Формування “коаліції охочих” стало відповіддю і на погрози з боку Росії, і на нову ситуацію у відносинах між США та Україною, США та Європою, і усвідомлення необхідності посилення підтримки Києва. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ озвучив політолог Володимир Фесенко.
Він акцентував, що в даному випадку мова йде не тільки про країни Європейського Союзу. Згідно з останніми даними, до “коаліції охочих” долучилася 31 країна.
“Це дані за підсумками саміту в Парижі. До речі, очікується незабаром і наступний саміт “коаліції охочих”. Дуже регулярно працює ця структура, інтенсивно, що, звичайно, теж є позитивною тенденцією”, — доповнив політолог.
Фесенко звернув увагу, що майже всі країни Європейського Союзу, за винятком трьох, ініціативу підтримали.
“Дві країни нас не дивують — це Угорщина і Словаччина. І ще Мальта. Маленька країна, де є певний російський вплив. До того ж, Мальта зберігає такий свій нейтралітет у цьому випадку. Решта країн беруть участь і підтримують Україну. Не всі готові будуть посилати своїх військових в Україну, але 24 країни ЄС беруть участь. Крім того, ще кілька європейських країн, які не входять до складу ЄС, але входять до складу НАТО. Це Велика Британія, Норвегія та Ісландія”, — сказав політолог.
Також до коаліції увійшли Канада і дві країни, що входять до Британської Співдружності, які активно допомагали Україні й готові підтримувати далі — Австралія та Нова Зеландія.
“Географічні масштаби цієї коаліції великі. Але там немає США. У Вашингтоні офіційно заявляють, що вони виступають зараз у ролі посередника для припинення війни Росії проти України. Це нова ситуація, на жаль, але це так. Але якраз формування “коаліції охочих” стало відповіддю як на погрози з боку Росії, так і на нову ситуацію у відносинах між США і Україною, США і Європою, і усвідомлення необхідності посилення підтримки України”, — наголосив спікер.
Фесенко також зазначив, що низка країн, які входять до “коаліції охочих”, уже ухвалили рішення про нові пакети військової підтримки України. Зокрема, Норвегія збільшила таку підтримку, та інші держави. Йдеться про мільярди доларів або євро.
“США від самого початку, коли Трамп був тільки обраний президентом, ще до вступу на посаду, заявляли про те, що вважають, що саме європейці мають брати на себе функції забезпечувати гарантії безпеки для України. Тому ставлення до цієї місії в принципі, нормальне. Я б сказав так, ставлення представників адміністрації Трампа — позитивне. Але дехто, наприклад, Джей Ді Венс [віцепрезидент США], вбачають у цьому якісь мілітаристські прояви”, — сказав гість ефіру.
Але тут можна посилатися на слова самого Трампа, який говорив про те, що європейці повинні взяти на себе основну роль у забезпеченні гарантій безпеки для України, вважає політолог.
“Ось вони і беруть на себе цю місію. Навіщо тоді виступати проти? Тому, можливо, повної єдності в адміністрації Трампа з цього питання немає. Але загалом, я думаю, США ставляться до цього з розумінням. Я думаю, що буде ще посилюватися і взаємодія між “коаліцією охочих” і НАТО, а також Сполученими Штатами. Оскільки Велика Британія, наприклад, вважає, що для того, щоб її військовий контингент на території України діяв більш ефективно, США мають надавати логістичну підтримку та іншу”, — резюмував Фесенко.
Читайте також: Не миротворча місія, а стримування агресора: нюанси ініціативи розміщення іноземного контингенту в Україні пояснив Фесенко
Нагадаємо, у Києві відбулися зустрічі представників Франції, Великої Британії та України щодо розміщення військового контингенту.














