Нову стратегію нацбезпеки оприлюднили США — головні меседжі та місце Росії (ВІДЕО)

США оприлюднили нову редакцію стратегії національної безпеки. Документ публікується раз на кілька років і є своєрідною “дорожньою картою” зовнішньої політики, а також сигналом для союзників Штатів, повідомляє FREEДОМ.

Документ планували презентувати ще наприкінці минулого року, проте агресивні дії Росії і вторгнення до України вимагали значного перегляду стратегії.

“Ця стратегія є набором спеціальних правил і понять, які допомагають США та їхнім союзникам вказати на те, як діяти у сфері безпеки, на яких загрозах фокусуватися насамперед”, — каже експерт з міжнародної безпеки аналітичного центру АДАСТР Анатолій Черниш.

“Америка може відповісти на будь-який виклик. Разом ми продемонструємо не лише те, що демократії все ще можуть принести користь нашому народові, а й що демократія необхідна для вирішення завдань нашого часу. Ми зміцнимося і вистоїмо разом із нашими союзниками, продовжимо працювати з партнерами-однодумцями та об’єднаємо наші колективні сили для просування спільних інтересів та стримування спільних загроз”, — сказано у Стратегії нацбезпеки на сайті Білого дому.

Як кажуть експерти, під загальними загрозами в Держдепі мають на увазі переважно Китай, і в дещо меншій мірі інші авторитарні режими, зокрема Росію.

“Китай визначається загрозою, тому що він є потужною державою, яка намагається проєктувати свій вплив як на регіон навколо, так і на загальну систему. Китай є сильною економічною і водночас військовою країною. Тобто він становить велику конкуренцію інтересам США на міжнародній арені”, — коментує Черниш.

“Китай, зокрема, швидко став наполегливішим. Він є єдиним конкурентом, потенційно здатним поєднувати свою економічну, дипломатичну, військову, та технологічну міць, щоб постійно кидати виклик стабільній та відкритій міжнародній системі. Росія, як і раніше, сповнена рішучості посилити свій глобальний вплив і відіграти руйнівну роль на світовій арені. І Пекін, і Москва вклали значні кошти у зусилля, спрямовані на перевірку сили США та спроби перешкодити нам захищати наші інтереси та союзників у всьому світі”, — йдеться у документі.

Напередодні Китай та Росія розпочали спільні морські навчання “Схід-2022”, на яких, за повідомленням агентства Reuters, імітуються напади на кораблі ВМС США. Маневри також покликані продемонструвати, що у Москви достатньо військової сили для масових навчань, навіть коли її війська беруть участь у військових діях в Україні. У керівництві з безпеки США Росії відведено далеко не головне місце, наголошують експерти.

“Сама Росія в очах США слабша за Китай. І особливо вона стала слабшою після повномасштабного вторгнення до України. Україна розбила міф про другу армію світу. РФ абсолютно не досягла жодної мети”, — коментує доктор політичних наук Ігор Петренко.

Російська пропаганда запевняє, що Україна незабаром залишиться сама. Мовляв, Захід утомився, і допомога припиниться. США на ці очікування відповіли оголошенням про надання Україні рекордного пакета військової допомоги.

“З Україною у США справді стратегічне партнерство, яке почало вимальовуватись, починаючи від 2020 року, з поїздки Володимира Зеленського до США, підписання відповідних документів. На сьогодні ми бачимо обсяг допомоги для України і лендліз, який вже незабаром запрацює, постачання озброєння, фінансову допомогу тощо”, — сказав Петренко.

Нова стратегія США передбачає тісне співробітництво з партнерами та однодумцями та спільне протистояння загрозам. Для України це надання нового пакета військової допомоги, який анонсував офіційний представник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі. А від початку повномасштабного вторгнення адміністрація Джозефа Байдена надала Україні військову допомогу на 13 млрд дол.

Читайте також: Глобальні амбіції Китаю: які цілі має держава і як вони пов’язані з війною РФ проти України

Нагадаємо, заступник голови Пентагону із закупівель Вільям Лаплант заявив, що американські системи протиповітряної оборони NASAMS внесуть суттєві зміни на полі бою в Україні. Система має захистити Україну від сучасних повітряних загроз — від безпілотників до вертольотів і крилатих ракет.