Страх перед санкціями: обмеження на банківські платежі з РФ у різних країнах обговорюємо з економістами

Банки Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини та низки інших країн вводять обмеження на грошові розрахунки з Російською Федерацією.

Це пов’язано із санкційним тиском союзників України через співпрацю з Росією.

Нові санкційні проблеми для Росії

Туреччина раніше продовжувала вести активну торгівлю з Російською Федерацією. Однак наприкінці 2023 року російські фінансові установи зіткнулися з проблемами в розрахунках майже з усіма турецькими банками. Експерти вважають це прямим наслідком санкцій.

Фінансовий консультант Іскандер Міргалімов повідомив, що банки призупинили обслуговування корпоративних клієнтів “із російським корінням”. За його словами, це стосується нафтогазових трейдерів і тих, хто використовував Туреччину як транзитну юрисдикцію для розрахунків і поставок.

“Компаніям дійсно почали рекомендувати завершити операції з банком і закрити рахунок”, — сказав він.

Посилили в Анкарі й вимоги до фізосіб, які хочуть відкрити рахунок. Ретельність перевірок усіх транзакцій з Росією вже вплинула на роботу російських експортерів нафти.  Вони близько трьох тижнів не можуть отримати від Туреччини гроші за продані барелі. Посол Російської федерації в Туреччині Олексій Єрхов заявив, що проблема зберігається і є “дуже серйозною”, а переговори з Анкарою поки що безрезультатні.

Скорочують співпрацю з російськими клієнтами й Об’єднані Арабські Емірати. Бізнесмени, які працюють в ОАЕ, повідомили, що банки посилюють політику щодо клієнтів із російським громадянством.

Китайські банки також побоюються застосування вторинних санкцій. Найвпливовіші китайські банки — Bank of China, China Construction Bank і Industrial and Commercial Bank of China — посилили перевірки російських клієнтів.

“Які це матиме наслідки — дуже негативні. Я не скажу, що торгівля повністю припиниться, але вона стане дорожчою — це називається транзакційні витрати… Тобто, припустімо, якщо раніше, щоб купити-продати товар, підприємство сплачувало, традиційна плата за валютне перерахування, ну, скажімо, 100 доларів – це без санкцій. Потім банки почали брати більше з клієнтів Росії – не 100 доларів, а там 1 000 доларів за транзакцію, то зараз, щоб провести цю елементарну транзакцію, може коштувати і 10 000, тому що страх покарання дуже великий. Тому торгівля буде менш ефективною”, — сказав ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

На думку аналітиків, загроза вторинних санкцій значно вплине і на паралельний імпорт. Експерти вважають, що складнощі в міжнародних грошових операціях призведуть до подорожчання імпортних товарів і зміщення цього сектора на країни Центральної Азії.

“Проблеми торкнуться насамперед потенційно небезпечних товарів, які можуть входити в категорію товарів подвійного призначення — їхній спад у короткостроковій перспективі ми побачимо. Але на всі інші позиції це не сильно вплине”, — вважає науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Темур Умаров.

Тим часом Європейський Союз готує 13-й пакет санкцій проти Росії. Союзники Києва збираються розширити список російських компаній, яким фірми з Євросоюзу не зможуть продавати товари подвійного призначення.

Затвердити пакет обмежень планують 24 лютого — у другу річницю повномасштабної війни Росії проти України.

“За допомогою цього пакета ми вживаємо більше заходів проти організацій, залучених в обхід санкцій в оборонному і військовому секторах”, — написав у соцмережі Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Читайте також: Банківський колапс у РФ: як Китай і Туреччина вбивають російський фінансовий сектор

Думки економічних експертів

Про те, чому іноземні банки запроваджують обмеження на платежі з РФ, і як це вплине на російську економіку, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
• Сергій Фурса, фінансист;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки (2019-2020 рр.), радник керівника Офісу президента України, професор Піттсбурзького університету;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Банкам в ОАЕ та інших країнах краще не зв’язуватися з громадянами РФ

— Ця історія йде відразу за кількома треками. Це не тільки указ, який був підписаний президентом США ще в грудні минулого року, це вторинні санкції.

З іншого боку, треба теж розуміти логіку всіх цих вторинних санкцій. Одна справа, коли ті самі банки, що знаходяться в будь-яких точках світу, зокрема і в Об’єднаних Арабських Еміратах, закликають до моралі і совісті, розповідаючи, що не потрібно вести розрахунки з російськими санкційними компаніями.

І вони також розповідають, що небезпечно вести будь-які розрахунки з будь-якими особами, які мають прописку і громадянство Російської Федерації.

Бо, зрештою, це можуть бути гвинтики однієї великої мережі, які допомагають вести розрахунки для російського ВПК, що закуповує для них необхідні матеріали та деталі.

І взагалі фінансуються через такі схеми, коли один платіж може бути розбитий на сотні представників Російської Федерації, які мають паспорт РФ і перебувають, наприклад, у тих же Об’єднаних Арабських Еміратах.

Одна справа — закликати до совісті, а з іншого боку, погрожувати чітко вторинними санкціями, зокрема, кримінальною відповідальністю і переслідуваннями. Тут змінюється поведінкова лінія тих, хто раніше замислювався, що можна все-таки закривати очі. Це дуже чітка відповідальність, до якої будуть притягнуті ці банки.

З іншого боку, ця відповідальність змушує банки серйозно замислитися: а варто чи ні? І, як зазвичай у таких випадках, переважує аргумент, що своя сорочка ближче до тіла.

І навіщо взагалі намагатися заглиблюватися в питання, чи є громадянин із паспортом РФ, який має свій рахунок в ОАЕ, гвинтиком цього ланцюга прихованого фінансування, що проводиться РФ. Краще взагалі не чіпати і не намагатися ставити собі це питання.

СЕРГІЙ ФУРСА: Для Китаю ключовими партнерами для торгівлі є США та ЄС

— Китаю приємно, що Росія стала його сировинним придатком. І Пекіну приємно, що вони зараз захоплюють внутрішній ринок Росії.

Але частка Росії в торговому обороті Китаю була 2%, а зараз, можливо, стане 5%. Це незначна, власне кажучи, роль Росії для Китаю, тому що китайська економіка в рази більша.

І для КНР пріоритетними і ключовими для торгівлі все ще залишаються Сполучені Штати Америки і країни Європейського Союзу.Тому втрачати можливість співпраці китайського бізнесу з ЄС чи американцями заради мінімального прибутку з Росією, їм просто не вигідно.

Є важіль тиску на Китай і з боку Європейського Союзу, і з боку американців.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Обхід санкційних обмежень коштуватиме Росії дуже дорого

— Ми зараз бачимо, як різко скорочується обсяг операцій із турецькими банками, як китайські банки всіляко намагаються обходити будь-які перекази в Російську Федерацію, тому що наслідки санкційних обмежень можуть дуже суттєво вдарити по національних економіках цих країн.

І навіть Узбекистан починає активно проводити подібні речі. До речі, подібні заяви ми чули і від казахських керівників. Тому нічого дивного немає, що хвиля проблем найближчим часом докотиться і до цих країн.

Я думаю, що росіяни шукатимуть способи обходу і знаходитимуть транзитні фірми якісь. Тільки це буде все набагато дорожче. Тобто кожен новий виток обходу санкційних обмежень коштуватиме набагато дорожче.

І це буде дуже істотно позначатися на кінцевій продукції, яка буде приходити в Російську Федерацію через ці подвійні, потрійні, посередницькі компанії. Це насамперед, природно, позначиться на кінцевому споживачеві, на громадянах Російської Федерації, які за все це будуть просто платити набагато дорожче.

ТИМОФІЙ МИЛОВАНОВ: У китайських і турецьких банків є вибір – співпрацювати з Росією або втратити західний ринок

— Дійсно, зараз великий фокус у санкційній політиці на треті країни і на треті сторони, на механізми, через які намагаються обходити санкції російські підприємства, конкретні люди або уряд. І механізми — це залучення, наприклад, компаній або контрагентів у Туреччині або в Китаї.

І США, і Європа набагато посилили, а можна сказати, набагато спростили механізм, за яким можна обмежувати такі операції. І далі у китайських і турецьких банків і взагалі контрагентів досить простий розрахунок.

У них є вибір — продовжувати працювати з Росією або ризикувати, що вони втратять весь західний ринок.

Але західний ринок набагато більший для будь-якого контрагента, ніж російський. Тому тут є такий ефект, що буде охолодження взаємин.

І ми бачимо це вже через банківські розрахунки. Але це буде ширша проблема для російської економіки, це не тільки банки, це буде і реальний сектор.

ІВАН УС: Світова фінансова система подаватиме сигнали, що співпрацювати з РФ небажано

— Варто сказати, що це вже не перший випадок, коли банки країн, які зберігають нормальні відносини з Росією, повідомляють її про те, що спочатку будуть певні обмеження, а далі буде припинено операції з російською стороною.

Я нагадаю, що поточний 2024 рік почався з того, що турецькі банки сказали, що спочатку вони обмежать операції. Це був початок січня, а наприкінці січня вони заявили, що зовсім не матимуть якихось операцій, і попросили росіян закрити рахунки в банках.

Це все наслідки указу Байдена про те, що треба обмежити можливості фінансових інститутів по всьому світу, які співпрацюють із Росією, і використовувати національну валюту США. Що таке не використовувати валюту США, тобто не використовувати долар? Це для будь-якого банку це смерті подібно.

Тому що нагадаю, що в середньому цифра розрахунків, яка відбувається саме в доларах у США по всьому світу, становить у середньому 43%. Відповідно, втратили таку цифру. 43% — це долар, 32% — це євро. Якщо ще за доларом піде євро, це означає, що банк втрачає можливість займатися валютами, в яких здійснюється 75% платежів по всьому світу, тобто три чверті.

Для Китаю дуже важливо бути присутнім на глобальному ринку фінансів. І для того, щоб на ньому бути, бажано не підпадати під санкції, які запроваджено проти Росії, і не мати стосунків із потенційними особами. Тому для Китаю торгівля і відносини зі США та Європейським Союзом куди важливіші, ніж відносини з Росією.

Якщо навіть послухати російських експертів, вони говорять про те, що Китай — далеко не дружня країна. Ба більше, там не те що експерти, а мер Москви Собянін якось сказав наприкінці минулого року фразу про те, що Китай веде економічну війну проти Росії. Насправді так і є.

Там, де Китаю вигідно, там хороші відносини з Росією. Там, де Китай боїться, що це буде йому коштувати проблем у доступі на фінансові ринки США і ЄС, він ці санкції вводить. І тому вкотре ми згадуємо висловлювання російського мільярдера Олега Дерипаски, сказані задовго до початку повномасштабної війни, про те, що ніхто так не дотримується санкцій проти Росії, як китайські банки. І це чергове підтвердження цього висловлювання Дерипаски.

Це демонстрація того, що в галузі фінансів Захід має значно більше інструментів впливу на різні країни світу. Тому ми говоримо про Китай. До цього говорили про Туреччину. Я думаю, що й інші країни світу подаватимуть сигнали Росії про скорочення співпраці.

Насамперед це стосується Об’єднаних Арабських Еміратів. Сюди варто додати Індію. Ми бачимо, що Індія теж вводить обмеження. Але в Індії від самого початку, мені здається, була певна домовленість зі США і Великою Британією про те, що вона торгує з Росією, купує в неї багато товарів, але при цьому вона це робить максимально невигідно для Росії.

Елементарне використання національної валюти рупії в торгівлі з Росією вже створило проблеми – у Росії накопичили велику кількість рупії, і РФ не знає, що з ними робити, тому що це не вільно конвертована валюта.

Індійський банк не дає дозволу на те, щоб спокійно обміняти її на інші гроші.

І ось виходять проблеми у Росії, що ніби як гроші номінально є, а за фактом цими грошима не можуть скористатися. Тому фінансова система всіх країн світу зараз буде все більше давати Росії сигнали, що співпраця з РФ небажана.

Читайте також: Крах для російської економіки неминучий: чому Китай обмежує фінансові операції з РФ, розповів експерт-міжнародник