Репресії, план втечі Хаменеї та міжнародні загрози: до чого можуть призвести протести в Ірані (ВІДЕО)

Протести в Ірані. Фото: ap.org

Міжнародне співтовариство має розглянути можливість посилення тиску на іранський режим за насильство проти власного народу і підтримку злочинної війни Росії проти України, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. В Ірані, за інформацією The Wall Street Journal, на придушення масових протестів готова вийти армія. З вечора 8 січня Іран практично повністю відключений від інтернету. Мобільний зв’язок у країні сильно обмежений, інформує FREEДOM.

В Ірані тривають масові протести. Вони охопили всі провінції країни. Відомо щонайменше про 60 загиблих. Серед них — діти. Почалося все два тижні тому. Тоді торговці центрального ринку Тегерана закрили свої точки і вийшли на вулиці на знак протесту проти різкого падіння курсу національної валюти. До них приєдналися й інші городяни. Влада одразу звинуватила в організації заворушень США та Ізраїль.

“Це економічне питання. Ви прокидаєтеся вранці, і все подорожчало, молочні продукти дорогі, долар дорогий, яке відношення це має до Ізраїлю?”, — зазначив іранський підприємець.

Влада відреагувала на протести максимально жорстко — стріляниною, спецзасобами, побиттями та масовими арештами. За інформацією правозахисників, йдеться вже про 2 тисячі затриманих. Але людей це не зупинило.

Особливо багато на вулицях студентів і молоді. Вийшли на вулиці і жінки. Вони протестують проти дискримінації та насильства, які культивує режим. Іранська влада придушує будь-які спроби відстояти свої права. Репресії щодо жінок особливо жорстокі. Саме так була придушена в 2022 році акція під гаслом “Жінка, життя, свобода”. Арешти, тортури і навіть вбивства активісток давно стали для іранської влади нормою. Тепер на вулицях міст країни дівчата демонстративно спалюють портрети Алі Хаменеї.

У 2022-2023 роках режим зміг придушити масові протести в країні. Тоді загинуло понад пів тисячі людей. Коли в грудні 2025 року почалася нова хвиля протестів — в уряді заявили, що готові прислухатися до вимог громадян. А незабаром надійшов наказ розстрілювати протестувальників.

Режим загрожує учасникам протестів смертною карою. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий піти на рішучі заходи для захисту протестувальників.

“Ми дуже уважно стежимо за ситуацією. Якщо вони почнуть вбивати людей, як у минулому, я думаю, що Сполучені Штати завдадуть їм дуже сильного удару”, — зазначив глава Білого дому.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї готує план втечі до Росії на випадок, якщо уряду не вдасться придушити заворушення, пише The Times із посиланням на звіт британської розвідки. Після початку масових протестів російські військово-транспортні літаки почали частіше літати до Тегерана. Все вказує на те, що Хаменеї вивозить цінності, насамперед золото, стверджує член парламенту Великої Британії Том Тугендхат.

“Ми бачимо надзвичайно мужніх протестувальників на вулицях по всьому Ірану, в різних містах і селищах. Але ми також бачимо, як російські вантажні літаки приземляються в Тегерані, імовірно зі зброєю та боєприпасами. Ми отримуємо звіти про те, що з Ірану вивозиться велика кількість золота”, — розповів Том Тугендхат.

Втім, Хаменеї не варто особливо сподіватися на Росію. Путін може з легкістю від нього відмовитися, вважають аналітики видання DW. Відносини Москви та Ірану не настільки союзницькі, як може здатися. Та й закупівля озброєння в ісламській республіці обійшлася Кремлю зовсім недешево. Тим більше, що прецедент вже був — і зовсім нещодавно. Росія нічим не допомогла Ірану, коли США та Ізраїль обстрілювали його ядерну інфраструктуру. Та й свіжий приклад із захопленням США союзника Путіна — Мадуро у Венесуелі — доводить, що рятувати іранського диктатора ціною власних інтересів глава Кремля не буде.

Читайте також: В Ірані під час масштабних протестів загинули щонайменше 36 осіб

Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа підтримує протестувальників в Ірані. Вона наголосила, що учасники мітингів вимагають “свободи слова, свободи зібрань, свободи пересування і права на життя”.

Прямий ефір