Путін демонструє готовність розпочати ширший конфлікт із НАТО. Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс на зустрічі з колегами в штаб-квартирі Альянсу. Тим часом у Великій Британії військові погрози кремлівського диктатора назвали “тим самим старим брязканням зброї” і закликали посилити тиск на Росію. Як на чергові провокації й пропаганду Москви відреагували в Європі, дізнавався телеканал FREEДОМ.
На Даунінг-стріт назвали заяви Путіна про те, що Росія готова до війни з Європою, ще однією порожньою балаканиною Кремля, пише The Guardian. Готовність Росії до війни з Європою британський міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг назвав “тим самим старим брязканням зброєю”.
“Я думаю, ми повинні сприймати це як те, чим це є насправді. А саме — як старі погрози, які ми вже чули від Путіна. Іронія в тому, що якби дії Путіна в Україні не були настільки серйозними, його заяви про войовничість європейських лідерів виглядали б смішними”, — заявив Стрітінг.
2 грудня перед переговорами про план завершення війни проти України з американською делегацією Путін знову повторив традиційний наратив Кремля про “небажання воювати” і водночас — про готовність Росії боротися з Європою.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що погрози Кремля на адресу Європи, ймовірно, спрямовані на те, щоб зменшити її участь у мирному процесі. А також підірвати зміцнення її обороноздатності.
“Путін виступив з ледь завуальованою ядерною загрозою, заявивши, що, якщо Європа почне війну з Росією, “скоро виникне ситуація”, в якій Росії “не буде з ким вести переговори”. Погрози Кремля на адресу Європи, ймовірно, спрямовані на те, щоб стримати участь Європи в мирному процесі”, — йдеться у звіті ISW.
А ось глава НАТО Марк Рютте наголосив, що не буде реагувати на кожен агресивний коментар з Москви. Генсек вже не вперше демонструє стриману реакцію на загрозливі заяви Кремля. Наприклад, на початку листопада Рютте попросили прокоментувати засідання Ради безпеки Росії, яке Путін скликав після оголошення США про нові ядерні випробування. На це Рютте сказав, що давно не реагує на подібні демонстративні збори.
2 грудня на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі генеральний секретар зазначив, що дипломатичні спроби все ще тривають.
“Говорячи про Україну, ми всі визнаємо, що наша безпека тісно пов’язана, і всі ми працюємо над тим, щоб покласти край війні проти України та встановити справедливий і міцний мир. Ми вітаємо постійні зусилля Сполучених Штатів, спрямовані на досягнення цієї мети, і я впевнений, що ці постійні зусилля в кінцевому підсумку приведуть до відновлення миру в Європі”, — наголосив Марк Рютте.
На заяви Путіна про готовність воювати з Європою відреагували міністри ЄС. Зокрема, в Нідерландах і Швеції закликали у відповідь нарощувати витрати на оборону НАТО.
“Ми знаємо, а особливо ті з нас, хто живе недалеко від Росії, що вони становлять реальну загрозу. Саме тому нам необхідно стримувати їх усіма можливими способами”, — заявила на засіданні в штаб-квартирі НАТО глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс переконаний, що Путін демонструє свою готовність втрутитися у ширший конфлікт із НАТО. А ось глава зовнішньополітичного відомства Латвії Байба Браже закликала не слухати російську пропаганду і дезінформацію.
“Путін називав свої “червоні лінії” перед війною [проти України] і в її ході змінював їх. Наше завдання — переконатися, що ми, як НАТО, так само сильні, як і були, ми зберігали мир з моменту створення НАТО. Це наше завдання, і це те, що ми будемо робити”, — зазначила вона.
У Латвії до кінця 2025 року планують завершити будівництво огорожі на кордоні з Росією. Про це пишуть латвійські ЗМІ. Паралельно, активно ведеться і впровадження технологічної інфраструктури для охорони зовнішнього сухопутного кордону. Проєкт планують завершити до кінця 2026 року.
Читайте також: 1 млрд доларів виділять союзники України в рамках програми PURL: про що ще говорили в штаб-квартирі НАТО (ВІДЕО)














