розширювати вплив на європейському континенті.

Європейські партнери вже в основному розуміють цю роль України. Після зміни позиції Сполучених Штатів щодо моделі безпеки і конфігурації всередині НАТО європейські країни почали розглядати власний захист більш самостійно, без виключно американської опіки.

У відповідь на це прийняті великі оборонні програми, спрямовані на нарощування виробництва озброєнь і трансформацію армії. Європейські партнери усвідомлюють стратегічну роль України і намагаються максимально допомогти нашій країні.

За останній рік-півтора зусилля Європи щодо взаємодії та співпраці з Україною в секторі безпеки і оборони значно зросли.

ОЛЕГ ЛИСНИЙ: Росія повинна пройти трансформацію, як колись фашистська Німеччина

— Сьогоднішній візит спецпредставника президента США Кіта Келлога до Києва — сигнал самому Путіну, що які б зусилля він не докладав, щоб розірвати зв’язок Україна–Європа–США і ширше — Україна–Захід, зробити цього йому не вдається.

Сьогодні в Києві перебуває і прем’єр-міністр Канади Марк Карні. Він порівняв ситуацію з переговорами з Росією з переговорами Рональда Рейгана з СРСР, нагадавши його девіз — довіряй, але перевіряй.

Подібні візити до Києва показують, що Європа і весь Захід серйозно ставляться до допомоги Україні і до загрози з боку Росії. Важливо, щоб Путін правильно це розумів.

Однак США і Трамп формулюють тему підтримки так, що основні зобов’язання на себе повинна взяти Європа. І багато європейських країн готові до цього. Все частіше лунає впевнена підтримка України від Великої Британії, Канади та інших союзників.

Європа розуміє: якщо не підтримати Україну зараз, завтра доведеться воювати на своїй території. Цинічно, але справедливо сказати: простіше і дешевше допомогти Україні зараз, ніж зустріти війну у себе.

При цьому мова йде не тільки про гарантії безпеки. Потрібне продовження санкційного тиску і довгостроковий контроль за будь-якими формами співпраці з Росією. Інакше країна через короткий час знову стане загрозою. В ідеалі Росія повинна пройти процес трансформації, аналогічний тому, що пережила фашистська Німеччина, — інакше вона завжди буде становити небезпеку. Але серед європейських партнерів поки мало готових прийняти ідею необхідності фрагментації РФ.

Зараз у західних сценаріях фігурує Росія “без Путіна”, але, по суті, — з новим Путіним. Якщо країна не буде покарана, навіть при формальних реформах вона знову повернеться до агресії. На тактичному рівні можна обмежувати Москву санкціями, але на стратегічному рівні існування Росії в нинішньому вигляді має бути поставлено під питання.

Читайте також: “Ми будуємо Україну, яка матиме достатню силу і міць, щоб жити в безпеці і мирі”: президент привітав українців з Днем Незалежності (ВІДЕО)