Світові ціни на зерно зросли, але повернуться до норми, якщо морський експорт працюватиме – Горбачов

Експорт пшениці нового врожаю Україна планує розпочати через порти вже у вересні. У межах зернової угоди держава сподівається за кілька місяців збільшити відвантаження зерна морем до 3-3,5 млн тонн на місяць з 1 млн тонн, які очікуються в серпні.

Тему розблокування портів та старт експорту продовольства з України обговорюємо з президентом організації “Українська зернова асоціація” (УЗА) Миколою Горбачовим.

— Які ваші прогнози — наскільки стабільно діятиме зернова угода?

— Я практично впевнений, що “зерновий коридор” працюватиме. Ми експортуватимемо зерно. І весь світ побачить українське зерно на ринку. Я переконаний у цьому через те, що у цьому зацікавлена не лише Україна. У цьому зацікавлений цивілізований світ.

— І росіяни також зацікавлені?

— Звичайно ж, Росія не зацікавлена у цьому процесі. Просто я не відношу Росію до цивілізованого світу.

Річ у тому, що ми з Росією конкуренти в багатьох аспектах. Особливо у торгівлі зерном. І ми поставляємо дуже велику частину зернових на світовий ринок.

Так, ми поставляємо кукурудзи практично в чотири рази більше на світовий ринок, ніж постачає Росія. Ми трохи менше, ніж Росія, постачаємо пшениці. Але сумарно експорт зернових з України вищий, ніж з Росії. 

А якщо сюди додати ще й експорт соняшникової олії (а Україна — номер один експортер олії у світі), то стає зрозуміло, що без такого “городу”, яким є Україна для всього світу, світові буде дуже важко існувати.

І, якщо навіть світ зможе існувати, то вартість цієї продукції буде набагато вищою, що провокує світову продовольчу інфляцію, яка на сьогодні, наприклад, у Європі досягла 8%.

— Згідно з Продовольчою організацією ООН, світові ціни на продовольство після рекордного зростання знизилися в липні. Як старт “зернового коридору” вплине на цінову політику продовольства у світі?

— Якщо “зерновий коридор” не працюватиме, то ціни не просто повернуться до тих високих рівнів, які були, а значно зростуть.

Зараз ціна не піднялася максимально тільки через те, що світ очікував, що буде знайдено якесь рішення щодо експорту українського зерна. Але без українського зерна африканські країни залишаться без продовольства. Це очевидний факт.

Якщо ж постачати зерно з інших країн, це коштуватиме на 70-80 дол. [за тонну] дорожче. Без “зернового коридору” можна прогнозувати зростання цін на 20-30%.

Продовольства у світі немає, через це можливе зростання ціни.

— Як українські аграрії пережили цю блокаду?

— Виробники зерна почуваються жахливо. Річ у тому, що ми споживаємо лише чверть від того, що вирощуємо. Нам не потрібна така кількість зерна.

Ми навчилися його виробляти, тому що є світовий ринок, на який ми експортуємо продукцію, яка має попит. Якщо світовий ринок не буде в нас у доступі, ми скоротимо це виробництво.

Але нашій країні продовольча криза не загрожує і не загрожувала ніколи, навіть під час Другої світової війни. Нині вона теж загрожувати не буде.

Але якщо світовий ринок не буде у нас у доступі, ми скоротимо не лише виробництво, але й логістичні ланцюги, портову та складську інфраструктуру. Тобто продовольча криза загрожуватиме не нам, а світу.

Наші сільгоспвиробники почуваються не дуже — вони навчилися вирощувати велику кількість зерна, але їм його потрібно продавати. Та наші Міністерство аграрної політики, Міністерство економіки, Міністерство інфраструктури працюють дуже ефективно. Усі залучені до того, щоб знайти якісь логістичні шляхи для експорту продовольства.

Але річ у тому, що альтернативні морю логістичні шляхи (залізницею, автомобільним транспортом, а далі морем через інші країни, — ред.) дуже дорого коштують.

Вони доходять за ціною до 200 дол. [на тонні]. Так, за собівартості пшениці близько 200 дол. за тонну, за ціни на ринку 350 дол., ще 200 дол. віддати тільки за логістику — це 50 дол. прямих збитків.

Тому через блокаду портів сільгоспвиробники почувалися погано. Я впевнений, що міністерства знайдуть способи допомогти нашим аграріям.

Щодо зернотрейдерів — як правило, цей бізнес дуже капіталомісткий. При ціні зерна у 350 дол. наповнити суховантаж типу “Панамакс” — це понад 15 млн дол. Тому на цьому ринку працює дуже невелика кількість компаній. Але вони кредитуються у світових банках. І ці світові банки повинні мати гарантії, що виділені кредитні кошти не будуть просто втрачені.

Тому без міжнародних гарантій цей ринок в Україні не працюватиме. Тому ми сподіваємось на ООН та подібні світові організації, які зможуть допомогти нам знайти логістичні шляхи для експорту.

 22 липня у Стамбулі  були підписані угоди щодо безпечного транспортування зерна та харчових продуктів з портів України, вони діятимуть протягом 120 днів. Йдеться про розблокування трьох українських портів на Чорному морі — “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.

“Зерновий коридор” запрацював із 1 серпня, коли перше судно з українським продовольством — 26 тис. тонн кукурудзи — вийшло з Одеського морського торговельного порту. 5 серпня з портів Одеси та Чорноморська вийшли три суховантажі під прапорами Панами та Мальти, на борту яких перебувало 57 тис. тонн української кукурудзи для Туреччини, Великої Британії та Ірландії.

Другий караван із чотирьох суден із зерном і олією вийшов з українських портів 7 серпня вранці. Про це повідомляє Міноборони Туреччини.

Нагадаємо, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов зазначив, що чим швидше наша держава вивезе 20 млн тонн тогорічного врожаю і почне експорт нового, тим швидше покращиться продовольча ситуація у світі.

Читайте також:

Європейські країни ухвалили стратегію поступової відмови від імпорту газу з Росії. Німецький політолог Андреас Умланд в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА розповів, що промисловість Німеччини критично залежить від великих обсягів постачання газу. Саме тому країна заміщатиме російський газ лише в міру появи альтернативних джерел енергії.