Переговори між Україною та Росією: які цілі ставлять сторони (ВІДЕО)

Третій раунд переговорів між Києвом і Москвою відбувся в турецькому Стамбулі сьогодні, 23 липня, після майже двомісячної перерви. Що змінилося за цей час, на що розраховують українська та російська делегації, і як мають намір реагувати партнери Києва, якщо Кремль знову затягуватиме мирний процес, розбирався FREEДОМ.

Перший раунд переговорів відбувся 16 травня в президентському палаці Долмабахче біля Босфору. Примітно, що російський диктатор Володимир Путін у телефонній розмові з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом запропонував провести зустріч на найвищому рівні. У результаті до Туреччини прилетів президент України Володимир Зеленський, сотні журналістів з усього світу, а кремлівський диктатор так і не з’явився. За підсумком в Анкарі відбулася зустріч лідерів України та Туреччини, а в Стамбул вирушили переговорні групи. У складі делегації України були представники Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Офісу президента і Служби безпеки України. Такий рівень давав змогу ухвалювати рішення, які можуть привести до справедливого миру. У складі ж російської делегації не було жодного чинного міністра, а очолив її радник Путіна Володимир Мединський.

“Головний делегат Володимира Путіна на мирних переговорах з Україною — історик, який одного разу заявив, що в росіян є зайва хромосома через їхню перевагу. Путін не просто відмовився особисто бути присутнім на переговорах у Стамбулі, він не відправив на них нікого з кремлівських “важковаговиків”. Однак можна бути впевненими, що пан Мединський точно не відхилиться від сценарію, який прописали для нього в Москві”, — йдеться в публікації The Telegraph 16 травня 2025 року.

Головним результатом першого раунду переговорів став масштабний обмін військовополоненими — тисяча на тисячу. На 30-денне припинення вогню, на якому наполягали Київ і Вашингтон, Москва так і не погодилася.

Наступна зустріч у Стамбулі 2 червня також мало що змінила. Тривала вона всього годину. Путінські перемовники продовжили висувати нереалістичні й нічим не обґрунтовані вимоги, наприклад, визнати російськими чотири українські області, зокрема ті території, які армія країни-агресора не контролює. При цьому так званий “меморандум”, де все це прописали, росіяни до останньої хвилини не передавали ні Києву, ні Вашингтону, ні Анкарі. І все це відбувалося на тлі масштабних обстрілів. Щодня російська армія запускала сотні дронів і ракет по мирних українських містах.

Хоча минулі етапи та показали, що позиції сторін кардинально відрізняються, новий раунд переговорів дуже важливий і необхідний. Українську делегацію, як і на минулих переговорах, очолив Рустем Умеров. Щоправда, тепер на новій посаді — секретаря Ради національної безпеки і оборони. На цій зустрічі Київ виділив три головні питання для діалогу і дуже розраховував на прогрес.

“Ми погодили, що саме має бути аджендою зустрічі, які ключові теми для України. Звільнення наших людей з російського полону має тривати, і зараз, саме зараз, уже почалися необхідні процедури щодо нового обміну — ми завтра чекаємо на наших людей. Я дуже сподіваюся, що завтра нам усе вдасться. Ми намагаємося, зокрема, завдяки нашим партнерам, міжнародним посередникам. Намагаємося забезпечити звільнення також цивільних заручників і повернення наших дітей, викрадених Росією. Завдання — працювати щодо припинення вогню. Це те, про що говорить Росії весь світ. Завдання — працювати для організації зустрічі лідерів. Це те, що може наблизити мир. Україна ніколи не хотіла війни, і саме Росія повинна закінчити цю війну, яку сама почала”, — заявив напередодні переговорів президент України Володимир Зеленський.

Делегацію країни-агресора знову очолив Володимир Мединський. Як повідомив спікер Кремля Дмитро Пєсков, жодних змін у переговорній групі немає. І взагалі, за його словами, у Москві “не очікують від переговорів проривів із розряду чудес.” Відповісти на запитання, чи готовий Путін зустрітися з Володимиром Зеленським, Пєсков також не зміг. Тим часом у Києві наполягають, що для обговорення стратегічних питань необхідно провести зустріч саме на рівні лідерів.

“Дуже важливо, щоб ці зустрічі були предметними, щоб інша сторона мала мандат обговорювати ті найголовніші питання: закінчення війни, досягнення перемир’я. Поки що ми цього не бачимо, тому одна з пропозицій була, щоб дійсно ми могли обговорювати такі стратегічні питання, — провести зустріч на рівні Зеленський, Путін за участю, це було б дуже добре, президента Трампа, лідерів Європи, президента Ердогана”, — зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Багато міжнародних експертів звернули увагу, що Кремль вирішив узяти участь у третьому раунді тільки після ультиматуму Трампа. Президент США дав Путіну 50 днів, щоб домовиться про припинення вогню, інакше пригрозив ввести торговельні мита. В останній місяць риторика Дональда Трампа щодо Путіна різко змінилася. Він, схоже, більше не має ілюзій і не вірить його словам. І в Москві дуже бояться розлютити главу Білого дому ще більше.

“Ми відправимо Києву системи “Петріот” (Patriot), які їм відчайдушно потрібні, тому що Путін дійсно здивував багатьох. Він говорить красиво, а потім увечері всіх бомбить. Тож тут є невелика проблема. Мені це дуже не подобається”, — наголосив Трамп.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) впевнені: Путін, як і раніше, не готовий до справжнього припинення вогню. На їхню думку, змінити цю позицію можуть лише реальні поразки російської армії на полі бою. А для цього насамперед потрібна своєчасна і достатня військова допомога Україні.

“Західний економічний тиск у поєднанні зі стійкою військовою підтримкою Заходу Україні потрібен, щоб дозволити українським військам завдати Росії бойових втрат, щоб змусити Путіна переглянути свої розрахунки та вступити в предметні мирні переговори для закінчення війни”, — йдеться у звіті ISW.

Ще один фактор, який може змусити Путіна справді домовлятися про мир, а не імітувати переговорний процес — це санкції. У Європейському Союзі заявили, що вже почали роботу над 19-м пакетом обмежень щодо Росії. Насамперед він буде спрямований на енергетику і торгівлю Москви. На те, що такий тиск вдарить по можливості Кремля фінансувати продовження війни, розраховують і в НАТО. А якщо США все ж таки ухвалять рішення про вторинні санкції, то вимагати від Кремля припинення вогню будуть уже Китай, Індія і Бразилія.

“Це важливо. Тому сьогодні, якщо ви перебуваєте в Пекіні, Делі або Бразилії та знаєте, що вас це торкнеться, вам, можливо, захочеться зателефонувати Владіміру Путіну і сказати: “Друже, ми все ще купуємо в тебе, але тобі потрібно серйозно поставитися до переговорів про припинення вогню або мирну угоду, інакше ми потрапимо під вторинні санкції, які безпосередньо зачеплять Росію”. Але це дійсно важливо, і президент це грамотно спланував”, — звернувся до лідерів країн, які торгують із Росією, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Читайте також: Третій етап переговорів України та Росії у Стамбулі завершився — перші підсумки