Росія не змінює своїх переговорних позицій і не прагне закінчити війну проти України. Усі процеси, які проводить Кремль, зводяться до одного — затягування часу. Загалом Путін може піти на заморожування війни, але лише якщо Україна поступиться не захопленими російськими окупантами територіями Донецької області. Таку думку сьогодні, 7 грудня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив академічний директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий.
За його словами, закінчення війни залежить лише від бажання Москви, але особливих змін у її позиції немає.
“Те, що Держдеп намагається продовжувати переговори, є, власне, позитивним, і Росія продовжуватиме брати участь у переговорах, але, я гадаю, усе тією самою тактикою, висуваючи максималістські вимоги та затягуючи час. Путін вважає, що зараз час на його боці. Тобто він бачить, що підтримка України не те щоб зменшується, але розмивається”, — зазначив Полегкий.
Він припустив, що Путін продовжуватиме діяти у своїй тактиці: намагатися розділити партнерів України, вносити розбрат у європейські країни, тиснути на Україну економічно, знищуючи інфраструктуру, та тиснути на фронті.
“Запас часу у Путіна не такий великий, оскільки проблеми в Росії також накопичуються. Але найближчими місяцями, на думку Путіна, є шанс домогтися ослаблення підтримки України, домогтися більшої нестабільності всередині України й, відповідно, домогтися якихось ще успіхів на фронті. На це поставлено все”, — пояснив свою думку експерт.
Полегкий звернув увагу, що Путіну потрібно продемонструвати президенту США Дональду Трампу якісь кроки назустріч, але якихось радикальних змін навіть на рівні риторики у російського диктатора немає.
“Якщо переговори виглядатимуть глухими й з вини Росії, то вона знову щось пропонуватиме і вдаватиме, що готова піти на якісь поступки. Наразі де-факто максимально відпрацьовується сценарій тиску на Україну щодо прийняття тих вимог, які і Росія, і Сполучені Штати якось узгодили”, — сказав він.
Водночас гість ефіру нагадав про існування в України “червоних ліній”, які вона за жодного тиску не переступить. Однак, судячи з останніх заяв спецпосланця президента США Кіта Келлога, у переговорах щодо проєкту мирної угоди залишилися два ключові питання — територіальні поступки з боку України та Запорізька атомна електростанція.
“Питання територіальних поступок є зараз ключовим. Для України віддати конгломерат Краматорськ-Слов’янськ є неприпустимим. Це питання й оборонне, і гуманітарне. Віддати кілька сотень тисяч жителів України на розправу російським військам — це було б божевіллям. З іншого боку, для Путіна зараз це одне з ключових питань, оскільки це спосіб публічно принизити Україну. Тобто якщо Україна добровільно виходить зі своїх територій, віддавши їх без бою, це буде продано Москвою як безумовна перемога. Путін може поставити війну на паузу, оскільки Росія також зацікавлена у зменшенні стримувань, але йому потрібно це продати як велику перемогу”, — висловив думку Полегкий.
Експерт вважає, що заморожування війни не буде її повною зупинкою, адже після підписання мирного договору Росія продовжуватиме атакувати Україну, звинувачуючи в таких атаках Київ.
“Для Трампа, на жаль, достатньо будь-якого підписання документа. Він махатиме якимось аркушиком із підписами, кажучи, що він зупинив війну. А що відбуватиметься в реальності на землі — для Трампа не має значення. І на цьому грає Москва, бо загалом Росія може зробити такий подарунок Трампу в контексті виборів у Сполучених Штатах. Москва може піти на певне заморожування, намагаючись потім збільшити рівень тиску на Україну у форматі гібридних атак, створюючи дедалі більшу внутрішню нестабільність. Тут Москва працюватиме, я гадаю, на повну потужність. Але поки ми не бачимо особливо якихось публічних дій, кроків із боку Москви, що вони готові прийняти якусь іншу форму неприйнятних для України умов”, — резюмував гість ефіру.
Читайте також: Урегулювання війни в Україні залежить від дій РФ, — Держдеп США
Нагадаємо, спецпредставник президента США Кіт Келлог під час проведення Національного форуму з питань оборони імені Рейгана-2025 заявив, що щодо мирного врегулювання російсько-української війни залишаються дві нерозв’язані проблеми.














