Найсильніший удар по російській агентурній мережі у сучасній історії — подробиці (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот: uatv.ua

Дипломати, секретарі та навіть персонал, який обслуговує посольства, — кухарі та сантехніки. За майже 9 місяців повномасштабного вторгнення з країн Європи депортували 600 співробітників дипвідомств Росії. Дві третини з них шпигували на користь Російської Федерації, стверджує британська контррозвідка МІ5. За словами глави відомства, Кремль зараз особливо активно намагається впровадити своїх агентів до країн, які підтримують Україну, інформує FREEДОМ.

“У випадку з Великою Британією після усунення нами 23 російських шпигунів, які видавали себе за дипломатів, ми відмовили з міркувань національної безпеки 100 російським громадянам у дипломатичних візах. Ми продовжуємо інтенсивно працювати над тим, щоб зробити Велику Британію максимально складним оперативним середовищем для російських секретних операцій”, — сказав генеральний директор Служби безпеки Великобританії Кен Маккаллум.

Для створення такої шпигунської мережі необхідна величезна кількість часу та зусиль. Крім того, Росія у такий спосіб дискредитувала свої дипвідомства, стверджують експерти.

Тепер цей метод запровадження своїх агентів для Москви буде закритий. Щобільше, за словами аналітиків, своїми діями Кремль завдав шкоди дипломатичним відносинам із Заходом, порівнянної із забороною віз.

“Для російських впливів у Європі посольства перестали бути досить ефективним інструментом. Адже фактично всі вони під наглядом, і на сьогодні діє презумпція недовіри до дипломатів. Вони стають токсичними. Тобто фактично Росія зробила собі “ведмежу послугу”. Тепер будь-який працівник російського посольства спочатку вже сприймається не просто як потенційний агент, а практично як 100% агент впливу і, відповідно, комунікації з ним не може бути. Якщо людина розраховує на власну репутацію надалі. Тому, починаючи від консульських служб, закінчуючи діяльністю дипломатичної представницької Росії, на сьогодні вона вкрай ускладнилася”, — зазначив політолог Олег Саакян.

Кремль розпочав шпигунські війни ще задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Найгучнішою справою стало отруєння у Британії колишнього полковника російської розвідки Сергія Скрипаля отрутою групи “Новачок” у 2018 році. А у 2019 у Німеччині було вбито офіцера грузинської армії, який брав участь у Чеченській та російсько-грузинській війнах. За обома цими злочинами стоїть ФСБ. У МІ-5 попереджають: варто готуватися до довгого шпигунського протистояння з Кремлем. За словами військових експертів, зараз Москва відкрила нові можливості, щоб нарощувати агентурну мережу.

“Агентура може бути використана і свіжа, що йде з потоком біженців. Це досить великий потік. І люди, які потрапляють до Європи, — це не завжди постраждалі від війни, а можуть бути жителі досить проросійської спрямованості, які свідомо працюватимуть у Росії”, — наголосив військовий експерт, полковник Служби безпеки України Михайло Притула.

Проте нинішній прогрес на Заході вважають великим успіхом. Однак у доповіді Служби безпеки Сполученого Королівства зазначено, що посилену шпигунську активність останнім часом почали виявляти й інші авторитарні держави. Мова про Іран та КНР.

Читайте також: Росія діє в Україні суто нацистськими методами, — Подоляк (ВІДЕО)

Прямий ефір