Після Польщі високий ризик атаки російськими дронами Румунії — причини назвав Фесенко

Європейським країнам, що межують з Росією, Білоруссю та Україною, важливий український досвід протидії російським дронам. Зараз створюється українсько-польська робоча група із захисту від російських БпЛА, не виключено, що надалі будуть працювати аналогічні групи між Україною та іншими країнами. Таку думку сьогодні, 19 вересня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Володимир Фесенко.

“Якщо буде створюватися система прикордонного контролю і прикордонної протидії можливим прильотам російських повітряних об’єктів, то для цього український досвід буде просто необхідний. Знадобиться досвід наших операторів дронів, наших зенітників, які збивають ці БпЛА”, — сказав Фесенко.

З проблемами, пов’язаними з російськими дронами, вже неодноразово стикалися Польща, Румунія, Молдова, країни Балтії.

“Останній раз Польща зіткнулася з груповим прильотом російських дронів і, безсумнівно, це була цілеспрямована атака. У Румунії поки що інша проблема. Там, скоріше, регулярні порушення повітряного простору: російські дрони й навіть ракети залітають у повітряний простір Румунії, а потім атакують вже цілі на території заходу України. Але, хто його знає: те, що сталося в Польщі, завтра може статися в Румунії. На території Румунії, як і на території Польщі, розташовані великі військові бази НАТО. Тому дуже велика ймовірність, що подібні провокації можуть бути й проти Румунії. Тож їм також треба готуватися”, — впевнений політолог.

У країнах Балтії також фіксують прольоти російських дронів, знаходять їх уламки.

“Коли Росія запускає свої дрони по Україні, частина їх повертається назад через Білорусь. І так “заблукані” або недобиті дрони можуть потрапляти в ту ж Латвію. Але якщо приліт до Польщі був цілеспрямованим, то окремі дрони, що впали в країнах Балтії, — це поки що випадковість. Але ризики провокації, яка сталася проти Польщі, великі й щодо країн Балтії. Тому у загальній стратегії посилення кордону з Росією (а країни Балтії якраз мають такий кордон) треба посилювати ту частину ППО, яка буде боротися з дронами. Тому що у них є свої установки протиповітряної оборони для боротьби з ракетами, а ось з дронами немає”, — наголосив спікер.

Також спільний кордон з Росією у Фінляндії. І погрози з боку російських представників щодо цієї країни лунають регулярно.

“Поки що у Фінляндії не було якихось явних провокацій. Але те, що сталося в Польщі, може статися і тут. Не зараз, швидше за все. Бо у випадку з Польщею ще можна посилатися, що це, мовляв, “відлуння війни” в Україні, що дрони випадково залетіли з України. У випадку з Фінляндією про жодну випадковість не може бути й мови. Але якщо протистояння між Росією і країнами НАТО буде посилюватися, то провокаційні зальоти російських дронів цілком можливі. Так що потенційно, на перспективу, це буде потребувати й Фінляндія”, — вважає політолог.

“Фактично всі країни НАТО, Європейського Союзу, які межують з Росією, знаходяться в зоні ризику. Їм потрібно думати про вивчення українського досвіду і формування своєї системи антидронового захисту”, — резюмував Володимир Фесенко.

Читайте також: Чого намагається домогтися Путін, завдаючи ударів по Польщі — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Нагадаємо, 18 вересня Україна і Польща підписали меморандум про створення спільної робочої групи з безпілотних систем. Військові обмінюватимуться досвідом і оперативними знаннями у сфері БпЛА. Крім того, країни разом займуться розробкою і випробуваннями методів застосування безпілотників і протидії російським дронам. Ще одна ціль — посилити взаємодію між ЗСУ і польською армією і привести її до стандартів НАТО.

Читайте також: НАТО на випробуванні: як дрони Путіна змінюють стратегію Альянсу