Мирний процес щодо України: як надалі розгортатимуться події — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Посли різних країн світу на місці загибелі людей у Києві після російського удару 25 квітня. Фото: president.gov.ua

Минулого тижня в Лондоні представники України, Європи та США провели переговори щодо завершення війни. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ці переговори були непростими, але конструктивними, із бажанням продовжувати роботу. Натомість Росія розраховувала на скандал.

Переговори, обстріли і тиск: на якому етапі мирний план США

Президент США Дональд Трамп визнав, що переговорний процес щодо мирного врегулювання війни, розв’язаної Росією проти України, просувається складніше, ніж очікувалося. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на найближчих радників Трампа. Водночас американський лідер висловив готовність зустрітися з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, ймовірно після візиту до Саудівської Аравії, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів, запланованого на середину травня.

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Південно-Африканської Республіки наголосив, що саме Росія має зупинити війну. За його словами, Україна виконує всі пропозиції партнерів, за винятком тих, що суперечать Конституції та національному законодавству. Зеленський також відзначив необхідність посилення тиску на Росію, зокрема шляхом запровадження жорсткіших санкцій та надання Україні надійних гарантій безпеки.

“Без емоцій і докорів дуже прямо говоримо — вважаємо, що за більшого тиску на Росію ми зможемо наблизити сторони до повного припинення вогню. Це крок номер один. Трамп і США сказали, що якщо одна зі сторін не погодиться на повне припинення вогню та на інші додаткові кроки, які наближають сторони до завершення війни, будуть серйозні кроки вперед, зокрема санкційні”, — заявив Володимир Зеленський.

Тим часом Дональд Трамп вважає, що основні домовленості з Росією вже досягнуті і тепер відповідальність лежить на Києві. Раніше західні ЗМІ повідомляли, що США в рамках передбачуваної мирної угоди нібито пропонували визнати анексію Криму. Ці пропозиції, за даними публікацій, були викладені у документі, який високопосадовці Білого дому передали українським та європейським офіційним особам 17 квітня в Парижі. На пресконференції Трамп відмовився відповідати на запитання про можливе визнання Криму російським у межах мирних домовленостей.

“Я просто хочу, щоб війна закінчилася. Мені байдуже — якщо обидві сторони будуть задоволені, вони підпишуть угоду. У мене немає фаворитів. Я не хочу, щоб у мене були фаворити. Я хочу, щоб угода була укладена”, — сказав Дональд Трамп.

Володимир Зеленський у відповідь нагадав про Кримську декларацію, ухвалену у 2018 році під час першої адміністрації Трампа, в якій США недвозначно заявили про відмову визнавати претензії Росії на захоплені силою території, порушуючи норми міжнародного права.

Жорстку позицію щодо цього питання висловив і міністр закордонних справ Литви Кястутис Будріс, наголосивши, що окупований Крим залишається невіддільною частиною України.

“Ставлячи під сумнів принципи міжнародного права, ставлячи під сумнів питання статусу Криму, ми відкриваємо пекло, з якого повилазять чорти, яких ніхто не зможе стримати. І це означатиме, що вплив США та їхня здатність встановлювати певні правила, що випливають із їхнього статусу наддержави, різко зменшаться”, — заявив Кястутис Будріс в інтерв’ю LRT.

За даними західних чиновників, ще однією пропозицією Білого дому могла бути передача територій навколо Запорізької атомної електростанції у нейтральний статус під контроль США. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що офіційних пропозицій щодо управління ЗАЕС Україна не отримувала. Він уточнив, що у разі виходу Росії з об’єкта Україна готова розглянути варіант партнерства зі США, але виключно за наявності гарантій безпеки для персоналу, доступу до інфраструктури, води і житла.

“Запорізька станція сама по собі сьогодні не працює. І без України вона не працюватиме. І Сполучених Штатів, за всього мого до них поваги, буде замало. Потрібен наш технічний персонал. Якщо сьогодні станція перебуває під контролем Росії, а завтра може бути під контролем американців, то що буде з людьми? Якщо американці будуть з нами, росіяни вийдуть, американці залишаться, ми разом відновимо станцію і зароблятимемо гроші на електроенергії — я вважаю, що це нормально. Але офіційно я такого не чув. Чув багато меседжів”, — пояснив Зеленський.

На тлі переговорів російська армія не припиняє обстріли України. У ніч на 24 квітня, за даними Повітряних сил України, Росія випустила 215 ракет різних типів і безпілотників, основний удар припав на Київ. Західні лідери засудили черговий масований обстріл.

Дональд Трамп також висловив невдоволення ударами по українській столиці та публічно закликав кремлівського диктатора зупинити атаки.

Думки глядачів FREEДОМ

Мирний процес щодо України: як надалі розгортатимуться події? Таке питання телеканал поставив своїм глядачам. Популярні відповіді були зачитані в прямому ефірі:

  • “Сподіваюся, що переговори призведуть до позитивних результатів і мирного розв’язання конфлікту. Важливо, щоб усі сторони були готові до компромісів”;
  • “Участь нашої країни в чергових переговорах свідчить про відкритість нашої держави до міжнародної співпраці”;
  • “Умілий тореадор може знищити величезного сильного бика за допомогою червоної тканини і точного удару шпагою…”;
  • “Головне, що зараз вибудовується прямий діалог зі США, без будь-яких посередників, які можуть щось прикрашати або псувати наші відносини”;
  • “Треба запропонувати Трампу приїхати інкогніто на одну ніч в Україну, нехай відчує на собі, як Путін “хоче миру”! Можливо тоді Трамп почне менше брехати?”;
  • “Переговори між РФ і США, звісно, корисні, але Америці не варто забувати, що вони зобов’язані рахуватися з нашою думкою (України). Інакше ніякого нормального діалогу не буде”.

Думки експертів

Чому мирний процес щодо України проходить так складно, попри зусилля США, Європи та України? Чи готовий Дональд Трамп на поступки Росії заради укладення угоди? Які загрози несе ідея зупинити війну без комплексної мирної угоди? Чому експерти вважають, що спроби мирного врегулювання без урахування позиції України можуть обернутися катастрофою? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли: 

  • Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”;
  • Анна Бродська-Кроткіна, завідувачка програми славістики в університеті ім. Вашингтона і Лі у штаті Вірджинія. Вашингтона і Лі у штаті Вірджинія (США); 
  • Ігор Рейтерович, політолог.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Україна зіткнулася з шаленим популізмом великої країни

— Дуже важко довіряти політику, який постійно переносить дедлайни, а Трамп саме цим і займається насправді, проявляючи непослідовність навіть у вираженні своїх емоцій.

Ще зовсім недавно все було погано, і в усьому цьому винними були Зеленський і Байден, потім трохи винен Путін: ми йдемо, ні, ми залишаємося, ні, у нас є дедлайн, обидва ненавидять один одного, але вони повинні помиритися, бо обидва хочуть миру.

Тому претензії до Зеленського щодо того, що не можна говорити про предмет переговорів під час переговорів, виглядають, як на мене, дуже смішно. На жаль, ми зіткнулися з шаленим популізмом великої країни, яка вважає, що велика країна може робити все, що завгодно, а мала країна має погоджуватися. Якщо дві великі країни умовно домовилися, то Україна має прийняти ці умови.

Це не новина, але ми чудово розуміємо, що будь-які переговори, які відбуваються без участі України, закінчаться катастрофою світового масштабу. Зараз багато хто починає сумніватися в самому існуванні інституту міжнародного права: його не використовує ні Росія, ні американці навіть у переговорному процесі.

Не можна довіряти словам Путіна. Трамп вважає, що він розумніший, але подивимося, як у нього вийде з черговим дедлайном.

Моя суб’єктивна оцінка: Трамп уже втратив цей авторитет, розкидав його взагалі як бісер перед певними тваринами, і тепер цей бісер зібрати в картинку не виходить. І він з цим не може змиритися.

Оточення Трампа говорить, що він перемовник номер один, переговори — це те, чим він живе. Але подивімось неупереджено. Ситуація з Газою не вирішена, ситуація з Іраном не вирішена, ситуація з Україною не вирішена, і вони йдуть далі, погрожуючи нам.

Паризька зустріч була моментом надії. Але недовго музика грала. Почалися амбіції, непослідовність, примушення Зеленського до скоєння кримінального злочину, тобто до порушення Конституції.

Трамп, мабуть, не знає, що в ООН є певні юридичні норми, які не визнають рішення, прийняті під тиском: вони не є легітимними.

На жаль, Сполучені Штати на це не звертають уваги. Вони в особі Трампа та його оточення стверджують: “Велика держава забрала у вас територію, ви за неї не боролися”. Але це брехня: постріли були, готовність боротися була. Однак тоді Обама подзвонив і сказав: “Не провокуймо”. Це страшне слово — “не провокувати” — ми чуємо вже понад 11 років.

Росія ніколи не відмовиться від бажання захопити Україну. Ніколи. Протистояння триває не три роки, воно триває століттями. Завдання Москви завжди було одним — поневолити Київ, поневолити українців, перетворити їх на рабів. Цього Трамп не розуміє.

Українська сторона в особі президента сказала: давайте спочатку доб’ємося стабільного припинення вогню, щоб люди перестали гинути, щоб території не палали, щоб ракети залишалися у шахтах або на складах. Лише після цього можна починати нормальні переговори. Це варіант, який нас би влаштував.

Але Сполучені Штати пішли якимось іншим шляхом і зараз теж в основному говорять про припинення вогню. А припинення вогню — це лише етап до перемир’я, а після перемир’я — мирні угоди.

АННА БРОДСЬКА-КРОТКІНА: Трамп бачить у Путіні ідеологічного союзника

— Трамп, загалом, бачить у Путіні ідеологічного союзника. Нагадаю, що Трамп не раз заявляв про бажання балотуватися на третій термін. Це суперечить Конституції. І навіть зараз він випустив сорочки та футболки з написом “Трамп на 2028 рік”. Тобто він дивиться на Путіна як на свого ідеологічного союзника, який дуже успішно здійснив подібну операцію — просто переписав Конституцію, щоб правити безстроково. Це, власне, його ідеал.

Трамп і його радники прагнуть підігравати Росії. Чи вдасться їм це? Можливо, й ні. Ми бачимо, що нічого не вийшло з тарифами: Трамп запроваджував тарифи, але він не єдиний гравець на полі. І в політиці він також не єдиний гравець.

Росія допомагала Трампу прийти до влади. Тому у нього склалося стійке враження, що це сила, яка допоможе йому утриматися при владі. І, можливо, він має рацію. Те, що це погано для американської економіки, що це руйнує американську демократію, йому байдуже. Точно так само йому байдуже до долі України, до людей, яких бомблять. Йому це не цікаво.

Його цікавить лише одне — вижити самому, втриматися при владі й зміцнити цю владу. І це дуже типово для авторитарних лідерів. На жаль, ми тепер бачимо цілком авторитарне коло моделей поведінки. Подивіться, що про нього говорить усе його оточення.

“Ми вдячні Трампу”, “Це наймудріша людина”, “Він усе життя укладав великі угоди”, “Тільки він може нас врятувати”. А, між іншим, яке мистецтво угоди? Трамп шість разів оголошував банкрутство. Ніякого мистецтва угоди не спостерігається. І в оточенні Трампа це знають.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Не можна мати стратегію, яка полягає лише в бажанні зупинити війну

— Та інформація, яку ми бачимо з різних джерел, зазвичай із закордонних засобів масової інформації, що публікують пункти американських пропозицій, пропозицій України та наших європейських партнерів, демонструє, що насправді погляди на завершення війни досить сильно відрізняються.

Трамп чомусь із самого початку зайняв таку позицію, ніби є дві сторони, які рівні та перебувають в однакових умовах. Це в корені неправильно, адже одна країна є стовідсотковим агресором, і жодних додаткових думок із цього приводу бути не може. До речі, це визнано на офіційному рівні самими США.

У цьому контексті може бути створений дуже небезпечний прецедент: ви напали, захопили частину території, а потім залишили її за собою. І, попри те, що юридично ніхто цього не визнаватиме, із вас ще й можуть зняти якісь санкції — частково або повністю. Це виглядає як заохочення агресора — і не тільки Росії, до речі, а й інших країн, які можуть мати подібні устремління і продовжити агресію в майбутньому. Тому тут виникає маса запитань.

Ми вдячні за ті зусилля, які Сполучені Штати докладають для завершення війни. Але потрібно бути більш чіткішими у своїх формулюваннях і розуміти просту річ: усі документи, підписані з Путіним і Росією, мають бути перевірені десятки разів, оскільки Росія вміє щось підписувати, а потім не виконувати або тлумачити на свій лад.

Мені здається, що це ж стосуватиметься і можливого договору або угоди між Україною і Росією в контексті завершення війни. До цього треба бути готовими. Але сподіваємося, що американці все ж краще розібралися у ситуації й у них не залишилося ілюзій щодо чесності РФ.

Якби у Трампа була стратегія, він би вийшов і оголосив про плани реалізувати її на практиці. Трамп жодних таких заяв не робив. Навряд чи можна вважати стратегією фразу про те, що він хоче зупинити війну.

Не можна мати стратегію, яка полягає лише в бажанні зупинити війну. Стратегії мають передбачати механізми не тільки припинення війни, а й побудови повоєнного миру, щоб подібна війна не повторилася.

На сьогодні ті документи, які ми бачимо, навіть ті, що їх представляють Україна разом із європейськими партнерами, не дають гарантій, що Росія через кілька років, накопичивши сили, не спробує зробити щось подібне. І з великою ймовірністю наступна агресія буде спрямована не проти України, а проти європейських країн, оскільки Путіну потрібен прямий конфлікт із НАТО.

Таким чином, нам залишається підлаштовуватися під хаотичні рухи Трампа і частково його адміністрації. Хоча там є люди зі стратегічним мисленням, вони поки що не мають визначального впливу на президента. Вони бояться йому заперечити або сказати, що він робить щось неправильно.

Тому нам залишається плисти за течією. Але при цьому Україна зберігає чітку суб’єктну позицію і ні на йоту від неї не відступає. Це дуже дратує Трампа і його оточення, оскільки він вважає, що робить Україні послугу, беручи участь у переговорах.

Зараз США намагаються реалізувати сценарій, схожий на російський. Росіяни ніколи не хотіли окремого режиму припинення вогню. Вони завжди прагнули одразу розробити рамкову угоду під час війни, а не після неї. На жаль, Трамп дотримується тієї ж логіки. Ми не знаємо, чи це вплив Росії, чи особиста думка Трампа. Видно, що збіглося кілька факторів.

Читайте також: Тиха угода: як варто трактувати слова Трампа про Крим

Прямий ефір