Ситуація навколо агресії Росії проти України впливає не лише на європейську політику, а й на політику всередині США. Зокрема, ідеї проєкту мирного плану глави Білого дому Дональда Трампа, які в реальності народилися в Кремлі, не знайшли відгуку серед пересічних американців. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла політологиня-американістка та міжнародна оглядачка Олександра Філіпенко.
За її словами, про це, зокрема, можуть свідчити результати соціологічних досліджень, проведених на цю тему.
“Американці не підтримують політику Трампа щодо України. Останні дослідження Інституту Геллапа (американський Інститут громадської думки, заснований професором-соціологом Джорджем Геллапом — ред.) свідчать про те, що лише 31% американців схвалюють дії Трампа щодо України. Це один із найнижчих показників серед усіх досліджених цим інститутом питань. Все, що стосується економіки, чи політики щодо Ізраїлю, наприклад, стоїть вище. 31% підтримки — це дуже й дуже низький показник підтримки”, — говорить політологиня.
Також несхвалення в американців викликають і посланці диктатора Путіна, які постійно приїжджають до Сполучених Штатів домовлятися з американським президентом.
“Згадаймо той мирний план із 28 пунктів, який, як ми знаємо, був складений у Кремлі, а потім був представлений Трампу російським посланцем Кирилом Дмитрієвим через Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Цей план не пройшов, його переробили. Зараз ми бачимо, що Дональд Трамп, як повідомляє Wall Street Journal, у телефонній розмові з лідерами Великої Британії, Німеччини та Франції фактично намагався натиснути на них для того, щоб вони, своєю чергою, натиснули на Володимира Зеленського перед майбутньою зустріччю в суботу, 13 грудня. При цьому поки невідомо, хто буде на ній представляти США. Все це говорить про те, що зараз у Трампа є зацікавленість у тому, щоб справді домогтися хоча б припинення вогню, не кажучи вже про мирні домовленості. І зробити він це хоче якомога швидше”, — вважає Філіпенко.
Водночас Трамп, за її словами, вважає, що натиснути на Росію у нього зараз немає можливості. А причиною цього є Китай, який є єдиним реальним важелем тиску на Кремль, на думку президента США.
“Дональд Трамп вважає, що зараз неможливо тиснути на Москву. Тому що тиснути на Москву можна лише через Китай, на його думку. А з Китаєм у США немає торгового договору досі. А Трамп дуже сподівався на те, що такий договір вдасться укласти. А раз немає договору, значить, немає й важеля тиску. Тому Дональд Трамп і тисне на Європу та Україну”, — зазначає Філіпенко.
Росія своєю чергою також не поспішає допомогти Трампу у його прагненні стати миротворцем і закінчити чергову війну.
“Глава МЗС РФ Сергій Лавров сказав, що Москва хотіла б бачити мирний план, який включав би гарантії безпеки для всіх сторін та усував “корінні причини” конфлікту”. Які гарантії безпеки хоче мати Кремль — це питання. Одночасно з цим російська сторона знову заговорила про “корінні причини”. Ми всі знаємо, що це за “корінні причини”, ми постійно про них чуємо з початку повномасштабного вторгнення, про них постійно говорить диктатор Путін. Тобто це точка, з якої не можна навіть починати переговори. Це, очевидно, не переговорна позиція, а знову максималістські вимоги”, — впевнена політологиня.
Разом з цим Олександра Філіпенко припускає, що і в нинішньому раунді переговорів досягти прогресу навряд чи вдасться. Надіям Трампа не судилося справдитися саме з вини Москви.
“Дональд Трамп сподівається, що він може натиснути на європейську сторону, на українську сторону і потім запропонувати якийсь план, хоч якось відмінний від максималістських вимог Москви. А потім вже домогтися якихось домовленостей від Кремля. Мені здається, що Дональда Трампа тут може очікувати розчарування”, — говорить Філіпенко.
На цьому фоні Трамп постійно намагається знайти когось, кого можна звинуватити в затягуванні переговорного процесу. Зараз такою фігурою намагаються зробити Володимира Зеленського. Однак, як зазначає політологиня, ця спроба успіху не матиме.
“Американська сторона весь час турбується про затягування переговорного процесу. Сам Трамп зараз звинувачує того ж Зеленського в цьому. Але зараз ми бачимо, що президент України виступає за конструктивний діалог, говорить про необхідність продовження цього діалогу. Ведуться переговори з європейською стороною, з американською. Ми спостерігаємо це весь період каденції Трампа. Зеленський весь час підтверджував, що він готовий до діалогу, він готовий іти на якісь домовленості, наприклад, ті, що пропонували США. Зокрема, на припинення вогню без попередніх умов. Володимир Зеленський на це одразу погодився”, — наголосила експертка.
З цього погляду нинішні звинувачення Трампа в недоговороздатності української сторони виглядають особливо непереконливо. До того ж, бензину у вогонь підливає й Москва.
“Російська сторона не була згодна ні на які умови. Кремль весь час говорить про те, що потрібно домогтися мирного договору. Не просто припинення вогню та подальших переговорів, що пропонував і на чому наполягав сам Дональд Трамп. Тож поки, якщо дивитися через призму Білого дому, головне, що продовжуються переговори. Майбутня зустріч у суботу, безумовно, дуже важлива. Трампу важливе продовження переговорів”, — зазначила Олександра Філіпенко.
За її прогнозами, наріжним каменем майбутніх переговорів про мир буде питання територій. Поки що неможливо точно сказати, яким чином він вирішиться.
“Є певні точки, в яких поки неможливо зійтися, зокрема, це територіальне питання. Різні джерела це повідомляють, що нібито сторони повинні визнати контроль Росії над Кримом, а також так званими “ДНР” і “ЛНР” у межах ОРДЛО (окремі райони Луганської та Донецької областей — ред.), тобто над окремими територіями. Але також рішення статусу цих територій надалі має бути якимось чином остаточно вирішено. Ще є питання про “демілітаризовану зону” і низка інших. Це все нібито є в новому плані”, — вважає політологиня.
Читайте також: Росіяни втомилися від війни, а Путін посилює репресії — висновки соціологів
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз залишається твердим у своєму прагненні допомогти Україні домогтися справедливого та стійкого миру.














