Сьогодні о 09:34
У європейських країнах і США, як і раніше, роздумують над тим, як використати доходи від заморожених у Європі активів РФ. Політики вже дійшли згоди, що ці кошти мають бути спрямовані на допомогу Україні. Одним із дискутованих питань залишається можливість спрямувати ці гроші на купівлю озброєння для української армії, яка продовжує відбивати російську агресію.
Єврокомісія пропонує спрямувати 90% від цих надходжень до Європейського фонду миру на додаток до вже виділених 5 мільярдів євро на 2024 рік. За словами верховного представника ЄС з питань закордонних справ Жозепа Борреля, ці надходження мають посилити військову підтримку України.
Лідери Європейського союзу доручили Раді продовжити роботу над цим питанням.
Чи складно змінити призначення заморожених російських активів?
Країни G7 уже понад рік обговорюють, чи можна конфіскувати активи російського Центрального банку, не підриваючи віру в міжнародну фінансову систему. Переважна більшість російських заморожених активів зберігається в Бельгії. І уряд цієї країни вже активно відгукується на користь України.
Використання доходів від заморожених у Європі активів РФ має бути бездоганним з юридичного погляду, щоб уникнути складних економічних наслідків, заявив прем’єр Бельгії Александр де Кроо.
“Важливо це робити в умовах макрофінансової стабільності, щоб до процесу не можна було пред’явити юридичних претензій. Необхідно переконатися, що він не призведе до будь-яких макроекономічних наслідків, які складно буде подолати”, — сказав де Кро перед другим днем саміту ЄС.
На саміті ЄС 21-22 березня тема України була однією з ключових. Глави держав і урядів Євросоюзу обговорили тему використання доходів від заморожених активів РФ для допомоги Україні, однак конкретних рішень поки що не ухвалили.
Напередодні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель наголосив на тому, що Україні потрібно допомогти насамперед озброєнням.
“Досі ми розглядали можливість використання цього прибутку для підтримки відновлення України. Однак зараз головним питанням в Україні є не стільки відновлення, скільки запобігання подальшим руйнуванням. Мало б сенс використати ці ресурси для забезпечення додаткової військової підтримки України через Європейський фонд миру”, — заявив Боррель.
За оцінкою глави європейської дипломатії, це дасть змогу виділяти Україні щорічно близько 3 млрд євро. А решту 10% доходів від російських активів перераховувати до бюджету Євросоюзу, щоб використовувати для підвищення потенціалу української оборонної промисловості.
Де Кро радше підтримує пропозицію Борреля інвестувати доходи від заморожених активів РФ у зброю для Києва, ніж на відновлення України.
“Їх на 90% використовують для закупівель боєприпасів. І я думаю, це логічно. Ми використовуємо російські гроші, заблоковані в Бельгії, щоб закупити боєприпаси, які українці зможуть використовувати, щоб дати відсіч росіянам. Думаю, це цілком логічна конструкція”, — заявив бельгійський прем’єр.
Підтримав ініціативу і канцлер Німеччини Олаф Шольц. За його словами, використання доходів від заморожених активів для озброєння ЗСУ стане “потужним сигналом” для Путіна.
“Що стосується доходів від заморожених російських активів, які нікому не належать і можуть бути використані ЄС. На мою думку, вони мають бути спрямовані насамперед на забезпечення України необхідними для її оборони озброєннями. Для мене важливо, щоб ми дали цим грошам чітке спрямування”, — підкреслив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Велика Британія також бере активну участь у заморожуванні російських активів. Поки що там орієнтовані на допомогу у відновленні країни. За оцінками британських аналітиків, Україні необхідно 100 млрд євро на рік, щоб протистояти російській агресії, і ще 50 млрд євро на рік — на відновлення країни. Експерти зазначають, що країни “Великої сімки” зможуть ухвалити рішення про використання активів Центробанку Росії на саміті в червні.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Велика Британія заморозила активи Росії на 23 млрд доларів, з них 15,6 млрд доларів — у формі резервів Центрального банку РФ, що зберігаються в Сполученому Королівстві. Тепер у Лондоні обговорюють план їх передачі Києву.
Раніше також Швейцарія підтримала використання російських активів для фінансування України. Рада кантонів парламенту країни 7 березня схвалила пропозицію, яка може дозволити використання заморожених у Швейцарії суверенних російських активів для фінансування військових репарацій Україні.
Однак у цього рішення є й противники. Так, західні ЗМІ пишуть, що найактивніше проти виступає прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Є й країни з нейтральною позицією, такі як Ірландія, Австрія.
Експерти зазначають, що Сполучені Штати Америки активно спостерігають за дискусією навколо росактивів у Європі. Вашингтону зараз було б доречно, якби європейські країни активно долучилися до виділення додаткової військової допомоги Україні.
На всій території Євросоюзу зберігаються заблоковані російські активи на загальну суму понад 200 млрд дол., але найближчим часом не варто очікувати їх повної конфіскації, запевняють економісти й політологи.
Доходи від заморожених російських активів у ЄС до 2027 року можуть становити від 15 до 20 млрд євро. Це — вже після сплати податків.
“Нам також потрібні швидкі рішення щодо конфіскації російських активів. Нам необхідно використати прибуток від цих активів для відбудови, а також для купівлі зброї та боєприпасів… Європі та світові потрібен ефективний прецедент, який змусив би агресора заплатити високу ціну за руйнування, які він заподіяв Україні”, — наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Коментарі експертів
Наскільки реальна ідея конфіскувати доходи від російських заморожених активів не тільки на відновлення України, а й на її оборону? Чого бояться в західних країнах? Чому для них таке рішення — це виклик? Відповіді на ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Ілля Несходовський, економічний експерт;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Знадобиться ще якийсь час, перш ніж Україна щось отримає
— З початку активної фази бойових дій формально було заморожено близько 350 млрд доларів. Це активи РФ, “розмазані” по всьому світу, наявні в різних видах вкладень. Основна маса цих активів у Європі зосереджена в королівстві Бельгія в найбільшому депозитарії Euroclear.
Концентруючи гроші в Європейському Союзі, росіяни їх не просто тримали на своїх рахунках, а вкладали в євробонди. Тобто, інакше кажучи, на російські гроші ще до початку агресії було куплено облігації європейських країн, за якими тривають виплати доходів у вигляді або купона, або відсоткової ставки тощо.
Тобто до середини 2023 року ці виплати, так звані доходи від використання заморожених російських активів, надходили на єдиний рахунок, на якому й обліковувалася основна сума. Наприкінці 2023 року Європейський Союз ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку, на якому б концентрувалися гроші, отримані від використання російських заморожених активів.
Тобто виплати за облігаціями євробондів, які були куплені за російські гроші, тепер акумулюються на окремому рахунку. Щодо них тривають досить активні дискусії — що з ними робити?
Існує єдина думка, що їх необхідно використовувати в інтересах України. Було створено фонд, який і покликаний забезпечити механізм для використання цих грошей. При цьому потрібно розуміти, що це європейський фонд і керувати ним будуть європейці, і вони ухвалюватимуть рішення, куди спрямовувати гроші, які акумулюються в цьому фонді. При цьому не потрібно забувати, що умовою використання цих грошей є програма реформ, яка була схвалена українським урядом нещодавно. Вона передбачає досить велику кількість кроків до 2027 року для того, щоб Україна мала можливість отримати від Європейського Союзу 50 мільярдів євро допомоги.
Джерелом цих грошей можуть бути як доходи від заморожених активів, так і безпосередньо гроші Європейського Союзу. І використовуються вони в рамках програм, які будуть схвалені Європейським Союзом та Україною і які спрямовуватимуться через цей фонд.
Окремо є ще й Європейський фонд миру на 5 мільярдів, який точно призначений для військово-технічної допомоги Україні.
На сьогодні триває дискусія, чи можуть гроші з фонду заморожених активів іти на розвиток української оборонної промисловості. Спочатку передбачалося, що гроші цього фонду підуть на відновлення України. Але у зв’язку з тим, що війна затягується, існує досить великий дефіцит озброєнь, активно обговорюється питання спрямування коштів від заморожених російських активів. Я говорю тільки про доходи. Йдеться про використання у військовому напрямку. Це рішення не буде швидким.
ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Європа все ще не має механізму передання конфіскованих активів на відміну від США
— ЄС і США заморозили російські активи ще 2022 року й обмежили доступ власника до активів. Це сталося задовго до сьогоднішнього дня, під час агресії Росії проти України. Країни Заходу вже здійснили кроки, які призвели до того, що ці активи тепер обмежені для людей, і з цієї причини інші вкладники не вкладали б активи.
Є дуже багато різних публікацій, юридичних обґрунтувань того, що конфіскувати російські активи можна.
Росія здійснює міжнародний військовий злочин, агресію. Ця конфіскація — це відповідальність конкретної країни за те, що вона здійснює: вбивства, мародерство, знищення інфраструктури тощо.
Мають бути правові механізми. На сьогодні в Європі таких правових механізмів немає. В американців такі правові механізми були, тому що вони і в минулому робили відповідні кроки щодо диктаторів, які були в Іраку, Ірані, Венесуелі. Відповідно, країни ЄС намагаються якимось чином зараз не здійснювати кроки, а просто обговорюють.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Опір окремих європейських країн можна подолати
— Обговорення пропозицій Жозепа Борреля та Єврокомісії буде продовжено.
У російських ЗМІ повідомили, що на саміті не було ухвалено рішення. Але воно і не мало бути ухвалене зараз. Тобто йшло цілком конкретне обговорення цього механізму. А механізми насправді вже й опрацьовані, оскільки обговорення вийшло на такий рівень.
Дії Росії впливають на те, як які рішення будуть ухвалені, і загальну атмосферу всіх заходів.
Ще 15 грудня світ побачив, що позицію орбанівської Угорщини можна обходити. Орбан тоді зазнав поразки. Він може розповідати скільки завгодно, що він просто не брав участі в голосуванні за початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС, але насправді він зазнав поразки, він був змушений це зробити.
До того ж є можливості обійти таке блокування з боку Угорщини. Нейтральність у цій позиції це, насправді, підігрування Росії. З такого погляду є можливість зробити так, щоб ті, хто виступає ніби з нейтральних позицій, не були активними. Виходячи із загальної позиції європейських інституцій про те, що Європа має бути готовою до війни, цей опір можна подолати.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Європа і США бояться позовів від РФ і репутаційних наслідків
— Зараз на Заході заморожено близько 300 мільярдів доларів російських активів, активів Центрального банку РФ. І зрозуміло, що рано чи пізно увага західної спільноти може бути сконцентрована на тому, що з ними далі робити. Тому що фактично вони не можуть бути використані самою Російською Федерацією. Вони не мають обороту на Заході, і, відповідно, від них надходять відсотки доходу.
Але розмови про те, що їх можна буде спрямувати в Україну, тим паче використовувати на фінансування оборонного комплексу нашої країни, з’явилися буквально кілька місяців тому.
Я хочу нагадати, що перші такі розмови почалися ще в США і, зокрема, в Конгресі США, коли США зіткнулися з внутрішніми політичними проблемами, а саме про виділення 60 мільярдів доларів. І потрібно було якось продумати, аргументувати те, що Україна не отримує від США.
Але є безліч побоювань, що це важко зробити на практиці. Це може мати юридичні наслідки, тому що РФ може завалити США судовими позовами. Також можуть бути репутаційні проблеми в самої Америки, тому що партнери США можуть уже не мати такої довіри до цієї країни, тому що через цю державу проходить дуже багато фінансових ресурсів. І, відповідно, також були б ризики того, що і в них могли бути проблеми.
У Європейському Союзі також бояться різного роду втрат, включно з репутаційними. Поки що ще немає єдиного бачення, але вже є політична воля для того, щоб надати ці гроші Україні. Але поки що вони, звичайно ж, хочуть використати саме відсотки, які набігають і не належать Російській Федерації вже ніяким чином.
Вони фактично є активом Західного світу, і їх можна таким чином використовувати. Позитивне рішення було, але серед країн членів Європейського Союзу ще немає єдиного бачення.
Справа стосується не тільки використання цих відсотків, а саме цільового призначення. І ми бачимо, що сектор оборони не завжди сприймається позитивно, особливо такими державами, як, наприклад, Ірландія, Австрія, які є нейтральними, не є членами Північноатлантичного альянсу. Вони все-таки ратують більше за те, щоб ці гроші можна було спрямувати на відновлення України, її економіки, її інфраструктури, ніж відправляти фактично на збройні сили, на нашу оборону.
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
