Саміт ШОС: навіщо лідери країн Євразії та глобального Півдня їдуть до Китаю (ВІДЕО)

У Китаї з 31 серпня до 1 вересня відбудеться саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС). Серед ключових гостей — російський диктатор Володимир Путін та індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді. На зустріч також запрошені лідери країн Євразії та глобального Півдня. Чого очікувати від саміту, і яких результатів хоче досягти голова КНР (Китайської Народної Республіки) Сі Цзіньпін, розбирався FREEДОМ.

Мита в розмірі 50%, які ввели США на товари з Індії, набули чинності. Це найвищий тариф серед країн Азії. Згідно з підрахунками, такі мита можуть позбавити конкурентоспроможності багато індійських експортних постачань до США, і надалі Нью-Делі ризикує втрачати 85 млрд доларів на рік.

“Це стратегічний шок, який загрожує тривалому утриманню Індією позицій на трудомістких ринках США, створює ризик масового безробіття в експортних центрах і може послабити участь Індії в глобальних ланцюжках створення вартості”, — зазначив засновник аналітичного центру Global Trade Research Initiative Аджай Шрівастава.

Одна з ключових причин введення мит — купівля Індією російської нафти. Імпорт в Індію різко зріс після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До 2022 року країна закуповувала незначні обсяги, а в липні 2025-го, за даними аналітиків, імпортувала вже 1,5 млн барелів щодня. Держава стала найбільшим у світі покупцем російської нафти, експортованої морським шляхом, і за цими показниками обійшла Китай.

“До вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Індія імпортувала з Росії менше ніж 1% нафти. Тому аргумент, що якимось чином цей відсоток зріс до 30 або 35 пунктів і чомусь їм тепер потрібно більше російської нафти… Це нонсенс”, — звернув увагу старший радник президента США з торгівлі та виробництва Пітер Наварро.

Нью-Делі намагався довести, що потребує російської нафти для забезпечення внутрішніх потреб, але Вашингтон вважає інакше. Наварро назвав індійські нафтопереробні підприємства “пральнею для Кремля”. Річ у тім, що вони закуповують російську нафту за зниженою ціною, а потім переробляють її та продають бензин або дизель за кордон за вищою вартістю.

“Вони просто наживаються. Вони перепродують. Це те, що я б назвав індійським арбітражем — купувати дешеву російську нафту і перепродавати її як продукт. Вони отримали 16 млрд доларів надприбутків — одні з найбагатших сімей в Індії”, — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Рішення США запровадити рекордні тарифи різко загострило відносини між країнами, попри десятиліття зусиль з їх налагодження. В Індії американські тарифи називають необґрунтованими та вже призупинили плани з придбання американських озброєнь і літаків. Крім того, Нью-Делі пішов на зближення з Москвою і Пекіном. І черговим кроком до зближення може стати саміт Шанхайської організації співпраці. Зустріч відбудеться в Тяньцзіні з 31 серпня по 1 вересня. ШОС, спочатку сформована шістьма євразійськими країнами, нині налічує десять постійних членів: Китай, Росія, Білорусь, Індія, Іран, Узбекистан, Пакистан, Таджикистан, Киргизстан і Казахстан, а також 16 країн-спостерігачів. Її сфера діяльності розширилася від безпеки та боротьби з тероризмом до економічного і військового співробітництва. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідає Китай уперше за більш ніж сім років.

“У ній візьмуть участь понад 20 глав держав, включно з президентом Росії Володимиром Путіним, а також керівники 10 міжнародних організацій. Цей саміт буде наймасштабнішим від часу заснування ШОС, що свідчить про спільні очікування держав-членів заради поглиблення співробітництва і привертає велику увагу міжнародної спільноти”, — повідомив у коментарі російським пропагандистським ЗМІ посол Китаю у РФ Чжан Ханьхуей.

Аналітики очікують, що Індія і Китай оголосять про подальші додаткові заходи прикордонного контролю. Нагадаємо, у високогірних районах між Китаєм та Індією розташована спірна територія Аксайчин. Індія вважає її частиною свого регіону Ладакх, а Китай — частиною Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Одним із кроків може стати виведення військ. Також, як припускають аналітики, може йтися про послаблення торговельних і візових обмежень та співпрацю в кліматичній сфері.

“Сі прагнутиме використати саміт, щоб показати, який вигляд починає мати міжнародний порядок після лідерства США, а також довести, що всі зусилля Білого дому від січня з протидії Китаю, Ірану, Росії, а тепер і Індії не досягли бажаного ефекту”, — цитує Reuters головного редактора дослідницького агентства “Китай — глобальний Південь” Еріка Оландера.

Водночас усередині блоку ШОС зберігаються конфлікти. Приклад — Індія і Пакистан. У червні 2025 року міністри оборони Шанхайської організації співпраці не змогли ухвалити спільну заяву через суперечки навколо теракту в Кашмірі. Нью-Делі також відмовився підтримати засудження Ізраїлю за удари по Ірану.

“Точне бачення ШОС і його практична реалізація поки неясні. Це платформа, яка має дедалі більшу об’єднавчу силу, що сприяє проєктуванню ідей. Однак ефективність ШОС у розв’язанні суттєвих безпекових питань залишається досить обмеженою”, — зауважив голова Індо-Тихоокеанської дослідницької програми в аналітичному центрі Інституту Такшашила Манодж Кевалрамані.

До Китаю з чотириденним візитом вирушить і Путін. Крім участі в саміті ШОС, на порядку денному російського диктатора — переговори з главою КНР Сі Цзіньпіном. Оглядачі припускають, що Путіну необхідно віч-на-віч переговорити з Сі, щоб зрозуміти, чи готовий Китай надалі економічно підтримувати Росію, чия економіка дедалі слабшає через витрати на війну проти України та західні санкції.

Читайте також: Підсумки зустрічі Путіна з Сі можуть вплинути на подальші дії Трампа — думка Філіппенко