Президент США Дональд Трамп і голова Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін обговорили війну Росії проти України. Китайська сторона заявила, що підтримує мирні ініціативи, які призведуть до якнайшвидшого її завершення. Ну, а поки Москва продовжує агресію, Пекін наживається на Росії й планомірно перетворює Федерацію на сировинний придаток. У деталях китайських заяв і реальних дій розбирався телеканал FREEДОМ.
Американський і китайський лідери провели телефонну розмову, яку Дональд Трамп описав як “дуже хорошу”. Однією з центральних тем обговорення була агресивна війна Росії проти України.
“У мене відбулася дуже хороша телефонна розмова з головою КНР Сі Цзіньпіном. Ми обговорили безліч тем, включаючи відносини України і Росії. Ця розмова стала продовженням нашої дуже успішної зустрічі в Південній Кореї три тижні тому. Відтоді обидві сторони досягли значного прогресу в забезпеченні актуальності та точності наших угод”, — написав у соцмережі Truth Social глава Білого дому.
У повідомленні Міністерства закордонних справ Китаю за підсумками телефонної розмови йдеться, що Сі Цзіньпін зацікавлений у якнайшвидшому завершенні війни Росії проти України. І Пекін готовий підтримувати мирні ініціативи Вашингтона.
“Два лідери обговорили війну Росії проти України. Голова Сі Цзіньпін підкреслив підтримку Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру, і висловив сподівання, що сторони зможуть подолати розбіжності та найближчим часом досягнуть справедливої, міцної та обов’язкової мирної угоди”, — йдеться в повідомленні китайського МЗС.
Чи дійсно Пекін зацікавлений у завершенні російської агресії — питання відкрите. Але одне очевидно: Китай активно заробляє на ослабленій санкціями Росії. Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну в лютому 2022 року партнери Києва послідовно вводять щодо агресора все нові обмеження. Китай за цей час став головним постачальником до Росії товарів, комплектуючих і технологій. Безумовно, робить це Пекін зовсім не безкорисливо. Так, згідно з дослідженням Інституту з вивчення економік, що розвиваються, Банку Фінляндії (The Bank of Finland Institute for Emerging Economies, BOFIT), КНР значно завищує ціни для російської військової промисловості.
“Ціни на товари, що підпадають під експортний контроль і поставляються з Китаю до Росії, зросли в середньому на 87% з 2021 по 2024 рік. Для порівняння, ціни на подібні товари, що надходять в інші країни, збільшилися лише на 9%. Дослідження вказує на те, що, хоча Росія може обходити західні санкції через китайських постачальників, введення нових обмежень після початку повномасштабного вторгнення в Україну значно підвищило витрати Кремля”, — цитує дослідження BOFIТ видання Financial Times.
Китай залишається найбільшим імпортером російської нафти. Правда, після того, як Вашингтон ввів санкції щодо “Роснефти”, “Лукойла” та їх дочірніх структур, китайські нафтопереробні заводи почали відмовлятися від закупівель російського палива. За інформацією Bloomberg, поставки знизилися майже на дві третини. Від сировини відмовилися не тільки держкомпанії, а й низка приватних переробників. Але поки що незрозуміло — це системне рішення чи тимчасова пауза. Річ у тім, що обсяги поставок з Росії до КНР у 2024 році перевищили 108 мільйонів тонн, а знайти альтернативу такого масштабу і за такою ж ціною непросто.
“Є такий термін “юанізація” російської економіки, який означає, що роль Китаю в економіці Росії стає величезною. Причому це потік у два боки. Тобто з одного боку Китай отримує від Росії ресурси, а з іншого боку Китай намагається захоплювати російський ринок”, — прокоментував економіст, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Іван Ус.
Судячи із заяв російських чиновників, така модель відносин Кремль цілком влаштовує. На сьомому російсько-китайському енергетичному бізнес-форумі керівник корпорації “Роснефть” Ігор Сечин назвав Китай єдиною промисловою супердержавою. Росія ж, за словами Сечина, готова грати роль ресурсної бази Пекіна.
“Росія має унікальну ресурсну базу і готова використовувати її для забезпечення Китаю, який за рахунок російських енергоресурсів досягає власних стратегічних цілей. Співпраця Москви й Пекіна відбувається у повній відповідності до настанов голови КНР Сі Цзіньпіна”, — заявив керівник “Роснефти”.
На тому ж форумі віцепрем’єр Росії Олександр Новак закликав китайські компанії допомогти спільними зусиллями забезпечити необхідні умови для реалізації нових проєктів зі скрапленого природного газу (СПГ) у РФ.
“У нафтовій сфері Росія займає лідируючі позиції за обсягом поставок, забезпечуючи стабільний експорт до Китаю — близько 100 млн тонн на рік. “Роснефть” та інші наші нафтові компанії активно працюють. Ми бачимо перспективи збільшення поставок нафти трубопроводами та морським шляхом”, — сказав він.
Офіційної згоди на підтримку реалізації СПГ-проєктів у Росії Пекін не надав. Крім того, за даними агентства Bloomberg, КНР продовжує скорочувати закупівлі скрапленого природного газу морським шляхом. І така динаміка спостерігається вже понад рік.
Читайте також: “Вони не поважають закон, але дійсно поважають президента Трампа”: Зеленський висловився про можливість перемовин із РФ
Як повідомлялося, російська компанія-гігант “Газпром” активізувала реалізацію планів із будівництва нового газопроводу до Китаю.














