США переходять до жорстких дій проти тіньового флоту РФ: тактика Трампа в аналізі експертів

За останні місяці боротьба з російським тіньовим флотом вийшла на новий рівень. Якщо раніше основними інструментами тиску були санкційні списки й точкові обмеження, то тепер США переходять до прямих затримань суден, які незаконно транспортують російську нафту.​

У Пентагоні заявили, що перехоплюватимуть усі танкери тіньового флоту РФ, які перевозять нафту з Венесуели.

Затримання танкерів

Представник Пентагону Шон Парнелл заявив, що блокада в Карибському морі залишається ефективною. За його словами, за останні 24 години щонайменше сім нафтових суден тіньового флоту намагалися змінити курс, щоб уникнути перехоплення, розуміючи, що США налаштовані серйозно.

“Дні, коли злочинна діяльність процвітала в нашій півкулі, закінчилися завдяки президенту Трампу й міністру Гегсету. Пентагон разом з нашими міжвідомчими партнерами відстежуватиме й перехоплюватиме всі судна тіньового флоту, які транспортують венесуельську нафту, у визначений нами час і в визначеному нами місці”, — написав Парнелл.

Також у Карибському басейні поблизу Тринідаду затримано нафтовий танкер Olina — це вже п’ятий подібний перехоплений танкер за останні тижні. За словами американських посадовців, берегова охорона США піднялася на борт судна й продовжує відстежувати інші об’єкти, що намагаються обійти блокаду.

Танкер Olina, який, згідно з публічною базою судноплавства, помилково ходив під прапором Східного Тимору, раніше вийшов із Венесуели. За даними Головного управління розвідки України, це судно в період дії нафтового ембарго активно використовувалося для експорту російської нафти й нафтопродуктів із портів Балтійського, Чорного морів і Тихоокеанського регіону. Основними напрямками постачання були Китай, Індія та Туреччина.

Подібна схема простежується і в історії з танкером Marinera (раніше Bella 1), затриманим 7 січня. Це судно пов’язане з молдовським олігархом‑втікачем Іланом Шором і колишнім українським народним депутатом від ОПЗЖ Віктором Баранським. 2021 року структури, пов’язані з Баранським, уже потрапляли під санкції США за транспортування венесуельської нафти. Під час переслідування у відкритому океані, яке тривало кілька тижнів, танкер встиг змінити власника з турецької компанії на російську й отримав тимчасовий дозвіл ходити під прапором РФ.

Операції з перехоплення суден проводяться в межах кампанії “Південний спис” (Operation Southern Spear). Попри присутність у районах патрулювання російських військових кораблів і підводних човнів, американські військові беруть судна під контроль, заявляючи, що тіньовий флот більше не може розраховувати на безкарність у міжнародних водах.

Операція з блокування тіньового флоту РФ почалася у грудні 2025 року з перехоплення супертанкерів Skipper і Centuries, які перевозили майже 4 млн барелів нафти. Обидва судна були затримані в Атлантиці й Карибському басейні в межах боротьби з обходом цінової стелі й санкцій.

На початку січня 2026 року кампанія перейшла в активну фазу: після двотижневого переслідування в Північній Атлантиці було захоплено танкер Marinera. Екіпаж намагався видати судно за російське, намалювавши прапор РФ на борту просто під час переслідування. Майже одночасно в Карибському морі сили США взяли під контроль танкер Sophia, який перевозив 1,8 млн барелів нафти без офіційної реєстрації (у статусі судна без громадянства).

Боротьба з російським тіньовим флотом — це не лише питання підтримки України, а й захист глобальної безпеки й стійкості ринку енергоресурсів. Непрозорі постачання нафти через старі, слабко контрольовані судна створюють загрозу масштабних аварій і підривають ефективність міжнародних санкційних режимів.

Тіньовий флот — це сотні старих танкерів і допоміжних суден, переоформлених на офшорні компанії, які використовує Росія для обходу цінової стелі й нафтових санкцій. Такі судна часто ходять під “зручними” прапорами, змінюють назви й власників, вимикають транспондери й проводять перевалку вантажу у відкритому морі, щоб приховати походження нафти.

Танкерний тіньовий флот створює додаткові ризики для екології та безпеки судноплавства, оскільки нерідко експлуатується без належного контролю технічного стану та страхування.

Боротьба з тіньовим флотом РФ в оцінці експертів

Чому США почали жорстко діяти щодо тіньового флоту РФ? Чому Кремль не реагує на подібні дії? Чи вдасться Білому дому домогтися від Росії конкретики на переговорах щодо завершення війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Володимир Хандогій, надзвичайний і повноважний посол України, президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики”;
• Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка з зовнішньої та внутрішньої політики.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Трамп формує переговорну позицію

— Президент США Дональд Трамп зараз збирає певний козир для подальших торгів. У нього, по суті, небагато інструментів тиску на російську сторону. І ситуація з танкерами доволі заплутана і юридично до кінця не прояснена. Втім, це очевидний інструмент тиску на країни глобального Півдня і на так звану сіру торгівлю нафтою.

Опосередковано це загроза наповненню бюджету РФ. США, по суті, намагаються розширювати успіхи, формувати певний пакет козирів, які можна буде викладати на стіл у торгах із Росією.

Це потенційно створює проблеми для РФ, яка використовує кораблі, не зареєстровані у Великій Британії й такі, що ходять під прапорами третіх країн — переважно глобального Півдня, які так чи інакше залежать від Росії. Тобто проблеми тут цілком реальні.

Чи мають США технічну можливість виловлювати всі танкери? Напевно, мають. Але це дуже дорога історія, і виглядатиме вона вже як реальна війна на морі.

Якщо йдеться про кораблі під російським прапором, то РФ намагається їх “переодягати”, хоча це заборонено морським правом.

Це, по суті, демонстрація сили: показали зуби, показали, як можуть бити, і показали, де саме можуть завдати шкоди. Це реальне формування переговорної позиції. Причому це загроза не абстрактна. Тут усе конкретно: гроші, нафта, постачання. І на це Росія реагуватиме.

Як би парадоксально це не звучало, але Трамп формує переговорну позицію й тиснутиме на РФ. І Росії доведеться обирати: або все‑таки йти до якогось миру, або розгортати ситуацію у бік наступної великої війни в Європі. Це дуже складна історія.

Гадаю, росіяни зараз ухвалюватимуть рішення, бо наступний рівень ескалації з великою ймовірністю може призвести вже до бойових дій у Європі за участю НАТО.

Війна на морі — це цілком логічний сценарій. Це можуть бути проблеми з кабелями зв’язку, оптоволоконними лініями передавання даних, підводними газопроводами. Тим паче, що вже були прецеденти з “Північними потоками”.

Можливості диверсійної війни на морі величезні, до того ж без чіткого розуміння, хто саме це зробив, і без можливості когось напряму притягнути до відповідальності.

ВОЛОДИМИР ХАНДОГІЙ: У Кремлі сподіваються на продовження діалогу зі США

— Дипломатична мова Російської Федерації була “схована” не лише у зв’язку з арештом танкерів. Трохи раніше відбулася спеціальна операція у Каракасі, коли президента Венесуели Мадуро було тихо вивезено з його резиденції та відправлено на суд у Сполучені Штати Америки.

Реакція, яка пролунала, була, м’яко кажучи, вкрай невиразною. Прозвучала чергова заява з боку Міністерства закордонних справ, але ні Путін, ні його найближче оточення, ні навіть “говоряща голова” Кремля Дмитро Пєсков це ніяк не прокоментували. Це свідчить про те, що, по суті, сказати було нічого.

З іншого боку, думаю, в Путіна все‑таки ще зберігається надія: така стримана позиція сприятиме тому, що Дональд Трамп зрештою не відмовиться від кроків у напрямку певного діалогу з Москвою. І саме тому ми бачимо це мовчання.

Відсутність реакції на затримання російських танкерів свідчить про те, що Росія продовжує сподіватися на збереження діалогу зі США. А це, по суті, і є стратегічний напрям зовнішньої політики РФ. Не запобігання війні як такій, а саме продовження діалогу — незалежно від стану справ за іншими напрямами світової політики.

Останні дії Трампа мають і інший бік медалі. Не можна забувати, що паралельно з погрозами або спробами погрожувати Путіну й Кремлю існують і погрози на адресу інших країн.

Гадаю, реакція Путіна значною мірою залежить від того, чим завершиться історія з Гренландією. Точніше, не стільки “чим”, скільки “як” вона розвиватиметься. Ми бачимо гучні заяви Трампа про його готовність і плани підпорядкувати собі Гренландію.

З цього погляду Путін радше потирає руки. Той неминучий розкол, який можуть принести можливі дії США всередині НАТО, гратиме на руку насамперед Росії. Звісно, й Китай уважно спостерігає за діями Сполучених Штатів, передусім у контексті власних амбіцій щодо Тайваню.

Щодо санкцій, то нинішні пакети, які ухвалює Євросоюз, насамперед враховують вплив на треті країни, які допомагають Путіну обходити санкції проти РФ. Саме в цьому зараз і полягає майбутнє санкційної політики.

Ключове питання — як мотивувати країни, готові допомагати Росії в обхід санкцій, зокрема через товари подвійного призначення та різні юридичні лазівки. Той самий тіньовий флот — це ніщо інше, як механізм обходу санкцій. Якщо буде продовжена жорстка лінія щодо цього флоту — затримання, арешти, судові процеси, — цей канал можна буде перекрити.

Те саме стосується закупівель дешевої російської нафти. Зокрема Індії, яка, принаймні донедавна, була найбільшим імпортером російської нафти. Тут, як на мене, потрібна більш жорстка позиція.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Трамп хоче від РФ конкретики у переговорах щодо завершення війни

— Адміністрація Білого дому заявила, що під контролем уже перебувають два танкери. Один було взято під контроль напряму. Другий взято десь у районі Карибських островів. Обидва, за твердженням американської сторони, належать до танкерів російського тіньового флоту.

Це справді перші подібні дії саме щодо танкерів тіньового флоту РФ. Тому що Венесуела, як відомо, торгує нафтою не лише з Росією, а й з Китаєм. Ба більше, значна частина танкерів прямує саме до Китаю. Втім, під контроль було взято саме ці судна.

Усе це відбувається на тлі заяв сенатора Ліндсі Грема. Дональд Трамп на зустрічі з конгресменами дав “зелене світло” санкційному законопроєкту, розробленому Гремом і Блюменталем. Судячи з усього, йдеться вже не про той варіант із 500% санкціями, а про доопрацьований і більш гнучкий документ.

За словами самого Грема, навіть за сприятливого сценарію вже наступного тижня цей законопроєкт може бути повністю ухвалений. Ба більше, як стверджується, під нього вже є голоси. Якщо це справді так, то можна говорити про те, що адміністрація Білого дому переходить від слів до конкретних дій.

Водночас добре видно, що переговори щодо припинення російсько‑української війни перебувають в активній фазі. Американська переговорна група активно працює як з Україною, так і з європейцями. Але ключове питання завжди залишалося незмінним: а що з РФ?

Новий рік приніс для Росії абсолютно нову реальність. І зараз, на мій погляд, Кремль буде змушений переглядати свою стратегію. Росії, як і раніше, хочеться жити в парадигмі “духу Анкориджа” у відносинах із Трампом. Але нинішні дії та заяви Білого дому явно не вкладаються в цей дух.

Водночас у самому Білому домі добре розуміють: щоб посадити Росію за стіл переговорів, необхідно підвищувати ставки. Уже не раз ішлося про те, що американці знову підвищують ставки перед черговим переговорним треком, але тепер уже саме з Російською Федерацією.

Нинішні дії США як ніколи доречні. Хоча формально вони стосуються Венесуели, насправді удар завдається по тіньовому танкерному флоту. А це дуже чіткий сигнал для Путіна: сценарій може бути зовсім іншим. Тим паче, що таких танкерів — величезна кількість.

Якщо ж буде ухвалено законопроєкт Ліндсі Грема, то він стосується не лише Венесуели. Він зачіпає весь енергетичний сектор Російської Федерації й, що особливо важливо, країни, які купують ці енергоресурси. Ключовий елемент — вторинні санкції. По суті, може йтися про енергетичне ембарго з боку США.

У цій ситуації Росія, ймовірніше, судомно шукатиме способи повернути “дух Анкориджа” й ініціювати розмову з Трампом. І, до речі, сам Трамп, як відзначила прессекретарка Білого дому, не проти такої розмови. Але важливо розуміти: президент США не готовий просто “поговорити”. Йому потрібні конкретні дії та конкретні результати, які Путін навряд чи може йому запропонувати.

Формально Трамп завжди каже, що козирі в нього є. І справді, можливість жорстких санкцій проти енергетичних ресурсів Росії, особливо проти тіньового флоту, — це серйозний інструмент. Завтра судно може знову змінити прапор або піти до Венесуели, але це не означає, що під арешт не потраплять і інші судна.

США демонструють готовність перейти в активну фазу переговорів щодо припинення російсько‑української війни. Тим паче, що надворі 2026 рік — рік виборів до Конгресу США.

Росії доведеться повністю змінювати свою стратегію не лише у відносинах із Білим домом, а і з Китаєм, Індією та іншими країнами.

Відомо, що практично вся російська нафта нині перевозиться тіньовим флотом. Якщо цей канал потрапить під санкції, це вдарить і по інтересах країн‑покупців. Їм це явно не сподобається. Уже було видно, як у подібних ситуаціях терміново активізувалися переговори з Китаєм та Індією саме щодо енергоресурсів і обходу санкцій.

Читайте також: Удар “Орешником” під час переговорів про мир: на що розраховує Путін — думки експертів і глядачів FREEДОМ