Сумська область під загрозою: як Сили оборони України протистоять наступу Росії

Сили оборони України докладають зусиль, щоб вибити російські війська з тих позицій, які вони зайняли в прикордонних районах Сумщини. Цей напрямок тісно пов’язаний з Курським, зазначають експерти. 

Росармія сконцентрувала на цьому напрямку 53 тисячі солдатів, але максимальна глибина просування в Сумській області склала 7 км від кордону з РФ.

Сумський напрямок: бої точаться вздовж кордону

Російські війська активізували свої наступальні дії на фронті загалом з кінця квітня. І тоді вже було очевидно, що однією з їхніх цілей стане прикордоння Сумської області і далі —  місто Суми. Сьогодні ці спроби тривають.

14 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що Силам оборони вдається витісняти російські війська з прикордонних територій Сумщини, зокрема, було звільнено Андріївку. Однак військова обстановка на цьому напрямку продовжує залишатися складною.  

“Була доповідь головкому Олександра Сирського по фронту щодо наших активних дій. Окрема і дуже значна увага Покровському напрямку і нашій Сумщині —  її прикордонним районам. Вдається вибивати російські війська звідти. Я дякую за це всім нашим підрозділам, які дійсно забезпечують результат”, — сказав президент у своєму зверненні.

За словами президента, за ці дні на особливу подяку заслуговують військові 225-го окремого штурмового полку, який здійснив наступальні дії на прикордонні Сумщини та звільнив, зокрема, Андріївку.

Бої тривають уздовж кордону.

“Північно-слобідське, яке ми називаємо Сумським напрямком. Ми вирівнюємо позицію. Що важливо: там 53 тисячі росіян. Бої там — вздовж кордону. Ви повинні розуміти, що там ворог зупинений. І максимальна глибина, на якій відбуваються бої, від кордону 7 км. Щоб люди також розуміли, як далеко Суми”, — сказав президент під час спілкування з журналістами напередодні.

Основні бої відбувалися і частково відбуваються сьогодні в районах Андріївки, Кондратьївки, Алексеївки, Константинівки.

Водночас за даними Інституту вивчення війни (ISW), у Сумській області російські війська просунулися поблизу села Миропілля, яке є центром прикордонної сільської громади.

“Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 30 травня та 14 червня, свідчать про те, що російські війська просувалися поблизу Миропілля (на північний схід від міста Суми) наприкінці травня. Російські війська намагаються просуватися поблизу Миропілля з квітня, і це перше оцінене просування поблизу населеного пункту”, — йдеться в звіті ISW від 15 червня.

В оперативній зоні на Курщині Сили оборони України за останні доби відбили 24 атаки російських захоплювачів. Крім того, армія РФ завдала 12 авіаційних ударів із застосуванням 25 керованих авіабомб, а також здійснила 233 артилерійських обстріли, зокрема дев’ять — з реактивних систем залпового вогню.

Також війська РФ продовжують обстрілювати мирні міста Суської області. Вдень 16 червня російська армія вдруге атакувала Суми, завдавши удару безпілотниками по центру міста.

Як українські війська відбивають атаки Росії на Сумщині: оцінки експертів

В чому полягає стратегія російської сторони на Сумщині та Курщині, і чому війська РФ не можуть просунутися далі? На цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії;
• Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
• Денис Попович, військовий оглядач;
• Олександр Мусієнко, військово-політичний експерт;
• Олексій Гетьман, військовий аналітик.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Армія РФ так нікуди і не просунулася, але втратила багато людей

— Наступальні дії вже почали підбиратися до Сумської області, і цілком очікувано, що ворог атакував саме там. Але наше військове командування знало про плани ворога і вжило заходів, щоб його зупинити. А росіяни зібрали там ударну групу, щоб, по-перше, захопити плацдарм в нашому прикордонні, закріпитися на ньому — в рамках реалізації завдання Путіна щодо створення так званої “буферної зони”. Вони планували розширити цей плацдарм, щоб наблизитися на певну відстань до міста Суми, коли можна буде здійснювати вогневий тиск за допомогою ствольної артилерії.

Про втрати вони не замислюються. Вони намагаються атакувати малими групами: штурмовими групами до 7-10 осіб, диверсійно-розвідувальними групами, які діють досить активно. Плюс силами, які були зібрані на цій локації — це приблизно одна загальна військова армія. Але це не дає можливості ворогу просуватися.

В результаті РФ не має практично жодного просування — якщо хоч 300-400 метрів пройшли вперед, на цьому все і закінчилося. При цьому зберігається вогневий тиск з боку противника — дрони, російська авіація. Але головне, що наші контратакувальні дії призвели до того, що ворог на сьогодні на цій локації зупинений.

В районі Теткіно на Курській області справи у ворога складаються не дуже добре. Тому що наші Сили оборони володіють панівними висотами, що дає їм можливість прострілювати підступи до кордону, які росіяни намагаються пройти.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Поки важко передбачити подальший характер бойових дій

— Те, що зараз відбувається на Сумщині, схоже на продовження протистояння в рамках Курської операції наших сил. Тоді наші захисники були введені в Курську область з метою відвернути резерви противника. Тоді росіянам вдалося знайти слабке місце в логістиці.

Траса Суми-Суджа була єдиною ниткою, яка зв’язувала наш контингент з основними силами. Війська РФ під загрозою оточення змусили ЗСУ відходити ближче до кордону. Зараз росіяни шаблонно повторюють той самий захід, намагаючись, але не без успіху, відрізати наші сили на Сумщині від основних сил, перерізаючи трасу Суми-Суджа вже на нашій території.

Як будуть розвиватися події далі, передбачити складно. Можливо, ворог буде відтиснутий. Можливо, нашим силам, зокрема тим, які знаходяться на Курському напрямку, в районі Теткіно (там інша ситуація), доведеться відходити на нашу територію, на Сумщину.

Тоді, теоретично, Путін постане перед питанням, адже 60 тисяч російських морпіхів і десантників, які там протистоять нашим захисникам, по суті, потрібні на інших напрямках. І від того, куди їх відправлять, залежатиме весь хід бойових дій.

Або ж росіяни продовжать ставку на широкомасштабний наступ на сході з метою захоплення північно-західної частини Донеччини. Це Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ — обрізання нашого північного виступу, захоплення великих територій. Або ж вони поставлять хрест на своєму наступі, розуміючи, що їм не вистачає ресурсів, і зосередяться на менших досягненнях, наприклад, на проникненні на нашу територію вздовж державного кордону з півночі.

Поки важко передбачити подальший характер бойових дій. На основних напрямках удару триває тиск, продовжуються дуже жорсткі бої як на Покровському напрямку, так і між Покровськом і Костянтинівкою, і на південь від Покровська, на Новопавлівському напрямку. Там справді дуже складна ситуація. Також складно на Лиманському напрямку, де росіяни досягають деяких успіхів.

Але сказати, що вони зараз можуть прорвати оборону і вийти на оперативний простір — ні. Наші сили їм протидіють, і ресурсів у них не вистачає.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: РФ продовжує наступати на кількох фронтах і паралельно грати в “мирні переговори”

— Ситуація на фронті надзвичайно важка, ми це бачимо і можемо оцінити за повідомленнями Генерального штабу ЗСУ, а також за даними, які отримуємо від знайомих, і з офіційної та неофіційної інформації. Противник намагається наступати на правильно позначені напрямки. Вони намагаються прорватися в Дніпропетровську область, створити “буферну зону” в Сумській області, щоб загрожувати Сумам артилерією, FPV-дронами і взяти цей обласний центр під вогневий контроль.

Вони також намагаються наступати на Покровському напрямку і в сторону Костянтинівки. З’явилася інформація про їхнє просування на Куп’янській ділянці фронту, що підтверджує, що їхній наступ продовжується. Мета цього наступу відома, і вона озвучувалась, зокрема, російським керівництвом. Це створення “буферних зон”, таких як Сумська, Харківська і, можливо, Чернігівська області. Поки в цих областях немає активних дій, але ми говоримо про можливі перспективи. Це також спроби повністю захопити Донецьку та Луганську області. Чи вдасться їм це, це інше питання. На мою думку, не вдасться. Проте вони прагнуть до цього.

Їхній наступ — це свідчення того, що їхні переговори, які вони намагаються вести, насправді спрямовані на Дональда Трампа, щоб він не наклав санкції на Москву. По суті, це ширма, яка дозволяє продовжувати наступ і намагатися досягти поставлених цілей.

Думаю, що політичний складник вже не грає таку роль, як раніше. Обмін територіями вже неможливий, і про це говорив Володимир Зеленський. Що стосується військового складника, то це стримування.

Російській Федерації доводиться витрачати сили, щоб остаточно вибити нас з Курської області. Але ці сили могли б бути перекинуті в Сумську область. Я вже не раз говорив, що ситуацію в Курській та Сумській областях слід розглядати як єдину картину. Про Сумську область все відомо. Противник просувається і прагне зайняти вигідні позиції, щоб створити “буферну зону” і взяти під обстріл ствольною артилерією і FPV-дронами Сумську область.

Противник може маневрувати своїми резервами, перекидаючи їх з тих напрямків, які, на його думку, є другорядними або де він не планує досягати основних цілей. Також у них є резерви, які формуються шляхом мобілізації. Це не мобілізація в традиційному сенсі, а рекрутинг, який вони проводять за гроші та шляхом укладання контрактів.

АЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Українська армія контратакує на Сумщині та Курщині, відбиваючи російський наступ

— Російські війська продовжують наступальну операцію. Вони намагаються витіснити українські сили і потіснити позиції наших військ у глибину Сумської області. Але це не вдається організувати повною мірою, тому що українські війська продовжують серйозний опір на території Курської області. Мало того, наші сили контратакують, як відзначають аналітики Інституту вивчення війни.

За останні два тижні як російська сторона, так і українські збройні сили посилили свої позиції. Підійшло підкріплення, але воно не допомогло Росії посилити наступ і досягти успіху.

Є певні плани, в тому числі і на тактичні контрнаступальні дії з метою витіснення противника як з позицій у Сумській області, так і з позицій у Курській області. Ці плани будуть реалізовуватися. Саме тому можна констатувати, що попри те, що Росія утримує групування в Курській області чисельністю від 50 до 55 тисяч особового складу, використовує багато авіації та засобів ураження, українським військам вдалося призупинити наступ російських військ у Сумській області.

Щобільше, українські сили успішно контратакують як на території Сумської, так і Курської областей на території Росії. Україна вживає заходів, щоб не дати російським військам закріпитися на тих позиціях, які вони намагаються зайняти як у Курській області, так і на території Сумської області в Україні. Однією з особливостей є активна робота української авіації.

Росія продовжує уражати авіабомбами, ракетами та дронами по цивільній інфраструктурі міста Суми та прилеглим населеним пунктам. Вони роблять це досить інтенсивно, але Україна вживає кроків для того, щоб зменшити можливості противника в цьому напрямку.

АЛЕКСЕЙ ГЕТЬМАН: Російські війська не зможуть підійти до Сум безпосередньо

— Апокаліптичні виступи деяких політиків, особливо за кордоном, деякі статті в різних журналах, газетах, що просування дуже швидке, що росіяни вже майже підійдуть до Сум, були очікуваними. Ця наступальна операція була анонсована росіянами ще восени минулого року. Але за всю історію війн такого, щоб армія, яка наступає, ніде не просунулась, не було. Питання в тому, наскільки глибоко вона може просунутися і які при цьому зазнає втрат.

Першу лінію оборони вони, природно, пройшли. Вона найслабша. Далі абсолютно було очікувано, що ми зупинимо окупантів або хоча б призупинимо, що зараз і сталося. Просування в напрямку Сум практично захлинулося, так скажемо. Тому всі ці апокаліптичні сценарії не виправдалися.

Зараз, я думаю, ближче, ніж на 20 км, вони до Сум не підійдуть. Але все може бути, вони можуть додати сили, засоби, людей, живу силу і техніку. Яке-то просування можливе, але панікувати і вважати, що вони скоро будуть біля Сум, не варто. Допустити можна все що завгодно, але поки варто подивитися, скільки і чого у них є, і скільки є чого у нас.

Очікувати, що вони якось не просто скоро, а взагалі підуть близько до Сум, не варто.

Читайте також: Мільйон військових: чому в Кремлі не зважають на втрати армії РФ — думки експертів і глядачів FREEДОМ