Потрібно продовжувати рішуче підтримувати Україну саме зараз, коли це найбільш необхідно: інтерв’ю з Валдісом Домбровскісом

Сьогодні, 10 липня, в Римі проходить четверта Конференція з відновлення України (URC 2025). Ключова тема — підтримка Української держави, як військова, так і фінансова, інвестиційні проєкти, спільне оборонне виробництво. Учасники заходу закликали не знижувати тиск на Росію. Сьогодні вона вже відкрито заявляє про плани вторгнення в інші країни, в тому числі ЄС і НАТО. Тому ставитися до цього слід дуже серйозно, а впоратися з проблемою можна лише спільними зусиллями. Про це в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу FREEДОМ сказав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

Ведучий — Віталій Сизов.

— Можливо, ви чули, що в ЗМІ з’явилося багато публікацій про те, що планується створення фонду для підтримки України в розмірі 100 мільярдів євро. Що ви думаєте про таку можливість для довгострокової підтримки України? 

— По-перше, з боку Європейського Союзу ми дуже чітко дали зрозуміти, що готові підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно. І на даний момент ми вже надали Україні підтримку на суму близько 165 мільярдів євро, враховуючи різні види допомоги. Зараз ми також реалізуємо програму допомоги Україні, яка діятиме до 2027 року, а також ініціативу G7 щодо надання авіаперевезень. 

Фактично, цього тижня ми виділяємо ще 1 мільярд євро в межах ініціативи ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine) за рахунок заморожених російських активів. А в контексті бюджету Європейського Союзу на наступні роки, тобто бюджету, який почне діяти з 2028 року, ми також працюємо над варіантами підтримки України в цьому багаторічному бюджетному періоді, як з метою відновлення, так і для підтримки її на шляху до ЄС.

На даному етапі я не можу коментувати конкретні цифри щодо наших механізмів, тому що ми все ще працюємо над пропозицією і маємо намір розкрити її Європейській комісії в межах чергової багаторічної фінансової програми наступного тижня.

Але можу сказати, що ми будемо продовжувати підтримувати Україну, в тому числі в середньостроковій і довгостроковій перспективі. 

Зараз, очевидно, нам також необхідно зосередитися на фінансуванні України на наступний рік, тому що на цей рік дефіцит фінансування покритий. На наступний — те, що нам ще належить зробити. 

— Є ще одна ініціатива з військової підтримки — SAFE (Security Assistance for Europe) ЄС на суму близько 150 мільярдів євро. Україна має можливість брати участь у цій програмі. Чи є у вас якісь свіжі дані про те, скільки країн вже беруть участь у програмі і як вони залучають українські компанії?

— Так, дійсно, коли ми розробляли ініціативу SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних військових закупівель країн-членів ЄС, ми повністю інтегрували українську промисловість у цю програму. Таким чином, українські компанії можуть брати участь у цих тендерах нарівні з компаніями Європейського Союзу. Тому намір явно полягає в інтеграції України в цю ініціативу. 

Крім того, країни-члени ЄС можуть брати кредити SAFE для надання військової підтримки Україні, зокрема шляхом закупівлі цього обладнання, що є програмою під назвою “В Україні для України”. Все це можливо в межах ініціативи SAFE. 

Наразі держави-члени розглядають подані заявки. Кінцевий термін подання — 30 липня, тому ще пару тижнів ми не будемо точно знати, що роблять держави-члени, і ми повторно повідомили про цю можливість надати військову підтримку Україні в межах ініціативи. 

— Чи вважаєте ви, що ця програма мотивує країни ЄС робити більше? Чи бачите ви якусь активність, можливо, консультації, як вони можуть подати заявку на це фінансування?

— Так, дійсно. Низка країн наразі проводить консультації з Європейською комісією, уточнюючи, так би мовити, свої плани в галузі оборони і те, на що вони будуть запитувати це фінансування, на які суми. Тож ця робота зараз ведеться. Варто зазначити, що це частина нашої ширшої ініціативи “Переозброєння Європи”, яка дозволяє мобілізувати до 800 мільярдів євро для зміцнення оборонного потенціалу ЄС, оборонної промисловості ЄС, і ми надаємо більше гнучкості, бюджетної гнучкості для країн-членів ЄС, щоб вони могли збільшити ці військові витрати. 

— Ви згадали дуже великі цифри для громадян країн ЄС, і, звичайно, багато хто з них може запитати, мовляв, навіщо нам потрібно витрачати такі величезні суми на переозброєння Європи? На вашу думку, які основні вигоди можуть отримати держави, громадяни Євросоюзу, якщо Україна стане членом ЄС? 

— По-перше, що стосується збільшення фінансування оборони, то очевидно, що ми стикаємося з реальними ризиками з боку Росії. РФ вторглася до України і вже більше трьох років веде повномасштабну війну. Росія відкрито заявляє про вторгнення в інші країни, зокрема ЄС і НАТО, тому ми повинні поставитися до цього дуже серйозно, і ми можемо впоратися з цією проблемою тільки спільними зусиллями, в межах ЄС і НАТО. Важливо, щоби всі країни робили свій внесок у ці зусилля. Ми знаємо, що НАТО нещодавно підвищило цільовий показник витрат на оборону до 5% від ВВП, тож тепер справа за реалізацією цього зобов’язання. 

Що стосується шляху України до Європейського Союзу, то ця робота триває, і в нинішній геополітичній ситуації вона явно має велике значення, в деякому сенсі міцно закріплюючи Україну в західних демократичних цінностях, не залишаючи її десь в “сірій зоні”. Ми бачимо, що, в цілому, авторитарні режими дедалі частіше кидають виклик демократіям у всьому світі, тож важливо, щоби демократії-однодумці працювали разом, тому бачу позицію ЄС щодо України також у цьому ширшому геополітичному контексті. 

Ми вже зараз інтегруємо Україну в наші оборонні ініціативи, наші оборонні зусилля, тому що чітко бачимо внесок, який вона може зробити у зміцнення безпеки в усій Європі. Для цього, очевидно, потрібно продовжувати рішуче підтримувати Україну саме зараз, коли це найбільш необхідно.

— Ви представляєте в ширшому сенсі країни Балтії в ЄС, ваша країна, Латвія, має свій досвід взаємодії з Росією, а також колишнім СРСР. Як показує історія, коли Москва заявляє, що збирається напасти на якусь країну, “розширити свої кордони”, це зовсім не жарт. Як би ви пояснили своїм колегам, що ця загроза реальна, адже є країни, які знаходяться далеко від Росії. Чи використовуєте ви свій власний досвід, щоб переконати колег ухвалювати рішення на користь України та європейської оборони?

— Я б сказав, що цей дискурс в Європі змінився і, дійсно, повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало тим моментом, який, можливо, для деяких західних країн був як прозріння, і вони нарешті почали повністю розуміти, про що весь цей час говорили країни Балтії, Польща, Фінляндія. Очевидно, для країн, що межують з Росією, ця загроза безпеці є особливо гострою. Зараз ми бачимо, що західні держави набагато більше прислухаються до того, що ми говоримо, і фактично готові внести набагато більший внесок у зміцнення безпеки на східному фланзі ЄС. 

— На вашу думку, наскільки ефективні європейські санкції щодо РФ, чи можуть вони бути більш жорсткими і як вони впливають на російську економіку? 

— Що стосується санкцій проти Росії, то, очевидно, ми чинимо на РФ дуже істотний тиск. В даний час ми обговорюємо 18 пакет санкцій, що охоплює широкий спектр секторів. Всі наші пакети зачіпають енергетичний сектор, фінансовий, різні промислові сектори, товари подвійного призначення, індивідуальні обмеження і так далі. І ми повинні продовжувати чинити цей тиск. 

Звичайно, санкції були б більш ефективними, якби були запроваджені на глобальному рівні. Ми знаємо, що є багато великих країн, які не приєдналися до санкцій, зокрема Китай, Індія та інші. Тож у певному сенсі Росія теж має альтернативи, як у плані напрямку свого енергетичного експорту, так і в плані поставок певних товарів. І ми також взаємодіємо з цими країнами, щоб звести до мінімуму обхід санкцій.

Але абсолютно очевидно, що ми повинні продовжувати чинити тиск. Ми бачимо, що економіка Росії стикається з труднощами, що наростають. Тому зараз не час якось відходити від цього. Навпаки, потрібно посилювати тиск.

Читайте також: Про що говорили в перший день Конференції з відновлення України — подробиці з Риму (ВІДЕО)