У Міжнародному суді ООН у Гаазі від 18 вересня тривають слухання за позовом України проти Росії. Київ категорично не згоден із хибним трактуванням Москвою Конвенції про запобігання геноциду. Російська Федерація пояснює повномасштабне вторгнення до України нібито захистом від геноциду жителів тимчасово окупованих територій частини Луганської та Донецької областей. Київ подав позов до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року. Пізніше до процесу доєдналися ще 33 країни. Це — рекордна кількість учасників процесу в Міжнародному суді ООН. Українську делегацію в Гаазі очолив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич, повідомляє FREEДОМ.
Так, у Міжнародному суді в Гаазі вперше розглядають справу про спростування спроб однієї держави виправдати збройну агресію проти іншої. Україна звинувачує Росію у зловживанні Конвенцією про запобігання геноциду. Документ свідчить, що країни-підписанти (серед яких є і Росія, і Україна) зобов’язані запобігати злочинам геноциду і карати за їх вчинення.
Але, як заявив суддям посол з особливих доручень МЗС України, Росія ж посилається на Конвенцію про геноцид, щоб знищити Україну. Київ вважає, що виправдання, яке Росія використовувала для розв’язання війни проти України, — жахлива брехня.
“У цьому питанні Україна вчинила досить новаторськи і креативно, і стверджує про те, що РФ використовує слово “геноцид” для виправдання своєї збройної агресії проти України і в такий спосіб зловживає конвенцією”, — каже юристка ГО “Регіональний центр прав людини” Ксенія Корнієнко.
У відповідь на виступ у суді представника Росії представник України Антон Кориневич закликав Міжнародний суд ООН постановити, що федерація має виплатити репарації за вторгнення під фальшивим приводом. Світовий банк підрахував, що на відновлення збитків, яких Росія завдала Україні, знадобиться 411 млрд дол. На думку експертів, рішення суду на користь України може відкрити шлях до виплати компенсацій.
“Чи може держава використовувати неправдиві звинувачення в геноциді як привід для руйнування міст, бомбардувань цивільного населення та депортації дітей з їхніх домівок? Коли так цинічно зловживають Конвенцією про геноцид, чи є суд безсилим? Відповідь на ці запитання має бути “ні””, — заявив Кориневич.
У березні торік Росія відмовилася виконувати рішення Міжнародного суду про негайне припинення воєнних дій на території України і подала свої заперечення. Наразі мають бути заслухані позиції обох сторін. Другий виступ України заплановано на 27 вересня. Завданням представників України на цьому етапі є довести, що суд має юрисдикцію розглядати справу по суті, сказав представник України.
“На цьому етапі відбуваються слухання щодо того, чи має суд юрисдикцію розглядати цю справу, тому що РФ подала до суду свої попередні зауваження, в яких стверджує, що в суду такої юрисдикції немає. Перед тим, як розпочати розгляд справи по суті, тобто до того, чи винна РФ у тому, що стверджує Україна, чи ні, суд має визначити — чи має він узагалі юрисдикцію розглядати цей спір, чи ні”, — коментує Корнієнко.
Парламентська асамблея Ради Європи визнала геноцидом депортацію та насильницьке вивезення дітей з тимчасово окупованих російською армією територій України. Саме за цим звинуваченням навесні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини при президенті РФ Марії Львової-Бєлової.
Читайте також: До справи України проти Росії щодо геноциду долучилися 32 країни — це безпрецедентно, — ексспівробітник Секретаріату ЄСПЛ
Нагадаємо, як повідомив адвокат, колишній співробітник Секретаріату Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Сергій Голубок, Україна надає Міжнародному суду ООН за позовом до РФ щодо геноциду всі докази ще до закінчення дедлайну, тоді як Росія намагається затягувати процес і маніпулювати фактами.