Підтримку України та посилення тиску на РФ обговорили на зустрічі очільники МЗС країн Євросоюзу — подробиці з Брюсселя (ВІДЕО)

Сьогодні, 29 січня, у Брюсселі зібралися міністри закордонних справ на Раду Євросоюзу. Головні теми зустрічі — план процвітання для України, підтримка енергетичної інфраструктури, а також посилення тиску на Російську Федерацію. Про те, як проходить зустріч дипломатів, із Брюсселя розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Під час засідання європейських дипломатів у режимі відеоконференції виступив очільник Міністерства закордонних справ (МЗС) України Андрій Сибіга. Він закликав європейців активно брати участь у програмі закупівель американської зброї для України за програмою PURL, яка працює під егідою НАТО. На його думку, загалом європейські країни могли б витрачати 15 млрд доларів на рік на ці цілі. Сибіга зауважив, що деякі види озброєння можуть виробляти тільки Сполучені Штати, і ця зброя є критично необхідною для України.

Очільник українського МЗС привітав бажання Європейського Союзу стати більш автономним у питаннях оборони. Присутнім на зустрічі він розповів, що за останній час Росії не вдалося здійснити жодного істотного прориву на лінії фронту, а мета України на даний момент — довести кількість російських втрат, яких зазнає противник, до 50 тис. особового складу на місяць. За його словами, тільки такі втрати здатні змусити Путіна та його режим переглянути свої плани щодо України.

На зустрічі в Брюсселі дипломати обговорювали не тільки військову ситуацію в Україні та підтримку країни в боротьбі з російською агресією, але й проблеми в енергосистемі України через удари РФ, а також план процвітання України після закінчення війни. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що Євросоюз за останній час уже надіслав 500 генераторів в Україну і незабаром планує поставити ще 500. Також, за її словами, від початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз надав допомогу українській енергосистемі на суму 3 млрд євро.

Над планом процвітання України активно працює не тільки Європейський Союз, але й США. Для Європи безпека континенту стоїть на першому місці, тому ЄС хоче створити умови в Україні для майбутніх інвестицій, економічного зростання і в перспективі членства в Європейському Союзі. Щоправда, поки що Марта Кос не змогла відповісти, чи зможе Україна стати членом Європейського Союзу в 2027 році, як цього хотів би президент України Володимир Зеленський.

“Це не тільки бажання Володимира Зеленського, це також моє бажання і бажання багатьох держав-членів. Але подивимося, коли це стане можливим. Я просто пояснювала, що нам дійсно потрібні фундаментальні речі, наші основи. В іншому разі країна не розвиватиметься ані демократично, ані економічно. Тому, так, ми працюємо з багатьма-багатьма державами-членами, й мої команди тут, у Брюсселі, теж, щоб якнайшвидше інтегрувати Україну до Європейського Союзу”, — пояснила єврокомісарка з питань розширення.

Під час зустрічі в Раді ЄС дипломати також зачіпали тему переговорів між Україною, США та Росією. Бачачи постійні атаки Москви по енергоструктурі України, у Брюсселі не вважають, що РФ дійсно хоче миру. За словами верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, зараз усі переговори зводяться лише до компромісів з боку України, але так бути не повинно.

“Мене турбує те, що ми бачимо багато поступок і з боку України. Але це розмиває картину, тому що агресію чинить не Україна, це робить Росія. Тому ми маємо чинити більше тиску на Росію, щоб домогтися поступок з її боку. Щодо гарантій безпеки, дуже важливо, щоб ми надали відчутні гарантії. Ми також говорили про це сьогодні: що ще ми можемо зробити з європейської сторони? Але правда й те, що американці теж мають брати участь. Якщо українці йдуть на дуже жорсткі поступки, то вони роблять це для того, щоб гарантувати мир для решти України. І тоді має бути цілком зрозуміло, що є мир, і Росія просто не нападе знову”, — наголосила очільниця європейської дипломатії.

Український міністр Андрій Сибіга теж акцентував на тому, що не бачить бажання з боку Росії до змістовних переговорів. За його словами, Україна демонструє готовність говорити, тоді як Москва висуває свідомо нездійсненні умови для діалогу.

“Президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найсерйозніші питання, зокрема щодо території Запорізької АЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вчергове показала, що Путін не хоче зупиняти агресію”, — написав Андрій Сибіга у Facebook.

Багато учасників зустрічі говорили про те, що не слід чекати завершення переговорів про мир для посилення санкцій проти Росії, навпаки — рішучі дії могли б підштовхнути Москву до миру набагато швидше.

“Росія бомбить Україну. Ситуація дійсно критична на енергетичному рівні. І мирне населення сильно страждає. Я з Естонії. У нас було всього лише -10…-14 градусів, а можете собі уявити, що в Україні щоночі відбувається те саме. І нам потрібно підтримати Україну на енергетичному рівні та рівні протиповітряної оборони. Ми також розуміємо, що Путін взагалі не змінює курс, тому нам потрібно чинити більше тиску на Росію. Тому я також наполягаю на тому, щоб Європа ухвалила 20-й пакет санкцій, бо хто б не казав, що санкції не працюють, вони працюють дуже добре. Минулого місяця доходи Росії від нафти та газу скоротилися на 22%, а також більш ніж на 60% скоротилася торгівля між Євросоюзом і Росією. Це вже сталося”, — зазначив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

Крім посилення санкцій, очільник МЗС Естонії висловився про необхідність заборони в’їзду до Шенгенської зони для комбатантів з російської сторони. За його словами, якщо вдасться встановити мир, у чому він сумнівається, то майже 1 млн комбатантів можуть опинитися на території Європи. Міністр вважає, що більшість із них — злочинці, які загрожують безпеці Європейського Союзу. Він планував порушити це питання сьогодні на зустрічі та розпочати координацію між європейськими країнами для того, щоб створити або єдиний список, або подумати над тим, як можна це все здійснити технічно.

Швеція спільно з Фінляндією запропонували три пункти для нового пакету санкцій:

• заборона на сервісні послуги для російського тіньового флоту, російських суден, що перевозять енергоносії;
• заборона на імпорт добрив;
• заборона на експорт до Росії предметів розкоші.

Додамо, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, спілкуючись зі своїми європейськими колегами, привітав остаточне рішення Європейського Союзу відмовитися від російського газу до 2027 року, а також рішення про виділення 10 млн євро для створення та функціонування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Очільник українського МЗС закликав не забувати й про заморожені активи Росії, які утримуються в Європейському Союзі та могли б стати важелем тиску на Москву.

Також сьогодні паралельно Рада Європейського Союзу ввела санкції проти шести росіян, пов’язаних з роботою російської пропагандистської машини, а також чотирьох громадян Ірану, пов’язаних із підтримкою російської агресії.

Читайте також: План процвітання України та підтримку її енергетики обговорюють на засіданні Ради ЄС — деталі з Брюсселя (ВІДЕО)