Новий локомотив оборони Європи: як Данія ламає російські сценарії в ЄС і допомагає Україні озброюватися

Держави Півночі — одні з ключових донорів у сфері оборони України. Данія, як повноцінний партнер нашої країни, займає одну з лідерських позицій у підтримці Києва під час повномасштабної російської агресії. Саме Копенгаген був серед перших, хто ухвалив рішення про передачу Україні винищувачів F-16.

Сьогодні Данія активно сприяє ізоляції РФ — дипломатичній, військовій та економічній. З липня вона очолює Раду Європи, роблячи ставку на стримування проросійського впливу в ЄС, посилення НАТО та підтримку українського ВПК.

Як Європейський Союз буде протидіяти РФ під головуванням Данії? Чому саме Копенгаген став новим локомотивом української оборони і як він буде тиснути на Угорщину, щоб прискорити євроінтеграцію Києва?

Про це розповідає новий випуск проєкту “В ізоляції”.

У пошуках ідеального механізму постачання зброї

Данська модель переозброєння Євросоюзу фактично реанімувала можливості виробництва високоточної зброї саме українським ВПК, вважає військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов:

“Данія першою з країн Євросоюзу, з країн НАТО викупила продукцію “Укроборонпрому”. Йдеться про САУ “Богдан”. А це, до речі, 155-й натівський калібр, модернізований з урахуванням потреб Збройних сил України, і переданий для їхніх потреб”.

За словами експерта, унікальність данської моделі полягає в тому, що Копенгаген першим із союзників зрозумів можливості українського ВПК. Йдеться про виробництво зброї безпосередньо на території України із залученням української робочої сили, що дозволяє знижувати собівартість продукції та уніфікувати озброєння під потреби оборони.

“Це ті переваги, які давали можливість економити фінансування західних країн і фактично стимулювали розвиток українського ВПК. Не секрет, що в умовах війни оборонна промисловість стає локомотивом економіки та залучає суміжні галузі”, — зазначив він.

Снєгирьов наголосив, що розвиток ВПК мав підтягнути й інші сфери економіки України. Проте, з огляду на дефіцит бюджету й обмежене фінансування “Укроборонпрому”, концерн здатен покривати потреби сил оборони лише на 40%.

“Ось це був основний виклик. Данія стала першою країною, яка зрозуміла можливості реалізації програми. Вона вирішує комплекс питань: не лише переозброєння армії українською зброєю, але й зменшення дефіциту бюджету, створення додаткових робочих місць, надходження податків у бюджет та концентрацію виробництва безпосередньо в Україні”, — пояснив аналітик.

Говорячи про економічну частину, він зазначив, що собівартість САУ у порівнянні з французьким аналогом “Цезар” удвічі нижча. Але головний момент — це ціна і якість. Українські САУ модифіковані саме під потреби української армії.

За його словами, саме ця модель дозволила досягти виняткових результатів.

“Український президент, який ще пів року тому говорив про запуск данської моделі, сьогодні з гордістю зазначає, що виробництво українських САУ перевищує випуск “Цезарів” у Франції в рази”, — сказав Снєгирьов.

Він уточнив:

“Якщо “Цезарів” випускають у кількості не більш як 60 одиниць на рік, то “Богданів” виробляють по 20–30 штук на місяць. А в умовах повномасштабного вторгнення Росії це вирішує військовий складник. З урахуванням тактико-технічних характеристик САУ “Богдан” ми отримуємо переваги у вогневому ураженні та контрбатарейній боротьбі”.

За словами аналітика, вибір Данією був невипадковим.

“Данці чудово розуміли обмежені можливості ВПК Франції та Німеччини щодо постачання САУ для України і високу вартість німецького аналога, яка ще вища за французький. Ось у чому унікальність запропонованої моделі. І вона вже запрацювала”, — підсумував він.

Президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний відзначив, що Данія демонструє реальну підтримку України.

“Данія підтримує Україну не лише на словах, але й фінансово. Я не знаю, яка ще країна виділяє на допомогу Україні таку частку від свого ВВП — майже 2,5%. Це дуже багато. Навіть не всі країни НАТО платили раніше такі суми”, — сказав він.

За словами експерта, важливо, що Копенгаген діє під гаслом зробити Європу сильною і відповідальною за власну безпеку.

“Данія не розділяє безпеку Європи та України, і це дуже важливо”, — акцентував Лісний.

Він додав, що війна в Європі вже триває, і це необхідно визнати.

“Більше немає локальних конфліктів — їх і не було, була лише ілюзія. Данія знаходиться далеко від України, між нами сотні кілометрів, але при цьому вона займає проактивну позицію”, — зазначив аналітик.

Лісний вважає, що датська політика особливо цінна на тлі змін у позиції США.

“Сполучені Штати, м’яко кажучи, збираються піти тихенько в ліс, або ось-ось підуть. Данія це розуміє краще за інших. Це дуже цікавий партнер, з яким може бути багато несподіванок. І тут у нас збігаються інтереси — ми розуміємо їх, вони розуміють нас”, — підсумував він.

Данська модель озброєння: шанс для українського ВПК

Європа вже зараз відчуває на собі наслідки російських загроз. В умовах зростання геополітичної напруги Данія приймає головування в Раді ЄС. Із початку липня й протягом наступних шести місяців Копенгаген має намір посилити європейську безпеку, збільшити підтримку України та масштабувати оборонну промисловість Європейського Союзу. Данський уряд заявляє про мету — зробити Європу здатною до самозахисту вже до 2030 року. На порядку денному — низка ключових питань, серед яких просування України на шляху до членства в ЄС, а також протидія проросійським силам усередині Євросоюзу.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов відзначив, що Данія стала піонером у розширенні військово-технічної співпраці з Балтійськими країнами та зміцненні військової присутності НАТО в регіоні.

“Данія фактично виступила піонером у розширенні військово-технічного співробітництва з Балтійськими країнами та у посиленні військової присутності НАТО в Естонії й Латвії. Йдеться про розміщення додаткових військових контингентів та військово-технічну допомогу у будівництві інженерних споруд на кордонах із Російською Федерацією. Це комплексний підхід”, — сказав він.

За словами аналітика, важливість позиції Данії пояснюється обмеженими власними можливостями країни.

“Данія — це держава з населенням усього близько 6 мільйонів осіб. Її армія налічує близько 9 тисяч військовослужбовців. У разі прямої військової агресії з боку Росії данська армія навряд чи зможе ефективно протистояти російській окупаційній армії”, — наголосив Снєгирьов.

Він додав, що саме тому Копенгаген став каталізатором ініціатив, пов’язаних із розширенням військово-технічної допомоги Україні та створенням системи безпеки у Балтійському регіоні.

“Йдеться не лише про розміщення виробництва української зброї на території Данії, але й про створення зони безпеки в Балтиці. Насамперед це стосується морської, повітряної та сухопутної компонент”, — відзначив експерт.

Відповідь Орбану та Фіцо: Європа перестає грати в компроміси

Данія готується дати реальну відсіч останнім “проросійським” голосам усередині ЄС щодо української євроінтеграції. Наприкінці червня саміт Європейського Союзу не зміг дійти спільної думки стосовно подальшого зближення з Україною через вето з боку Будапешта. Усі 26 держав Євросоюзу, окрім Угорщини, підтверджують право України бути членом ЄС.

Єврокомісія готова відкрити перший кластер “Основи” у переговорах про вступ України до ЄС. Однак процес блокує та ж Угорщина на чолі з прем’єром Віктором Орбаном. Формально відмову пояснюють проведенням так званого “загальнонаціонального опитування” громадян Угорщини про майбутнє членство України. По суті ж — вето стало центральним елементом передвиборчої кампанії Орбана, де Україна перетворилася на зручного так званого “ворога угорської держави”.

Раз на пів року держави Євросоюзу повинні одноголосно продовжувати санкції проти Росії. Включаючи обмеження, що діють із 2014 року. І щоразу цей процес опиняється під загрозою зриву через позицію Орбана та словацького лідера Роберта Фіцо, які при цьому висувають дедалі нові вимоги. Серед них — дозвіл на використання російських енергоресурсів усупереч обмеженням Брюсселя.

Данія офіційно заявляє, що може вимагати призупинення права голосу Угорщини в ЄС. Йдеться про активацію статті 7 Договору про створення Європейського Союзу. Копенгаген небезпідставно вважає, що Угорщина порушує головні цінності ЄС, у тому числі блокуючи процес вступу України.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов зазначив, що позиція Данії демонструє зміну підходу Євросоюзу до політики Угорщини.

“Якщо раніше Євросоюз допускав компроміс, можливість певних поступок Угорщині, на чому вона відверто грала, — виконати вимоги Будапешта, збільшити асигнування для угорської економіки, розширити закупівлі енергоресурсів, то тепер дали зрозуміти: час шантажу пішов у минуле, і ніхто більше не буде грати в ці ігри”, — заявив він.

За словами експерта, розрахунок на європейську бюрократію та нерішучість у питаннях захисту територіальної цілісності країн Євросоюзу більше неможливий.

“Це не предмет політичних суперечок. У цьому й полягає позиція Данії”, — акцентував Снєгирьов.

Він звернув увагу на зміни в риториці деяких європейських лідерів.

“Зверніть увагу, як змінилася риторика Орбана та Фіцо. Це свідчить про чітку позицію не лише на зовнішньополітичному рівні, але й усередині самих країн”, — зазначив аналітик.

Снєгирьов додав, що Копенгаген активно просуває питання енергетичної незалежності Європи.

“Данія лобіює повну відмову від енергоресурсів держави-окупанта. Ось про що йдеться”, — підсумував він.

Президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний відзначає, що логіка позиції окремих країн Євросоюзу цілком зрозуміла.

“Логіка тут є, і вона зрозуміла не лише нам, але й тим країнам, які хочуть запустити процес нашого входження до Євросоюзу. Усі були готові почати переговори, але тут з’явився Фіцо й каже: ой, як важко нам без цих енергоресурсів, зробімо поступки, може, застосуємо для нас винятковий варіант”, — вважає він.

За словами експерта, подібну лінію поведінки демонструє й прем’єр Угорщини.

“Орбан поводиться точно так само. І якщо у когось із глядачів є враження, що це стосується лише України, то я розчарую — він давно поводиться так стосовно всіх. Йому байдуже, що Європейський Союз має бути єдиним”, — звернув увагу Лісний.

Аналітик нагадав, що при вступі Угорщини до ЄС країна розділяла всі цінності Союзу.

“Особливо в судовій системі, на яку Орбан сьогодні просто плює і використовує так, як хоче”, — додав він.

Стаття 7 Договору про створення Євросоюзу дозволяє позбавляти членів ЄС ключових прав, якщо вони порушують цінності, на яких базується ЄС. Йдеться насамперед про верховенство права, демократичні принципи та права людини. Вважається, що стаття 7 — це останній аргумент у боротьбі з країнами-порушниками. Тому її неофіційно називають політичною “ядерною кнопкою”.

Брюссель не раз звинувачував Будапешт у підриві правової системи. І якщо статтю 7 буде запущено, Угорщина може втратити право голосу, а значить — щонайменше втратить Росію.

Балтика під захистом: роль Данії у зміцненні НАТО

На тлі російської загрози Данія активізує допомогу Україні та активно нарощує оборонний потенціал у регіоні — особливо в акваторії Балтійського моря.

Крім того, Копенгаген ухвалив рішення про призов жінок на військову службу та запропонував одну з найпрактичніших моделей військової допомоги Києву — з акцентом на швидкість, цільове фінансування й контроль.

Найефективнішим механізмом постачання зброї для ЗСУ вважають модель, за якої Україна визначає пріоритети, Данія оплачує замовлення, а експерти визначають постачальників і контролюють виконання завдань.

“Ми всі сподіваємось, що США продовжать підтримувати Україну, а через Україну — і Європу. Але якщо будуть якісь прогалини, то я особисто вірю, що ми маємо докласти максимум зусиль, аби їх заповнити… Я пишаюся тією співпрацею, яку ми маємо у виробництві в Україні. Хочу донести іншим лідерам Європи, що у вас більше потенційних можливостей виробництва, ніж у нас. Але я впевнена, що ви зможете виробляти критично важливі засоби в Україні, якщо ми знайдемо фінансові ресурси для цього. Думаю, це буде наступним кроком для Європи”, — сказала прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.

У Данії та Росії — складні й історично напружені відносини, особливо в контексті геополітичних питань, таких як безпека в Балтійському регіоні та підтримка України.

З початку 2025 року влада Данії посилила контроль над танкерами так званого “тіньового флоту” Росії. Данське морське управління повідомляє, що з лютого перевірили понад 60 нафтотанкерів біля узбережжя міста Скаген. Такий контроль зумовлений санкціями ЄС проти російського сировинного сектору, який залишається головним джерелом фінансування війни РФ проти України.

Данська модель і Балтика: запобігання ескалації

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов зазначив, що так звана “данська модель” працює насамперед у військовій сфері й спрямована на запобігання ескалації напруженості в Балтійському морі.

“Данська модель працює саме у військовій компоненті запобігання ескалації напруженості в Балтійському морі. Останні пів року характеризуються різким загостренням ситуації. Це і територіальні претензії Російської Федерації до Швеції, і контроль над ключовим островом Готланд, від якого залежить режим вільного судноплавства, і претензії до нових країн НАТО — Фінляндії, Швеції, а також до низки балтійських країн. За оцінками НАТО, саме вони є ахіллесовою п’ятою блоку”, — сказав він.

За словами Снєгирьова, активізація Данії та Німеччини в регіоні має показовий характер.

“Зверніть увагу: невипадкова активність Данії та Німеччини в момент блокування діяльності так званого тіньового російського флоту. Росіяни першими відчули увагу з боку військово-морського флоту Данії”, — відзначив аналітик.

Він уточнив, що йдеться про контроль над ключовими об’єктами.

“Саме термінал Усть-Луга є перевалковим терміналом Російської Федерації, який забезпечує левову частку доходів російського бюджету від експорту скрапленого газу й нафтопродуктів. І тут навіть не Німеччина, а Данія першою взяла ключову роль у догляді суден і створенні перешкод для використання тіньового флоту”, — наголосив Снєгирьов.

Експерт також звернув увагу на роль Копенгагена у спільних навчаннях НАТО.

“Головний момент — це участь Данії у найбільших військово-морських навчаннях від часів Холодної війни, які відбулися в Балтійському морі разом із Німеччиною. Ці навчання чітко показали Російській Федерації: країни Європи готові до можливої ескалації не лише на суходолі, але й на морі”, — підсумував він.

Данія й Арктика: ще один фронт проти Москви

Данія також відіграє одну з головних ролей в Арктиці — передусім через автономну Гренландію. Арктичний регіон традиційно перебуває у фокусі уваги Копенгагена. Країна вважає себе частиною Півночі. Усе це накладається на давні суперечки з Росією, США та Канадою щодо належності окремих полярних територій.

Ще у грудні 2014 року Данія та Гренландія подали заявку до Комісії ООН з морського дна про належність їм близько 900 тис. кв. км у Північному Льодовитому океані. У документі стверджувалося, що Північний полюс є продовженням континентального шельфу Гренландії. Це — один із факторів, чому агресивна війна Росії проти України та нарощування військової інфраструктури РФ в Арктиці викликають у Копенгагена особливу тривогу. Москва активно мілітаризує регіон: будує постійні бази, нарощує важкі озброєння, проводить масштабні навчання в умовах арктичного клімату.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов зазначив, що Росія вже активно демонструє конфронтацію в Балтійському морі.

“Ми побачили різку активізацію Росії в Балтійському морі — збільшення активності Балтійського флоту, блокування сигналу GPS навіть під час прольоту урядових бортів прем’єр-міністра Великої Британії, відключення мобільного зв’язку на території Польщі та країн Балтії, а також військові маневри у безпосередній близькості до кордонів НАТО. Йдеться про балтійські держави. Ба більше, ми побачили сценарій можливого вторгнення Росії на територію конкретної країни НАТО — Естонії. Провокації навколо Нарви яскраво це підтверджують”, — сказав він.

Сувалкський коридор: сценарій Кремля, який не спрацює

Експерт підкреслив, що важливий сигнал Європі подала саме Данія.

“Данія першою з країн заявила про збільшення асигнувань на оборонні потреби до рівня 3%. Ось це був основний політичний сигнал. Нагадаю, які були дебати в Європі щодо можливого збільшення витрат: говорили про максимум у 2,5% і то вважали це неможливим. І тут одна країна показала, що готова не лише фінансувати військову допомогу Україні, але й збільшувати інвестиції у власний оборонний комплекс і ВПК. 3% — це серйозно. Станом на кінець 2024 року”, — відзначив Снєгирьов.

За його словами, таке рішення стало ключовим показником готовності Данії до колективної безпеки.

“В умовах інформаційної кампанії держави-окупанта про те, що п’ята стаття НАТО нібито не діє, рішення Данії мало особливе політичне значення. Балтійським країнам дали зрозуміти — вони не самотні”, — сказав аналітик.

Снєгирьов також звернув увагу на стратегічний аспект.

“Можливість реалізації так званого Сувальського коридору, тобто вторгнення російських військ із території Білорусі до російського анклаву Калінінградської області через територію Польщі та країн Балтії, фактично стала нездійсненною. Ось у чому роль Данії — каталізатор політичних ініціатив колективної безпеки”, — акцентував він.

Аналітик додав, що це особливо важливо на тлі активності проросійських політиків.

“В умовах хаосу і протидії з боку проросійських лідерів — Фіцо, Орбана — саме колективна позиція Данії цементує блок НАТО у відбитті російської агресії”, — підсумував Снєгирьов.

Чи зможе Копенгаген прискорити європейське просування України — стане зрозуміло вже найближчими місяцями. Адже на кону не лише майбутнє України, але й безпека всієї Європи, стійкість ЄС перед лицем російської агресії.

Сама Данія сьогодні перебуває під прицілом Кремля. Диверсії в Балтійському регіоні та  активність Росії на півночі вибудовують нову лінію напруження. І Копенгаген усвідомлює: захищаючи Україну, він захищає не лише власні кордони, але й майбутнє демократичної Європи.

Євросоюз переживає один із найважчих періодів у своїй історії, і Данія як партнер України зміцнює свою оборонну позицію на тлі імперських амбіцій Кремля.

Читайте також: Без результату і якихось домовленостей: зустріч Трампа з Путіним на Алясці проаналізували експерти