На саміті Європейської Ради питання 18-го пакету санкцій проти Росії викликало дискусії — подробиці (ВІДЕО)

Круглий стіл. Фото: consilium.europa.eu

У Брюсселі сьогодні, 26 червня, проходить саміт Європейської Ради. Одне з головних питань порядку денного — продовження допомоги Україні та посилення тиску на Росію. На зустрічі заплановано відеовиступ президента України Володимира Зеленського. На місці працює спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Під час саміту Ради ЄС виникла дискусія про 18-й пакет санкцій щодо Росії. Більшість країн Європейського Союзу виступають за його негайне ухвалення, а також за прогрес у процесі переговорів з Україною та Європейським Союзом про євроінтеграцію. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал окремо зупинився на питанні тіньового флоту і закликав ухвалити щодо нього жорсткіші заходи. Він наголосив, що Росія забезпечує собі шляхом тіньового флоту тіньові доходи, а її підхід у цій сфері дуже схожий на кримінальний.

“Допомога Україні означає, що ми повинні постійно чинити тиск на Росію. Це означає 18 максимально жорстких пакетів санкцій, а також розширення як України, так і Молдови. Це дуже важливі теми. Крім цього, нам слід більше робити щодо тіньового флоту, тому що в Балтійському морі це, чесно кажучи, бомба екологічного мислення. І, чесно кажучи, Росія — це свого роду маршрут готівки, якщо говорити простіше. Росіяни, як наркоторговці, зазвичай не люблять, коли у них просять документи. Ось так йдуть справи з тіньовим флотом. Ми також повинні діяти”, — сказав Міхал.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан традиційно намагається максимально уповільнити будь-які рішення, спрямовані на посилення санкцій проти Росії та на євроінтеграцію України. Водночас прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер упевнений, що уряд Орбана не зможе перешкодити Європі досягти прогресу в цьому питанні. Річ у тім, що Будапешт може не підтримувати санкції, головне, щоб він не використовував своє право вето.

“Насправді Орбан відкрито налаштований проти України. Він говорить про це чітко і ясно. Він говорить про це чітко і ясно. Так, це набір інтерлюдій, що тривають секунди, а не хвилини, але наприкінці він не зупиняє Європу. Тож ситуація дуже двозначна, коли він каже, що ви можете йти вперед із 26 країнами, тож я не порушу консенсус, якщо в цьому буде потреба”, — прокоментував ситуацію прем’єр Бельгії Барт де Вевер.

Загалом у Євросоюзі — 27 країн. У разі, якщо одна з них не підтримує якесь рішення, але не використовує своє право вето, то таке рішення вважається загалом схваленим. Така модель уже застосовувалася одного разу, коли Угорщина блокувала певні рішення щодо України.

Президент Литви Гітанас Наусєда не бачить оптимізму в процесі мирного врегулювання з Росією. На його думку, з цієї причини санкції просто необхідні. Він закликає не пом’якшувати нинішню версію 18-го санкційного пакету під час переговорів із країнами, такими як Угорщина.

“Я дивлюся на все не дуже оптимістично і не бачу світла в кінці тунелю. Це відбувається через небажання Росії продовжувати переговори, імітуючи сам процес. Я вважаю, що абсолютно необхідною попередньою умовою будь-якої мирної угоди є припинення вогню, але це не так. Тому наша відповідь має бути чіткою і рішучою. Нам доведеться запровадити 18-й пакет санкцій. На мій погляд, це сильний пакет”, — заявив Наусєда.

Читайте також: Санкції проти РФ і фокус на Україні: що обговорюють лідери ЄС на саміті в Брюсселі (ВІДЕО)

Прямий ефір