Солдати й снаряди від Пхеньяна: чому Росія не справляється без військової підтримки Північної Кореї

Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин планує нове втручання у війну РФ проти України. Пхеньян може відправити додаткові війська до Росії вже в серпні — від 25 до 30 тисяч осіб. Крім того, наразі Північна Корея (КНДР) постачає Росії до 40% боєприпасів. За даними південнокорейської розвідки, Кім Чен Ин уже передав РФ 28 тис. контейнерів зі зброєю та боєприпасами.

За посилення російської армії КНДР отримує від Кремля технології для запуску супутників і наведення ракет.

Військова допомога КНДР

Південнокорейська розвідка вважає, що Кремль планує велику наступальну операцію проти України в серпні. А можливу участь північнокорейських підрозділів пов’язують саме з цими планами. КНДР уже почала нову мобілізацію військових для вирушення до РФ. Про це повідомляє Reuters з посиланням на розвідку Південної Кореї.

За інформацією журналістів CNN, Міноборони Росії готове забезпечити північнокорейських військових усім необхідним: формою, зброєю, боєкомплектом, аби максимально швидко інтегрувати їх у чинні підрозділи. Ці сили можуть бути залучені на окупованих територіях України, особливо в разі масштабних наступальних операцій.

“Є ознаки того, що російські військові літаки переобладнують для перевезення особового складу, що відображає масштабне завдання з перекидання десятків тисяч іноземних військовослужбовців через російську Сибір, яка межує з Північною Кореєю на її крайньому південному заході. Можливі приготування до нового розгортання, включаючи прибуття в російський порт корабля, пов’язаного з тогорічним розгортанням, і вантажних літаків у північнокорейський аеропорт Сунан, були помічені на супутникових знімках”, — пише CNN.

Раніше глава МЗС РФ Сергій Лавров опосередковано підтвердив дані південнокорейської та української розвідок про заплановане Пхеньяном відряджання військ. Він сказав, що рішення послати північнокорейських солдатів у Курську область було виключно ініціативою Кім Чен Ина, і в Москви не було причин відмовлятися. Тож і в цьому випадку Пхеньян сам вільний ухвалювати рішення. За такими заявами завжди стоять домовленості або, щонайменше, розрахунки й взаємні інтереси. І спостерігає за цим не лише Україна. Південна Корея, найближчий сусід КНДР, серйозно стурбована новим військовим альянсом. Адже якщо у Кім Чен Ина з’явиться впевненість у своїй армії та в підтримці Росії, то першими в зоні ризику опиняться саме вони.

“КНДР суттєво зараз нарощує свою військову силу, передусім шляхом співпраці з Російською Федерацією та через отримання реального бойового досвіду її воїнами. І це не може не вплинути на середовище безпеки. А врешті-решт для КНДР єдиний реальний противник — це Південна Корея, інших там немає. І вони це прекрасно знають”, — пояснив начальник української військової розвідки Кирило Буданов.

Російська Федерація відчуває гостру нестачу ресурсів для ведення повномасштабної війни проти України, і змушена просити допомоги в живій силі та озброєнні у Північної Кореї.

За словами глави української розвідки Кирила Буданова, Кім Чен Ин також постачає Росії боєприпаси, балістичні ракети й артилерійські системи.

“Наразі Північна Корея постачає Росії до 40% боєприпасів для війни проти України, оскільки партнерство між Пхеньяном і Москвою зміцнюється. Це хороша зброя. У Північної Кореї величезні запаси, і виробництво ведеться цілодобово”, — наголосив Буданов.

Понад 12 млн артилерійських снарядів, за даними розвідки Південної Кореї, КНДР поставила Росії з початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин пообіцяв Кремлю подальшу підтримку. Про це він заявив у середині липня під час візиту до Північної Кореї глави російського Міністерства закордонних справ Сергія Лаврова.

Вперше про присутність північнокорейських військ у Курській області президент України Володимир Зеленський заявив у грудні 2024 року. За оцінками південнокорейської розвідки, з січня по березень 2025 року Пхеньян втратив близько 4,7 тис. своїх військових у війні Росії проти України. Загальну кількість солдатів, яких Північна Корея відправила до Росії, українська розвідка оцінює в 12 тис.

Спочатку Москва й Пхеньян удавали, що жодних північнокорейських військових у зоні бойових дій немає. Очевидно, прораховували ризики — як відреагує світова спільнота і як сприйме власне населення. Все ж таки це не просто союзництво, а унікальний прецедент: одна з найбільш закритих диктатур світу офіційно вступає в чужу війну на боці агресора. Але мовчання тривало недовго.

Невдовзі Москва публічно подякувала Пхеньяну за “гарматне м’ясо”, а в КНДР скористалися нагодою, аби представити загиблих солдатів не безсловесними жертвами режиму, а героями. От тільки участь Північної Кореї у війні — це не демонстрація сили Кремля, а, навпаки — показник його критичної слабкості.

“З огляду на втрати, Путін не може ризикувати ще однією політично непопулярною мобілізацією. Використання неросійських бійців дає Путіну час на відновлення армії… Хоча Путін набирав бійців із Сомалі, Сьєрра-Леоне, Куби та Непалу, партнерство з Північною Кореєю давало більше переваг і забезпечувало значно більший потік розгортання військ”, — цитує професорку Ессекського університету Наташу Ліндштедт видання Forbes.

Поглиблення військової співпраці Москви та Пхеньяна в оцінці експертів

Чи варто очікувати масштабного наступу РФ за підтримки армії Північної Кореї? Чи будуть залучені військові КНДР на території України? Наскільки поглиблюється співпраця Москви з Пхеньяном і як на це впливає Пекін? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”;
• В’ячеслав Лихачов, сходознавець;
• Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії;
• Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.

ЯРОСЛАВ БОЖКО: Армія КНДР може перетнути український кордон

— Перекидання нового військового контингенту з Північної Кореї залишається цілком ймовірним. КНДР, так чи інакше, не може повністю відмовитися від тих благ, які пропонує Російська Федерація. Йдеться про обмін на технології, дефіцитні медикаменти та інші компоненти.

З боку Кім Чен Ина цілком можливо пожертвувати ще кількома десятками тисяч північнокорейських військовослужбовців. Особливо якщо враховувати, що його армія давно перевищує реальні потреби країни. Значна її частина — це, по суті, “батальйони стояння”, які могли б приносити хоч якусь економічну вигоду. Але насправді тягнути на собі всю цю мілітаризовану махіну Північній Кореї дуже важко, тому вони дійсно шукають варіанти, де і як можна було б залучити надлишкову військову масу з користю.

Є ще один момент — це фактор Китаю. Він, як ми знаємо, допомагає Росії не програти цю війну. КНР тією чи іншою мірою відіграє контрольну роль щодо Північної Кореї. По суті, це єдине вікно КНДР в решту світу і єдина можливість вести зовнішню торгівлю.

Цілком можливо, що китайські сили й ресурси були залучені для того, щоб переконати Північну Корею приєднатися до цієї історії. І не варто дивуватися самій ситуації — політична система КНДР дозволяє керівництву ухвалювати подібні рішення без особливого внутрішнього спротиву.

Як би не зближувалася Північна Корея з Росією, це зближення не співмірне з масштабами китайського впливу і не може розглядатися як загроза для Пекіна. У випадку з РФ це історія про обмін: військова сила — на ресурси, технології, компоненти. У випадку з Китаєм — це монопольні відносини, до яких КНДР може і ставитися ревниво, але залишається при цьому в повній залежності.

Сьогодні не існує жодних дипломатичних наслідків, які могли б налякати Північну Корею в разі перетину українського кордону її військами.

Це може бути й гібридний формат: коли до російської армії набирають не чинних військовослужбовців, а, скажімо, нещодавно відслужилих резервістів під виглядом робітників. На Далекому Сході за спецпрограмами працює багато північнокорейських громадян. У декого з них є можливість виїхати на схід Росії й попрацювати. Тож їх можна звідти спокійно вербувати.

Можливі будь-які моделі, будь-які схеми. І навряд чи ми почуємо якусь офіційну інформацію з боку КНДР доти, доки вони не виконають поставлене завдання. Те саме було, наприклад, у Курській області.

Китай при цьому не надто чутливий до подібних порушень міжнародного права — у тому, що стосується непорушності кордонів. Для Заходу — це принцип, а для Китаю — не завжди.

В’ЯЧЕСЛАВ ЛИХАЧОВ: “Дружба” між Північною Кореєю і Росією — це чистий розрахунок

— Усередині РФ дедалі складніше пояснювати населенню, чому така “велика Росія” так довго “возиться” з Україною. Як пояснити, чому навіть за підтримки, з погляду Москви, найпотужнішої економіки світу — Китаю, і такого “могутнього” союзника, як Північна Корея, Росія досі не може без корейської допомоги вибити українців навіть зі своєї території?

КНДР і Росія сьогодні — союзники. Причому союзники в тому сенсі, що їхня взаємна допомога не просто бажана, а критично необхідна для продовження російської агресії.

З іншого боку, як і будь-які експансіоністські імперії, режими, засновані на ненависті до оточення, просто не здатні вибудовувати щирі, добросусідські, рівноправні відносини — ні з нормальними вільними країнами, ні навіть з такими ж агресивними автократіями, як вони самі.

Ненависть — це не просто частина їхньої ідеології. Це стрижень і джерело їхньої внутрішньої легітимації. Саме на ній вони тримаються. Тому та “дружба”, яку ми спостерігаємо, не є виявом щирої симпатії або прагнення до безкорисливої підтримки. Це — чистий розрахунок.

Постачання продовольства в КНДР, безумовно, допомагають трохи полегшити одну з її головних внутрішніх проблем — прогодувати власне населення. Але, оскільки це населення не є пріоритетом для Кім Чен Ина, основний його інтерес — це доступ до космічних технологій. Його цікавить супутникова навігація, системи наведення — все, що посилює військовий потенціал Пхеньяна і дозволяє ефективніше загрожувати навколишньому світу.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Участь КНДР у війні проти України очевидна

— Якщо говорити про південнокорейську розвідку, то цілком ймовірно, що вона просто констатує факт, який, на мій погляд, давно очевидний: Північна Корея бере участь у цій війні на боці Російської Федерації. Це не новина, і це вже було підтверджено самим Кім Чен Ином.

Я думаю, що дані нашого Головного управління розвідки, коли вони повідомляють про повторну появу північнокорейців на фронті, — це не про те, що вони щойно там з’явилися. Це швидше констатація: так, вони знову активні.

Я думаю, південнокорейській розвідці в першу чергу потрібно краще прогнозувати, як Південна Корея може в цій ситуації убезпечити себе від агресивної Північної Кореї. І попри внутрішню бюрократію, необхідно допомагати Україні не мішками з рисом або теплими ковдрами, а саме артилерійськими снарядами, бойовою технікою, озброєнням, яке в Південній Кореї досить непогане.

Що стосується масштабного наступу Російської Федерації, то ця стратегічна операція триває з жовтня 2023 року, а скоро вже жовтень 2025 року. Уже майже два роки, як росіяни намагаються заволодіти Донецькою областю. Це те, що на сьогодні для них є очевидним пріоритетом. Ми бачимо це по лінії бойового зіткнення, по інтенсивності бойових дій на тій чи іншій ділянці фронту.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Північна Корея може відправити інженерні війська і робітників для російського ВПК

— Російські терористи неодноразово зверталися до свого колеги Кім Чен Ина з тим, щоб той надав підтримку РФ не лише зброєю, боєприпасами, але й особовим складом. Північнокорейський диктатор був зацікавлений випробувати, як працюють його спецпризначенці в умовах реальних бойових дій на Курському напрямку. Саме тому Путін його виділив в окрему “контртерористичну операцію”.

За логікою окупантів, північнокорейські військові не брали участі в так званій “СВО” проти України. Але, звісно, для Путіна цього замало. Він намагається ще більше втягнути Кім Чен Ина в це протистояння, але той, відповідно, виставляє ціни вище. Чи зможуть домовитися два диктатори про те, щоб направити на схід України військових КНДР? Поки що складно сказати.

Тепер Путін хоче отримати контингент у 5-10 разів більший, ніж попередній, який був залучений на Курщині. Кім Чен Ин також розуміє, що з тих 10-12 тисяч, яких він відправив воювати в Курську область, повернулася вдвічі менше. Половина полягла в полях. З одного боку, він зацікавлений у прибутку, продаючи своїх північнокорейців як товар.

Один з варіантів, який пропонує КНДР Кремлю, — це вирушення інженерних військ. Тобто північнокорейці будуть направлені на війну проти України, але не для безпосередньої участі в бойових діях, а, наприклад, для створення лінії укріплень, інженерного обладнання, театру воєнних дій і так далі. Це дозволить Кім Чен Ину обійти кілька морально-етичних обмежень.

А ще один варіант співпраці — це використання північнокорейської робочої сили на підприємствах військово-промислового комплексу РФ. Це стосується не лише виробництва “Шахедів”, але й інших підприємств російського ВПК, на які залучаються поки що на добровільно-примусовій основі громадяни В’єтнаму, Лаосу, Північної Кореї, Камбоджі. Ось тепер північнокорейські жінки та чоловіки зможуть також стати інструментами в руках агресора.

Читайте також: Трамп втрачає терпіння: чому він дав Путіну 12 днів і що буде далі