Створення національного антидронового купола вимагає переходу від розрізнених засобів радіоелектронної боротьби до єдиної автоматизованої мережі, де штучний інтелект і нові фізичні методи ураження дозволять подолати перевагу РФ у масовості дронових атак. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик.
Ефективний захист критичної інфраструктури вимагає інтеграції різнорідних технологічних рішень — від радіолокаційного виявлення до засобів вогневого ураження — в загальну структуру моніторингу повітряного простору.
“Це сукупність засобів, які захищатимуть енергетичні, інфраструктурні, військові та цивільні об’єкти від дронових атак. Це не тільки антидрони-інтерсептори (дрони-перехоплювачі, — ред.), а ціла система раннього попередження та детекції у вигляді 3D-радарів. Далі інформація передається на систему детекції самого ударного комплексу — ракетного або кінетичного, що використовує снаряди та патрони”, — зазначив Боровик.
Надійність прикриття об’єктів безпосередньо залежить від здатності системи оперативно обробляти дані про цілі та координувати роботу всіх захисних механізмів, включаючи засоби радіоелектронного придушення.
“Ефективність прикриття об’єктів залежить від якості системи детекції — наскільки точно вона дає картинку і прогнозує траєкторію польоту дрона в наступну секунду, щоб направляти туди снаряди або ракети. Також це системи РЕБ і GPS-спуфінгу. Все це має бути об’єднано в єдину структуру, над створенням якої зараз працюють, на жаль, із запізненням на рік-два”, — наголосив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact.
Світовий досвід експлуатації систем протиповітряної оборони показує, що масоване застосування засобів нападу може призвести до виснаження боєкомплекту і пропуску об’єктів навіть найтехнологічнішими комплексами.
“Ніхто не може дати стовідсоткову гарантію, оскільки існуючі технології не забезпечують повного знищення цілей через перенасичення системи ППО. При масовій атаці засоби детекції можуть виявити не всі дрони, а навіть якщо ціль зафіксована, може не вистачити снарядів або ракет для ліквідації всього, що летить. Стовідсоткове ураження можливе лише при менш інтенсивних нальотах”, — наголосив експерт.
Технологічна перевага атакуючої сторони обумовлена дешевизною виробництва БпЛА (безпілотний літальний апарат), в той час як захист залишається складнішим сегментом, що вимагає впровадження принципово нових фізичних методів ураження.
“Не існує технологій, як у фантастичних фільмах, де над об’єктом стоїть купол і все, що влітає в нього, миттєво згорає. Над цим тільки працюють. Світ рухається до того, щоб довести до досконалості лазерні або електромагнітні системи знищення. На сьогодні масштабування і здешевлення ударних дронів, на жаль, випереджає виробництво систем ППО, які технологічно набагато складніші”, — пояснив учасник бойових дій.
Проблема нестачі кваліфікованого персоналу для управління комплексами перехоплення змушує розробників переходити до автономних систем наведення, здатних мінімізувати участь людини в процесі ліквідації ворожих цілей.
“Підготувати необхідну кількість пілотів для відбиття таких масованих атак неможливо. Це проблема масштабування не тільки самих дронів, але й навчання персоналу. При впровадженні штучного інтелекту система здатна працювати без участі висококваліфікованого фахівця за принципом “вистрілив і забув”. Якщо функцію наведення повністю візьме на себе масштабований ШІ, це забезпечить значний технологічний ривок”, — пояснив Валерій Боровик.
Читайте також: Захисний купол від російських БпЛА планують побудувати над Україною: що про нього відомо (ВІДЕО)
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна трансформує систему боротьби з російськими “Шахедами”. Процес очолять міністр оборони Михайло Федоров і командувач Повітряних сил ЗСУ Анатолій Кривоножко.
Читайте також: Єдине радіоелектронне поле та дрони-перехоплювачі: як Україна планує повністю закрити небо, розповів Федоренко














