Білоруський диктатор Лукашенко на зустрічі з президентом Узбекистану запросив усіх охочих переїжджати до Білорусі з родинами. За його словами, землі в країні багато, а людей бракує. Мінськ активно закликає трудових мігрантів із Центральної Азії, Пакистану та інших країн. А в парламенті вже розробили законопроєкт, який дозволяє іноземцям служити за контрактом в армії та внутрішніх військах. Експерти припускають, що так режиму буде простіше допомагати Росії у війні проти України. Але наскільки готовий підтримувати Путіна сам Лукашенко, розбирався телеканал FREEДOM.
Лукашенко останнім часом демонструє дедалі обережнішу позицію щодо війни Росії проти України.
“Ми дуже зацікавлена сторона, тому що війна йде практично в нас на городі. Війна у нас йде. Ми не хочемо цієї війни, бо ми можемо постраждати від цієї війни”, — заявив він.
Якщо ще зовсім недавно Лукашенко погрожував Україні та іншим сусідам усіма видами зброї, то зараз, схоже, вирішив приміряти маску миротворця. Звертаючись до офіцерів і випускників військових училищ, він запевнив, що армія Білорусі не братиме участі у війні Росії проти України.
“Ніхто вас у цю бійню посилати не буде. Війна нам не потрібна. Це погано, що війна йде в Україні. Ми прихильники мирного розв’язання питань”, — сказав білоруський диктатор.
Експерти пояснюють: це випробувана тактика Лукашенка — він знову намагається всидіти на двох стільцях. З одного боку, після жорсткої вимоги Києва Мінськ відключив ретранслятори, які російська армія використовувала для коригування ударів по українських містах. З іншого — Білорусь наростила залізничні поставки до Росії бензину та дизельного пального до рекордного рівня. У червні білоруські НПЗ відправили в РФ понад 181 тисячу тонн бензину. Це більш ніж утричі більше, ніж місяцем раніше. Поставки дизеля зросли в півтора раза — до 77 тисяч тонн, авіаційного пального — утричі, до 16 тисяч тонн. За перше півріччя 2026 року Білорусь експортувала до Росії понад 453 тисячі тонн бензину — майже у 20 разів більше, ніж за аналогічний період 2025-го.
Такі обсяги не розв’язують проблему дефіциту пального в Росії, але становлять загрозу для самої Білорусі, особливо в період жнив і на тлі українських ударів по російських НПЗ.
“Білоруському ринку це теж загрожує, безумовно. По-перше, серпень-вересень — жнивна кампанія, це, в принципі, річний максимум споживання пального. По-друге, потрібно враховувати динаміку українських ударів, яких стає більше. Це дуже важливий момент. Ситуація на російських НПЗ, швидше за все, буде погіршуватися”, — заявив економічний оглядач Андрій Маховський в інтерв’ю DW.
Після відключення ретрансляторів Лукашенко вирушив до Росії на закриту зустріч із Путіним. Жодних заяв для преси не було. Після візиту до Росії білоруський диктатор вирушив до Китаю.
“Лукашенко відвідав Пекін, де китайський лідер Сі Цзіньпін, вочевидь, підтримав балансування білоруського політика на межі, заявивши, що Китай сприяє Білорусі у захисті її національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності”, — пише The Washington Post.
І чим глибше Росія занурюється у власні проблеми, тим активніше Лукашенко намагається диверсифікувати зовнішні зв’язки, поглиблюючи партнерство з Пекіном і позиціюючи Білорусь як хаб для КНР.
Водночас Мінськ продовжує активно розвивати військову інфраструктуру та проводити навчання — від спільних маневрів із Росією щодо застосування нестратегічної ядерної зброї до мобілізаційних зборів і заходів у межах ОДКБ.
“За даними підрозділів розвідки, тиск із боку Росії на Мінськ із вимогами, щоб Білорусь приєдналася до війни проти нашої країни більш активно, зберігається”, — прокоментував речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Аналітики вважають, що Лукашенко маневрує так, щоб, за будь-якого сценарію в Кремлі, зберегти режим і навіяти аудиторії образ “острівця стабільності”, який нібито прагне миру, а не сліпо йде у фарватері Москви.
Читайте також: Два НПЗ, район перевантаження кораблів, танкери, буксир і не тільки: про ураження низки об’єктів окупантів повідомив Генштаб
Раніше партизанський рух “Атеш” повідомив про критичний дефіцит пального у підрозділів російської протиповітряної оборони на окупованому півдні України та в Криму.














