РФ почала пропонувати нафту зі знижкою: Індія відвертається, КНР — торгується (ВІДЕО)

Дефіцит бюджету Росії в липні становив 13 млрд доларів, а з початку 2025 року — 54 млрд, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Витрати федерації зросли більш ніж на 20%, тоді як доходи — на два, інформує FREEДOM.

На тлі вторинних американських санкцій і погроз Дональда Трампа щодо посилення економічного тиску на торговельних партнерів федерації Росія намагається диверсифікувати постачання сировини та зберегти покупців, що залишилися. ЗМІ пишуть, що Москва запропонувала Пекіну знижки на нафту, від якої відмовилася Індія. Зі свого боку індійським компаніям Кремль готовий продати Urals на 5 доларів за барель дешевше.

“Раніше основні обсяги нафти Urals йшли в Індію, яка наростила закупівлі в Росії більш ніж у 20 разів з початку війни й у червні імпортувала близько 2 млн барелів на день. Однак державні індійські НПЗ почали відмовлятися від угод з російськими нафтовиками після того, як Дональд Трамп підписав указ про 25-відсоткові мита на індійські товари за енергетичну співпрацю з Москвою. Приватні НПЗ Індії, за даними Bloomberg, продовжили імпорт після того, як Росія збільшила знижки до 5 доларів за барель. Державні НПЗ тим часом виключили Urals із найближчих закупівельних планів”, — пише The Moscow Times.

Росія забезпечує близько 37% індійського імпорту нафти. Тому повна зупинка цих потоків, особливо в приватному секторі, малоймовірна.

“Ми імпортуємо нафту з Росії, наші компанії імпортують нафту з Росії, як державні, так і приватні, бо Росія пропонує дуже вигідні умови. Знижки. Це єдина причина. Це не диктується урядом Індії, і в уряду Індії немає такої політики. Ми є вільною економікою, як і Сполучені Штати, і наші компанії, наші нафтопереробні заводи вважають це привабливим, і вважають, що це дуже вигідні економічні умови”, — зазначив голова Інституту енергетичної політики Нарендра Танежа.

Проте, через санкції та обвал енергетичного ринку бюджет РФ уже втратив 17 млрд доларів з початку року. Аналітики Служби зовнішньої розвідки України стверджують: щоб компенсувати дефіцит, Кремль дедалі активніше використовуватиме кошти Фонду національного добробуту.

“У січні-липні 2025 року надходження до федерального бюджету Росії від нафтогазового сектору скоротилися на 19% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основні причини: падіння цін на нафту, зміцнення рубля і різке скорочення експорту газу в ЄС. Зниження енергетичних доходів наголошує на вразливості російської економіки, яка зростає, до зовнішнього тиску”, — йдеться в повідомленні Служби зовнішньої розвідки України.

Крім того, російські нафтопереробні заводи нерідко змушені йти в простій після атак українських безпілотників. На відновлення деяких підприємств потрібні місяці.

“Підтверджено влучання по підприємствах нафтопереробної галузі країни-окупанта — Рязанському та Новокуйбишевському нафтопереробних заводах. Також українські дрони успішно атакували базу паливно-мастильних матеріалів “Аннанефтепродукт” у Воронезькій області РФ”, — зазначили в Генштабі ЗСУ.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив також ураження Афіпського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї. Річний обсяг його переробки — понад 6 млн тонн, тобто понад 2% від загального обсягу нафтопереробки Росії. Точні далекобійні удари по нафтопереробних підприємствах зменшують здатність агресора продовжувати війну проти України, упевнені експерти. На думку президента Володимира Зеленського, що довше Кремль затягуватиме війну, то відчутнішою буде для Росії її ціна.

“Я хочу подякувати за наші спеціальні далекобійні операції на території Росії. Це дуже відчувається. І кожна з них відчутна для ворога, і наші операції триватимуть. Росія затягує війну, а значить, буде отримувати справедливі відповіді”, — заявив Зеленський.

Експерти припускають: посилення санкційного тиску на РФ та її партнерів разом із колосальними військовими витратами та інфляцією, що зростає, матиме значний вплив на економіку Росії. Тоді як на світових ринках нові американські санкції можуть спричинити різкий стрибок цін на енергоносії та зміну торговельних потоків, як це було 2022 року.

Читайте також: Позиція Китаю щодо РФ викликає роздратування у ЄС і США: наслідки для Пекіна оцінила Бутирська