Росію витісняють зі світового нафтового ринку: перспективи й наслідки проаналізували експерти

Черговим важливим кроком президента США Дональда Трампа в спробах домогтися закінчення війни Росії проти України може стати його зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами висловив надію, що США зможуть переконати КНР, як раніше Індію, скоротити закупівлі енергоресурсів у Росії.

Нові санкції Вашингтона щодо російських компаній “Роснефть” і “Лукойл” можуть скоротити експорт нафти з Росії на 50%.

Скорочення експорту нафти з РФ

Після того як США ввели санкції щодо російських “Лукойла” і “Роснефти”, Кремль почав продавати нафту зі знижками, переважно Китаю та Індії. Таким чином Москва намагається утримати своїх головних покупців, пояснюють аналітики. Але шанси на успіх цієї схеми мізерно малі, пише Bloomberg, адже Нью-Делі твердо має намір дотримуватися обмежень.

“Декілька нафтопереробних заводів в Індії, яка нині є ключовим покупцем російської нафти, що постачається морем, заявили, що санкції зроблять практично неможливим подальше постачання більшості цієї нафти. Якщо країна буде дотримуватися обмежень США, то Росія практично втратить ринок збуту приблизно 1 млн барелів на добу або чверть усього морського експорту російської нафти”, — йдеться у публікації Bloomberg.

Та й з логістикою виникли проблеми. Грецькі танкерні компанії, які, за оцінками Інституту Брукінгса, перевозили третину всього обсягу російської нафти, відмовляються працювати з російськими нафтовиками. Наприкінці жовтня участь грецьких судновласників у транспортуванні сировини з федерації скоротилося до мінімуму, пише Reuters. У 2025 році вони перевозили від 10 до 20 млн барелів російської нафти щомісяця. Крім того, Кремлю доведеться найближчим часом розв’язати ще одне вкрай важливе питання: як здійснювати взаєморозрахунки? “Роснефти” і “Лукойлу” та їхнім дочірнім структурам фактично заборонено проводити їх у доларах.

“Головний удар припадає на Індію, бо з Китаєм ми давно торгуємо у національній валюті — юанях і рублях, а з Індією ми досі не змогли знайти рішення щодо оплати постачання російської нафти у національних валютах. Нас не влаштовують умови індійської сторони щодо оплати у рупіях. Під аналогічні санкції США раніше потрапили дві інші великі російські компанії — “Газпромнефть” і “Сургутнефтегаз”, — заявив у коментарі виданню The Moscow Times головний директор з енергетики Інституту енергетики та фінансів Олексій Громов.

У Вашингтоні очікують скорочення нафтових доходів Росії на 30%, повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю CBS News.

“Думаю, що Росія одразу відчує наслідки. Ми вже бачили, що зробила Індія — припинення закупівлі російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів теж припинили. Російська економіка є воєнною економікою. Зростання практично нульове. Інфляція, на мою думку, перевищує 20%. Все, що ми робимо, змусить Путіна сісти за стіл переговорів. Саме нафта фінансує російську воєнну машину”, — переконаний він.

Про суттєве скорочення закупівель Китаєм російської нафти повідомив і президент США. Постачання російських енергоресурсів, очевидно, може стати однією з центральних тем переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні, зазначили у Білому домі.

“Ці серйозні нафтові санкції цього тижня, я думаю, були значним кроком. Але є ще багато інших заходів, які ми могли б вжити, якщо це буде необхідно, щоб покласти край цій безглуздій війні. Очевидно, що зустріч із президентом Сі буде мати вирішальне значення у цьому питанні, адже зараз китайці купують забагато російської нафти та газу. Вони постачають росіянам забагато технологій подвійного призначення, щоб ті могли продовжувати цю війну”, — висловив думку постійний представник США при НАТО Метью Уітакер.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що відмова Китаю від російської нафти має послабити фінансові можливості Кремля продовжувати війну. Президент зазначив, що останні санкції, введені Вашингтоном проти Росії, мають не лише економічне, а й політичне значення.

Ці заходи демонструють потугу США. Санкції також є посланням Москві про те, що Штати готові або до переговорів, або до подальшої підтримки України, включаючи можливе постачання далекобійної зброї.

“Президент Трамп планує розмову з Китаєм 30 жовтня. Думаю, це може бути одним з його сильних кроків, якщо після цього рішучого санкційного кроку Китай погодиться зменшити імпорт. Чому? Бо у нас є інформація, що Індія точно дала всі сигнали, що буде зменшувати імпорт енергоресурсів з Російської Федерації”, — сказав президент України.

Нові американські санкції призведуть до того, що Росія втратить щонайменше половину свого експорту нафти до Індії та Китаю, вважає уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Це означає, що Москва замість 10 млрд доларів на місяць отримуватиме максимум п’ять. За інформацією агентства Reuters, адміністрація Білого дому вже підготувала проєкт нового санкційного списку на випадок, якщо Росія й надалі продовжить війну проти України.

Вплив санкцій проти російської нафти на світовий ринок в оцінці експертів

Як санкції проти російської нафти впливають на світовий ринок? Чи готові головні покупці нафти з РФ шукати альтернативи? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Юрій Камельчук, народний депутат України;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І. І. Мечникова;
• Геннадій Рябцев, експерт у галузі енергетики;
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Марія Гелетій, кандидат політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.

ЮРІЙ КАМЕЛЬЧУК: Великі покупці відмовляються від нафти з РФ

— Сполучені Штати зараз фактично вдарили по гаманцю Росії, а Європа буде бити по логістиці. Ми ж б’ємо з неба — конкретно нашою зброєю по російських НПЗ. Тому у будь-якому разі той результат, який уже є зараз, був очікуваний дуже давно і зараз він починає давати плоди.

Російська економіка на 40% залежить від експорту нафти та газу. І незалежно від того, що Європа частково ще залежала і намагалася користуватися якимись зниженнями цін на газ, основним покупцем все одно залишалася Індія. А тепер вона буде відмовлятися від купівлі.

Ми вже не тільки лякаємо санкціями — ми нарешті починаємо діяти. Загалом сценарій, який ми очікували ще на початку 2025 року, зараз починає реалізовуватися.

Вже зараз Росія, включившись у санкційний удар, втратила близько 5 млрд доларів. Акції “Роснефти” та “Лукойлу” продовжують падати. Причому відтік інвесторів не лише зовнішніх, а й внутрішніх. Це говорить про те, що паніка всередині Росії наростає.

Це може призвести до падіння експорту російської нафти ще приблизно на 15-20%.

Якщо Європа готова рішуче й сміливо відмовитися від російської нафти і газу, а також запровадити нові санкції — це гарний сигнал.

Далі відбудеться зростання внутрішніх цін у Росії на пальне і, відповідно, на інші продукти. Потім — дефіцит бюджету. Регіони почнуть розуміти, що центр їм більше не допомагає. У зв’язку з цим можна очікувати те, що ми давно хочемо побачити — початок бунту у Російській Федерації.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Треба витісняти російські нафтові компанії зі світового ринку

— Російська економіка виявилася більш стійкою, ніж передбачалося. Але “Роснефть” і “Лукойл” — це одні з найбільших російських інвесторів за кордоном. Їм належать частки в нафтопереробних підприємствах у багатьох країнах світу — в Індії, у Нідерландах (де ще залишилися активи), у Румунії, Болгарії, Угорщині. Італія, наприклад, повністю вивела свої частки. В Угорщині та Румунії на підприємствах, де у “Лукойла” є частки, були пожежі. І це все зараз під загрозою, яка є глобальною.

Йдеться про роль найбільших російських корпорацій, які спочатку будувалися не під внутрішній ринок, а під світовий масштаб.

Ми знаємо, що Китай зменшує закупівлі російської нафти. Індійські державні компанії, як мінімум, взагалі припиняють це робити. Роблять вони це, звичайно, не з великого задоволення, але американський ринок для них набагато важливіший, ніж купівля дешевої російської нафти чи перепродаж її продуктів, чим вони активно займалися.

Для Індії та Китаю це не вирішальний фактор для їхньої економіки. Але найважливіше — це методи реалізації санкцій, бо вони включають і контроль над власними компаніями.

Контроль — головний критерій ефективності санкцій. Тільки при суворому дотриманні цих заходів вони можуть мати, як каже президент США Дональд Трамп, нищівний ефект. Інакше — це просто чергова хвиля пропаганди, яка, звісно, впливає, але не катастрофічно.

Санкції не смертельні, але якщо вдасться витіснити російські нафтові компанії зі світових ринків, це вже буде серйозна перемога.

Думаю, у цьому зацікавлені й індійці, й китайці. Їм російський вплив — частки в заводах, переробці, інфраструктурі на їхній території — зовсім не потрібний. Це може стати компромісом, який боляче вдарить по російській економіці, бюджету, припливу валюти.

Санкції — складний механізм. Він діє не швидко, і звісно ж, не на шкоду самим собі. Йдеться про транснаціональні корпорації, що базуються у США, Європі, частково в Китаї та Індії. Сам факт оголошення санкцій вже знизив капіталізацію — це суттєвий удар.

Наскільки це буде реалізовано й посилено — покаже час. Тут уже вмикається економічний чинник. Думаю, багато європейських і американських компаній із задоволенням витіснили б частки “Роснефти” і “Лукойла” з європейських та інших підприємств. Процес цей тривалий, але він може дати сталий ефект. Якщо, наприклад, якась велика нафтова корпорація захоче частку “Лукойла”, вона буде активно лобіювати її витіснення. Війна в Україні у цьому випадку їх мало цікавить — вони просто захочуть захопити частку собі.

Такий економічний аспект може дати Україні більше користі, ніж гучні політичні заяви. Але без політичних рішень суто економічний чинник не спрацює.

ГЕННАДІЙ РЯБЦЕВ: Країни вже шукають альтернативу російській нафті

— Зараз в Індії та Китаї уважно вивчають матеріали, які їм передані як офіційними каналами, так і неофіційно. Адже далеко не всі санкції, запроваджені нині, дійсно ефективні.

Індійським нафтопереробним заводам і китайським власникам підприємств треба розібратися, чи будуть ці санкції дотримуватися і наскільки суворо проводитимуться заходи, пов’язані з обмеженнями на купівлю російської нафти.

Інформація, отримана, зокрема, індійськими компаніями, підтверджує: попри колишні, не завжди правдиві заяви американської адміністрації, якщо рішення про санкції вже прийнято і всі підписи стоять, то жодних відступів від правил більше не буває.

Тут вже можна говорити про позитивні для України сигнали. Хай не всі індійські підприємства, але найбільші з них починають зондувати ситуацію, шукати можливості закупівлі нафти з інших джерел.

Це зондування вже помітне не лише фахівцям, які відстежують світові контракти, але й стає надбанням медіа. А це означає, що індійські компанії дуже серйозно ставляться до можливих наслідків порушення санкцій, введених США.

Щодо китайських компаній, то тут також спостерігається зростання обережності. Ймовірно, починаючи з грудня, а особливо з січня, коли набудуть чинності нові європейські санкції, пов’язані з обмеженнями на придбання нафтопродуктів, вироблених у третіх країнах із російської сировини, ситуація зміниться.

Якщо весь цей санкційний тиск буде реалізований у повному обсязі, можна обережно припустити, що Китай скоротить, точніше — обмежить, закупівлі нафти у Росії: як трубопровідні постачання, так і ті, що здійснюються через тіньовий флот. Ці постачання, швидше за все, не будуть призначені для великих нафтопереробних компаній КНР.

Щодо основних гравців на нафтовому ринку, вони, ймовірно, вже в найближчі місяці почнуть скорочувати закупівлі російської нафти. Не різко, не одразу, але поступове скорочення майже неминуче.

Ті оптимістичні прогнози за цінами й обсягами експорту, які закладені у федеральний бюджет Російської Федерації на наступний рік, уже сьогодні можна вважати нереалістичними.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Західні країни планують позбуватися часток російських нафтових компаній

— Дональд Трамп вирішив тиснути санкціями, бо удар по двох найвідоміших нафтових компаніях Росії “Лукойл” і “Роснефть” б’є по експорту.

На “Лукойл” припадає близько 15% всього експорту нафти, а на “Роснефть” — близько половини. Крім того, є безліч компаній, у яких є частки в цих російських гігантах — це західні партнери і, очевидно, вони теж потрапляють під санкції.

Вже зараз деякі країни почали шукати можливості або позбутися цієї частки, або якимось чином націоналізувати активи. Наприклад, у Болгарії переходять до перегляду такого співробітництва.

Навіть у самих Сполучених Штатах є компанії “Лукойла”, які до останнього моменту були присутні на ринку автозаправок. І все це справді може серйозно вдарити по Росії.

Показовий приклад Сербії: там нафтопереробний завод фактично залишився без російської нафти — запасів вистачить на кілька днів, максимум на тиждень. Це сталося тому, що Хорватія через санкції припинила приймати російські танкери.

Якщо тиск США і Європи буде посилюватися, то з’явиться синергетичний ефект. Адже 19-й пакет європейських санкцій передбачає не лише тиск на Росію, а й на Китай, а також на країни, які допомагають РФ вести війну.

Якщо Сполучені Штати перейдуть до спільного тиску на Китай, тоді процес справді може зрушити з мертвої точки. У такому разі Росії, можливо, доведеться серйозно розглядати питання зупинення війни, особливо якщо до тиску приєднається Китай.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Найважливіші санкційні заходи спрямовані проти покупців російської нафти

— Росія дуже сильно залежить від доходів від продажу нафти та газу. До останнього часу вона зберігала можливість торгувати скрапленим газом з Європою. Крім того, РФ продавала нафту, обходячи санкції — використовуючи тіньовий флот, а також постачаючи сировину до Китаю та Індії.

Зараз усі схеми продажу нафти опиняються під тиском і санкції починають реально впливати.

Європейський Союз ввів санкції проти тіньового флоту й проти закупівель скрапленого газу. До 2027 року всі довгострокові контракти на постачання цього газу мають бути повністю припинені. Крім того, введені санкції проти платіжних систем і банків — не лише російських, а й тих іноземних партнерів, через яких Росія намагалася обходити обмеження. Дзеркально схожі заходи вводять і Сполучені Штати.

Усе це не повністю зупинить продаж російської нафти та газу, але суттєво обмежить. Тому для РФ це дуже велике випробування.

Усі заяви Москви про те, що санкції “не впливають”, виглядають непереконливо, особливо на тлі візиту до Вашингтона представника Кремля Кирила Дмитрієва для переговорів і спроб попросити США, пом’якшити санкції чи хоча б уникнути їх найжорсткіших наслідків. Це доводить, що Росія справді занепокоєна.

Довгий час у Кремлі, очевидно, розраховували, що вдасться обійти санкції. Але тепер стає ясно: найважливіші заходи — це ті, які спрямовані проти третіх країн, передусім Індії та Китаю, які продовжують купувати російські енергоносії. Ці санкції можуть залишити Росію без стабільних ринків збуту.

Навіть якщо якісь канали залишаться, працювати через них буде вкрай складно й дорого продавати нафту. Уникнення санкцій завжди потребує додаткових витрат і далеко не завжди залишається прибутковим.

Країни, які раніше користувалися російськими ресурсами, тепер починають переходити на інші джерела. Вони укладають довгострокові контракти, які надовго закриють для РФ можливість повернутися на ці ринки.

Це означає, що в якийсь момент Росія може опинитися в ситуації, коли ресурси є, а доходів від них — немає. Просто тому, що купувати ці ресурси буде нікому.

Це дуже серйозний удар і, можливо, один із найнебезпечніших економічних сценаріїв для Росії.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Для Китаю важливі західні ринки

— Потрібно ухвалювати важливі рішення в контексті тих санкцій, які можуть вдарити по економічних і торговельних партнерах Російської Федерації. Необхідно вводити вторинні обмеження і робити все можливе, щоб різні країни поступово відмовлялися від російських енергоносіїв. Зокрема йдеться про Індію та Китай, і вже є певний прогрес у цьому напрямку.

Крім того, потрібно посилювати санкційний тиск на китайські компанії та банки, щоб обмеження стосувалися саме ключових елементів китайської економіки. Адже КНР значною мірою підтримує Росію у цій війні, передусім в економічному плані.

Така підтримка дає Москві можливість продовжувати реалізовувати свої задуми, що, звісно, є неприйнятним ні для нас, ні для наших західних партнерів.

Потрібно зробити все можливе, щоб дати Китаю чіткий сигнал: час відмовитися від тісного партнерства з Росією або хоча б скоротити масштаби економічних зв’язків між двома країнами. Важливо, щоб Пекін, навпаки, почав тиснути на Москву — щоб вона припинила воєнні дії. Подивимось, яких результатів принесуть майбутні переговори між Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном.

Тільки посилення санкційного тиску як проти самої Росії, так і проти її партнерів, може стати головним аргументом, який американський президент представить Пекіну.

Думаю, у Китаї це сприймуть досить чітко й прагматично. Не виключено, що Піднебесна буде готова домовлятися, особливо якщо Сполучені Штати зможуть запропонувати нову масштабну торгівельну угоду, про яку зараз багато говорять.

Для Китаю західні ринки безперечно набагато важливіші, ніж ресурсний ринок РФ. Адже Росія може запропонувати лише сировину, а Китай — продукцію з високою доданою вартістю. Так, там є мікрочипи та товари подвійного призначення, але все це не здатне суттєво зміцнити китайську економіку.

На Заході Китай може втратити набагато більше, ніж отримати від торгівлі з Росією. Ба більше, тісні економічні зв’язки з Москвою вже починають обертатися проти Пекіна — адже вторинні санкції стають усе жорсткішими. Європейський Союз і Сполучені Штати вже демонструють готовність їх застосовувати.

Читайте також: Без ключових покупців: чи дійсно Індія та Китай відмовляються від російської нафти — аналіз експертів