Страх втратити тіньові капітали заважає ЄС швидше передати Україні заморожені активи РФ, — Попов

Україна може вперше отримати доступ до російських заморожених активів у Європі. ЄС обговорює “репараційний кредит” — юридично оформлену схему, за якою Україна отримає гроші вже зараз, а повернути їх повинна буде тільки в разі, якщо Росія виплатить репарації. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Богдан Попов, зазначивши, що рішення ЄС про виділення цих коштів — питання не тільки економіки, а й політичної сміливості.

“На жаль, Євросоюз далеко не завжди діє розсудливо. Україна повинна була вступити в ЄС ще досить давно, але цей процес штучно гальмувався дуже довгий час. Всі ці інституційні бар’єри — абсолютно нераціональні”, — зазначив Попов.

За його словами, європейські країни не раз робили стратегічні помилки у відносинах з Росією, зокрема, намагаючись побудувати світ через економіку.

“Ще однією помилкою Євросоюзу стала ставка на економічне умиротворення Росії. Вони купували російську нафту, газ і думали, що за це Путін не нападе і не загрожуватиме. Як бачимо, прорахувалися. І тепер за ці прорахунки платить не тільки Україна, а й сама Європа”, — наголосив експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

Коментуючи небажання деяких країн ЄС передавати Україні доходи від заморожених російських активів, Попов пояснив це фінансовими та репутаційними ризиками для європейських банківських систем.

“Головна проблема в тому, що Євросоюз боїться, що у них перестануть ховати гроші. Адже, якщо говорити конкретно про Бельгію і про Euroclear, то там зберігаються капітали не тільки російських компаній, а й африканських диктаторських режимів та інших сумнівних структур. Якщо ЄС зараз забере російські активи, інші режими, схильні до агресії, просто перестануть зберігати там свої гроші”, — пояснив гість ефіру.

Він наголосив, що європейські фінансові інститути залежать від подібних капіталів, адже ці гроші не лежать без діла — вони працюють і приносять дохід.

“На цьому, власне, і тримається бізнес таких структур. Тому для них питання не тільки юридичне, а й фінансове. Адже якщо потік таких сірих коштів вичерпається, постраждає сама система”, — зазначив експерт.

Водночас він додав: у ЄС вже сформувався певний консенсус про надання Україні “репараційного кредиту”.

“Як я бачу, політична воля вже є. Ризики, юридичні та фінансові, будуть розподілені між країнами-членами ЄС. І хоча це не фактична конфіскація активів, мова йде про кредит, який Україна повинна буде повернути лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації. Але всі розуміють: без воєнної перемоги та капітуляції Росії цього не відбудеться. Росія довго намагалася тиснути на Бельгію, на інших стейкхолдерів, грати через Орбана і своїх ручних політиків. Але, як бачимо, поки безрезультатно. Політична воля є — залишається дочекатися фінального рішення. А на нього, на жаль, все ще можуть вплинути різні фактори”, — підсумував Богдан Попов.

Читайте також: Доля заморожених активів РФ стане відома цього тижня: названі варіанти їх використання (ВІДЕО)

Раніше головна речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що Європейський Союз продовжує роботу над тим, щоб задовольнити фінансові потреби України у 2026-2027 роках.