Не можна виключати, що США конфіскують активи РФ, — Попов

Двопартійний законопроєкт американських сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя про введення жорсткіших санкцій проти Росії з боку США не варто розглядати як щось, що зможе швидко зламати бажання РФ продовжувати війну в Україні. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов.

Він вважає, що навіть у разі ухвалення даного закону президентом США Дональдом Трампом, він буде використовуватися передусім як спосіб дипломатичного тиску на Кремль.

“Для адміністрації Трампа законопроєкт Грема та Блюменталя — це важіль впливу. І тому вони розтягують процедуру його ухвалення, підготовки, презентації, зустрічі з Трампом та схвалення. Усе це робиться для того, щоб кожен із цих інформаційних приводів використати для дипломатичного тиску на РФ із пропозицією прийняти компромісні умови мирного договору. І якщо ж вони отримують відмову, то переходять на наступну стадію розгляду цього закону”, — каже аналітик.

Окремо він звернув увагу на те, що навіть у разі ухвалення даного закону Трамп є єдиним, хто зможе ввести його в дію.

“Слід пам’ятати про беззастережну вимогу самого Трампа, що до цього законопроєкту має бути внесена правка про те, що навіть після ухвалення тільки особисто президент США приймає рішення, які санкції проти яких країн вводити. Частково це пов’язано із взаємовідносинами Китаю та США. Адже законопроєкт передбачає введення підвищених тарифів проти покупця російської нафти. А головний покупець сьогодні — Китай. І тому Трамп пов’язує цей законопроєкт із власними, найбільш важливими для нього переговорами з китайським керівництвом”, — припускає Попов.

Говорячи про безпосередньо санкції, експерт зазначив, що необхідно вводити їх не тільки проти тіньового флоту, що перевозить нафту, а й проти компаній, які допомагають роботі російського військово-промислового комплексу (ВПК). І Україна вже давно працює над цим.

“Російські компанії, російські спецслужби постійно шукають обхідні шляхи. Для того щоб обійти санкції, створити нові фейкові компанії, займатися паралельним імпортом. Україна найбільше зацікавлена в тому, щоб знаходити ці компанії, судна тіньового флоту. Після їх виявлення дані компанії включаються до санкційних списків, які передаються партнерам. В Україні вже багато років тому для цього була створена спеціальна експертна група з українських та іноземних експертів. І вона продовжує працювати, попри вибори в США чи кадрові перестановки в Україні”, — зазначає експерт.

У разі посилення санкційного тиску на Росію з боку США Кремль спробує створити неприємності для Штатів. Як вважає Ігор Попов, безпосередньо Кремль зробити нічого не зможе, тому спробує діяти через своїх нечисленних “союзників”.

“Росія може спробувати створити для США проблеми в інших регіонах. Наприклад, зараз загострилася ситуація навколо Ірану. І Росія може, теоретично, передавати Ірану ядерні технології, дані супутникової розвідки, інші розвіддані для того, щоб, наприклад, підготувати атаки проти американських об’єктів на Близькому Сході. Однак зрозуміло, що будь-яка інформація про подібну активність викличе не просто гнів, а й досить рішучу відповідь з боку американської адміністрації. Тому тут російські спецслужби мають проявляти обережність, а політики мають кілька разів подумати перед тим, як давати подібні розпорядження”, — вважає аналітик.

Продовжуючи тему тиску на Москву для примусу її до миру, експерт відзначив важливість у цій роботі і фактора заморожених активів РФ. Ці гроші, на його думку, досі залишаються важливим фактором тиску на Кремль.

“Рішення щодо заморожених активів російського Центробанку — це важливо. Це один із факторів, щоб примусити російське керівництво до справедливих мирних умов. У грудні Рада Європейського Союзу ухвалила політичне рішення про виділення кредиту Україні 90 мільярдів євро. Кошти виділять не завдяки активам Кремля, але ці гроші Україна повинна буде віддати тільки після відповідної компенсації з боку Росії. Тобто ми бачимо, що нехай і не прямо, але даний кредит прив’язаний до російських активів. Російські представники, зокрема Кирило Дмитрієв, періодично пропонують м’якші варіанти використання цих активів, але вони неприйнятні для України”, — каже аналітик.

Він припускає, що вже незабаром цей фінансовий важіль може бути використаний країнами ЄС, якщо Росія не піде на мирні переговори і продовжить обстріли України.

“Не виключено, що на четверту річницю військової агресії проти України буде не тільки ухвалений у Європі 20-й, сильніший пакет санкцій проти РФ. Можливо, що будуть ухвалені нові рішення щодо використання російських заморожених активів. Час іде, і Росії вже передали компромісний план завершення війни. Якщо відповідь буде негативною, якщо продовжаться обстріли цивільних об’єктів в Україні, то дійсно можна очікувати рішучих кроків і від європейської, і від американської влади”, — пояснив Попов.

Аналітик не виключає, що США можуть першими конфіскувати російські активи, які зараз розміщені у Штатах, тим самим подавши приклад Європі.

“Не можна виключати, що США конфіскують активи РФ, бо ми бачимо реакцію Дональда Трампа на те, коли хтось не погоджується з його пропозиціями. У цих випадках він може приймати досить серйозні рішення. Але, з іншого боку, зараз між Європейським Союзом та США є свої протиріччя щодо Гренландії та торгових тарифів. У світлі цього подібний результат не виглядає настільки ймовірним. Але якщо він все-таки станеться, то це буде дуже позитивним сигналом для України, це буде ще одним елементом політики з позиції сили, з позиції примусу до миру”, — резюмував експерт.

Читайте також: Віткофф і Кушнер їдуть до Москви з новою версією мирного плану: що відомо (ВІДЕО)

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність активізації роботи зі США щодо документів, які гарантують безпеку України.