Провал наступу РФ і загроза нового удару: як розвиватимуться події на фронті

За добу фронт “спалахнув” майже двома сотнями боєзіткнень. Основний натиск російських військ зосереджено на Лиманському, Сіверському та Покровському напрямках Донецької області. Україна утримує оборону і завдає контрударів, а війська РФ зазнають значних втрат.

Покровськ — головна мета Росії

На фронті за минулу добу сталося 174 бойові зіткнення. Російські війська намагаються прорвати українську оборону на Лиманському та Сіверському напрямках у Донецькій області. Про це 25 липня повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

За 24 липня Сили оборони України ліквідували 980 російських військових, знищили 76 одиниць автомобільної техніки ворога, 31 артилерійську систему та збили 196 безпілотників.

Покровськ залишається в центрі військових пріоритетів російської армії. Для захоплення Покровська російські окупанти застосовують тактику “продавлювання” малими групами. Однак Сили оборони України контратакують і поступово просуваються вперед.

Як зазначив генерал армії, керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках Микола Маломуж, Росія планувала почати літній наступ на восьми основних напрямках — від Сум до Запоріжжя і Херсона. Проте перший етап наступу провалився. Тепер росіяни зосередилися на трьох стратегічних напрямках: Сумському, Лиманському та Покровському.

Військовий аналітик Олексій Гетьман також звернув увагу, що війська РФ не досягли цілей, які перед ними поставив Кремль.

“Не тому, що в них погана піхота. А тому, що в нас — хороша піхота. Тут важливо правильно розставляти акценти. Але нам потрібно більше озброєння”, — наголошує експерт.

Він зазначає, що РФ не досягла суттєвих успіхів навіть у рамках анонсованого літнього наступу 2025 року:

“Багато розмов про нібито просування, про якісь темпи. Потім усе це перекручується — це частина інформаційної гібридної війни. А фактично російський наступ захлинається. Або вже захлинувся”.

РФ провалила наступ, але продовжує тиснути на Сили оборони — що кажуть експерти

Чому Покровськ залишається ключовою метою для Росії на Донбасі? Яку тактику застосовують російські війська в районі Мирнограда і Костянтинівки? Які ресурси потрібні Україні для утримання фронту і завдання ударів по тилах військ РФ? Чи має Україна резерви і можливості для стримування нового наступу?

На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії;
• Ігор Романенко, генерал-лейтенант, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
• Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
• Сергій Грабський, військовий експерт.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: РФ знову використовує тактику “кліщів” — тиск з флангів посилюється

— Ситуація в Покровську справді залишається вкрай складною. До цього додається активізація диверсійно-розвідувальних груп противника, які намагаються проникнути в міську агломерацію. Їхня мета — порушити нашу логістику і ускладнити дії української оборони.

Така активізація — не новина. Подібна ситуація вже спостерігалася восени та на початку зими минулого року, коли ворог намагався наблизитися впритул до меж Покровська. Тоді також фіксувалися спроби диверсійних атак і навіть механізованих проривів у глибину нашої оборони.

Усі ці дії були спрямовані на послаблення наших позицій. Українські підрозділи тоді діяли так само як і сьогодні: виявляють диверсантів і знищують їх. Наразі ця робота ведеться цілеспрямовано і постійно.

Щодо лобових атак, то ворог тимчасово від них відмовився і почав формувати флангові “кліщі” — тактику, характерну для російської армії. Ця схема знову застосовується в районі Покровська. Під загрозою і Мирноград — місто, яке можна назвати воротами до Покровська.

Очевидно, що росіяни зосереджують зусилля одразу на трьох ключових напрямках: Покровськ, Мирноград і Костянтинівка. Їхнє завдання — прорватися до міської забудови, втягнути бої у вуличний формат і розпочати активну фазу бойових дій вже у вересні. Мета — розширити плацдарм і рухатися далі.

Костянтинівський напрям також залишається пріоритетним для Росії, адже її стратегічна мета — повна окупація Донецької області. У цьому контексті Новопавлівський напрям, що активізувався понад два місяці тому, — це частина загального наступу на Покровськ. Звідти ворог намагається атакувати фланги.

Головне завдання противника зараз — порушити нашу логістику і ускладнити забезпечення оборонців. Тому для нас ключова мета — стримати ворога, не допустити прориву, втримати фронт.

Очевидно, що для цього необхідні артилерійські снаряди, системи залпового вогню та засоби великої дальності, включно з ракетною зброєю. Ми чудово розуміємо, що РФ зосереджує резерви і склади боєприпасів на відстані. Удари по цих об’єктах — це зниження її наступальних можливостей.

Відповідні запити вже направлено союзникам і партнерам України. Є надія, що вони будуть реалізовані. Але ми завжди підкреслюємо: у першу чергу, потрібно розраховувати на власні сили. В України є ракетна програма, і надзвичайно важливо масштабувати її виробництво, щоб виконувати завдання незалежно від зовнішньої допомоги.

ІГОР РОМАНЕНКО: Росія готує новий удар на фронті

— На інтенсивність боїв навколо Покровська впливає багато чинників. Цілі, які ставить перед собою РФ, мають багатогранний і комплексний характер. Ця активність триває вже протягом кількох місяців.

Окрім прагнення захопити безпосередньо Покровськ і Мирноград з метою створення плацдарму для подальшого наступу на Костянтинівку, а потім — на Слов’янсько-Краматорську агломерацію і Дружківку, ворог діє одразу за кількома напрямками.

Одне із завдань — наступ на сам Покровськ, інше — розвиток наступу з уже зайнятого плацдарму у бік Костянтинівки. Третій напрямок — південно-західний, через район Курахового і далі, у напрямку Новопавлівки та Дніпропетровської області. Це вже радше воєнно-політичний вектор тиску.

Через таку багатозадачність росіяни концентрують на цій ділянці значні сили — живу силу, техніку, боєприпаси — щоб реалізувати свої плани. У відповідь українські Сили оборони продовжують активне протистояння.

На мою думку, зараз добігає кінця перший етап весняно-літньої кампанії 2025 року, яку ініціювали Збройні сили РФ. Чому йдеться саме про їхню кампанію? Тому що з 2023 року, на жаль, стратегічна ініціатива належить їм, і вони ведуть масштабну наступальну операцію.

Виглядає, що зараз вони вичерпують ті ресурси і резерви, які накопичували до кінця минулого року. Багато джерел, включаючи розвідки союзників і нашого Головнокомандувача генерала Сирського, вказують, що в Росії формується нове ударне угруповання чисельністю до 13 дивізій — орієнтовно 120 тисяч осіб. За останній місяць з’явились дані, що кількість може досягати вже 160 тисяч.

Це не просто резервісти, а повноцінне угруповання з бронетехнікою і всім необхідним для наступальних дій. Водночас останніми місяцями противник використовує бронетехніку вкрай обмежено.

Наші оператори дронів ефективно діють у так званій “зоні смерті” завширшки близько 20 кілометрів по обидва боки лінії фронту. Усі спроби росіян застосувати бронетехніку — по 15–20 одиниць — завершувалися її знищенням.

Тому останнім часом РФ діє малими групами. Однак якщо інформація про формування великого резерву підтвердиться, ці сили можуть бути зосереджені на одній із ділянок фронту для потужного удару, навіть попри “лінію смерті”. Це створить загрозу прориву.

Військово-політичне керівництво України усвідомлює можливі ризики і за наявних обмежених можливостей формує власні резерви — по боєприпасах, техніці, особовому складу. Водночас із мобілізацією та укомплектуванням бригад все ще існують серйозні проблеми.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Поки тримається Покровськ, війська РФ не підуть на Костянтинівку

— До Покровська не проникали російські війська, це була діяльність ворожих розвідників-диверсантів. Їх виявляють і знищують за можливістю і залежно від глибини проникнення. Втім, ситуація на Покровському напрямку залишається важкою — з тенденцією до подальшого ускладнення.

Окрім постійних спроб прорвати оборону з півдня та південного заходу, противник тисне на агломерацію Покровськ–Мирноград із північного сходу. Це стало можливим після того, як російські війська прорвались до траси Покровськ–Костянтинівка. Спочатку, не маючи достатніх ресурсів, вони намагалися наступати одразу в обох напрямках — на Костянтинівку і Покровськ. Проте після оцінки власних можливостей ворог обрав пріоритетною метою саме Покровськ.

Поки тримається Покровськ, наступ на Костянтинівку надто ризикований. Скільки Покровськ зможе протриматися — сказати важко. Можливо, нам вдасться затримати росіян на цьому напрямку, і тоді їхній стратегічний задум буде під загрозою провалу. Втім, противник продовжує спроби наступати.

Хоча слово “наступати” тут, можливо, не зовсім доречне. Прорвати нашу оборону росіянам не вдається, тому їхнє так званий наступ — це поступове витіснення наших сил на окремих ділянках без прориву лінії оборони. Це особливо помітно на півночі Донбасу — основному епіцентрі бойових дій.

Серйозною залишається ситуація і на Лиманському напрямку. Варто також звернути увагу на Куп’янський напрямок, особливо район на північ від Куп’янська, в районі Дворічної, де російські сили намагаються закріпитися за річкою і постійно наводять понтонні переправи. Поки що всі їхні спроби знищуються нашою артилерією і безпілотниками.

Однак якщо їм вдасться закріпитися і перекинути туди механізовані підрозділи, ситуація на цій ділянці може різко змінитися. Також активізувався Сумсько-Курський напрямок. Там ворог намагається просуватися трасою Суджа–Суми в бік лісових масивів на північний схід від Сум.

Водночас Сили оборони України завдають ударів по флангах, створюючи загрозу оточення цього угруповання. Чим керуються російські командири — невідомо. Можливо, самовпевненістю або очікуванням резервів, які зможуть прикрити фланги.

Деякі аналітики стверджують, що Росія накопичує сили і резерви, які можуть бути кинуті в бій у найближчі тижні або місяці. Втім, поки що таких ознак немає, і говорити про це зарано.

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Російські війська не зважають на втрати на Покровському напрямку

— Інтенсивність бойових дій залишається на високому рівні. Я б навіть сказав — на дуже високому. Уже традиційно найгарячішою ділянкою фронту є відрізок між Покровськом і Костянтинівкою. Цю ділянку також називають Покровським напрямком Донецького фронту. Саме тут противник зосереджує основні зусилля, намагаючись просунутись якомога далі і досягти ситуації, за якої наші підрозділи в Покровську і Костянтинівці будуть роз’єднані і втратять координацію в бойових діях.

Ворог свідомо веде наступальні дії, абсолютно не зважаючи на втрати: майже половина всіх бойових зіткнень за добу припадає саме на цю ділянку.

Водночас росіяни активізуються і на інших напрямках фронту. Це логічно: противнику потрібно сковувати наші резерви, не дозволяючи їх перекидання в найгарячіші зони. Ми спостерігаємо високу активність — 170 бойових зіткнень за добу. Причому кількість зіткнень не зменшується і не демонструє тенденції до зниження.

Росія буде й надалі створювати ілюзію тиску по всій лінії фронту. Водночас на інших напрямках у неї немає ні бойового потенціалу, ні ресурсів для наступів, порівнянних за масштабом із Покровським напрямком, попри чисельну перевагу і мобілізаційні ресурси.

Бої у такому форматі триватимуть. Наше завдання — завдавати противнику максимальних втрат активними діями, не дозволяючи йому прорвати оборону. Саме це зараз і відбувається на різних ділянках фронту.

Тенденцій до зниження інтенсивності бойових дій або їх “заморожування” немає. Росія продовжить озброюватися. І той мілітаристський угар, що зараз нагнітається в їхньому суспільстві, дозволяє Кремлю утримувати населення в покорі.

Росія здатна мобілізувати до трьох мільйонів осіб. З них, за оцінками, приблизно 300 тисяч можуть бути безболісно підготовлені через навчальні центри та табори — цього достатньо для війни протягом десятиліття, до якої вони, по суті, готуються.

У кремлівських вождів усе добре: гроші течуть рікою, спротиву всередині країни немає, з опозицією боротися не треба. Чому б не жити так далі? Те, що за це розплачуються “простолюдини” — ті, кого називають “народом”, — їх не хвилює. А по суті — це такі ж співучасники, як і Путін. Вони діють за вказівками й задоволені цим.

Читайте також: Дрони на експорт до США: чому дедалі більше країн зацікавлені в українських військових розробках — думки експертів