Мільярдні активи та елітна нерухомість: як корупція допомагає російським олігархам переживати санкції

Міжнародні санкції, які країни Заходу запровадили проти Росії через повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну, змушують російських олігархів і представників влади шукати лазівки для обходу обмежувальних заходів, а також придумувати нові способи відмивання грошей.

Щоб не втрачати своїх доходів і підтримувати бізнес, що похитнувся через санкції, російські мільйонери використовують всілякі хитрощі. У хід ідуть і офшорні рахунки, і операції з криптовалютою, і елементарний підкуп чиновників.

На тлі катастрофічного падіння економіки РФ і рівня життя простих росіян, “сильні світу цього”, хоч і втратили значну частину своїх доходів, втрачати звичний спосіб життя не хочуть і не поспішають.

Розкішно жити і вести прибутковий бізнес у РФ і за кордоном російським олігархам і чиновникам допомагає вибудувана протягом десятиліть корупційна система, яка зачіпає абсолютно всі сфери життєдіяльності в Російській Федерації та пронизує всі соціальні верстви суспільства.

Розкішне життя під санкціями

Серед представників російської еліти, які потрапили під дію західних санкцій, вирізняється колишня гімнастка, екс-депутат Держдуми, а зараз голова ради директорів “Національної медіа групи” (НМГ) Аліна Кабаєва. Доходи олімпійської чемпіонки впали майже вдвічі, причому, це сталося ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Згідно з деклараціями, що опинилися в розпорядженні журналістів Telegram-каналу “Можем объяснить”, Кабаєва за 2020 рік заробила 300 млн рублів, тоді як у 2021-му всього лише 155,4 млн.

Однак, як інформує видання The Insider, за офіційними даними, Аліна Кабаєва заробляє в 15 разів більше за Путіна. Крім цього, у неї є вклади в банках ВТБ і СМП на загальну суму 335 тис. рублів. А її мати має 260-метрову квартиру вартістю близько 600 млн рублів. Уся нерухомість сім’ї Кабаєвої оцінюється в 1,25 млрд рублів.

У “Національну медіа групу”, раду директорів якої очолює Кабаєва, входять низка пропагандистських телеканалів: половина “Першого каналу”, “СТС Медіа”, “П’ятий канал”, “Рен ТВ” і низка інших, ефірних і платних. НМГ також володіє акціями видань “Известия” і “Спорт-Экспресс”. За даними ЗМІ, ці телеканали і газети отримують субсидії з держбюджету, тобто частково НМГ розпоряджається грошима платників податків.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну холдинг перебуває під санкціями, так само як і сама Кабаєва. Обмеження проти неї ввели Канада, Великобританія, Євросоюз і США.

За інформацією The Wall Street Journal, Кабаєва може відігравати важливу роль у приховуванні особистих статків Путіна за кордоном. У виданні зазначають, що вона тривалий час жила у Швейцарії в особняку з високими стінами і вертолітним майданчиком недалеко від Женеви.

Велику слабкість до розкішного життя має і заступник міністра оборони Росії Тимур Іванов, який відповідає за будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів Міноборони. Заступник міністра вже не раз був фігурантом корупційних скандалів. У ЗМІ навіть висували версію, що Іванов є власником “чорної каси” або “гаманцем Шойгу” (Сергій Шойгу, міністр оборони РФ, — ред.).

У червні цього року Іванов із друзями проводив вікенд в Алтайському краї. Відпочинок обійшовся заступнику Шойгу в стільки, скільки середньостатистичний житель Алтаю заробляє приблизно за 13 років. Зокрема, тільки за проживання зі сніданком у готелі-люкс компанія заплатила понад 5 млн рублів.

У березні 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, дружина заступника Шойгу Світлана Іванова побувала у Франції, де живе її донька, і у Великій Британії, де навчається син. Улітку 2022 року подружжя Іванових оформило розлучення. У жовтні Тимура Іванова внесли до санкційного списку Євросоюзу. Його дружина під санкції не потрапила, і на початку грудня, найімовірніше, вкотре відвідувала доньку в Європі.

Як повідомляють представники команди Олексія Навального, тільки за 2020 рік Світлана Іванова витратила на особисті потреби понад 109 млн рублів. За інформацією ЗМІ, вона має будинок на Рубльовці, яхту за 250 тис. євро, автомобіль Rolls-Royce, а вартість оренди вілли в Сен-Тропе обійшлася Івановій у 850 тис. євро.

У самого Іванова журналісти нарахували 11 іномарок преміум-класу, чотири з яких оформлено на батька, а нерухомість сім’ї чиновника оцінюють, загалом, у понад 1 млрд рублів.

Одним із наслідків західних санкцій стало відключення низки російських банків від міжнародної фінансової системи SWIFT. Тому деякі російські товстосуми почали шукати щастя в криптовалюті, яка відкриває шлях величезному потоку брудних грошей, оскільки жодні системи контролю в цій сфері не працюють.

“За допомогою криптовалюти дуже зручно обходити санкції. Наприклад, те ж саме робить Іран, робить Північна Корея. У них є вже певні маршрути, найімовірніше, вони ними поділилися, зокрема і з росіянами. Досить багато криптобірж зараз, найбільша — Binance. Ринок криптовалюти досить великий, це не тільки біржа”, — розповів експерт із фінансового права та питань криптовалюти Олександр Рудаков.

Один із найвідоміших обмінників у Росії належить депутату Держдуми РФ Андрію Луговому, якого вважають причетним до отруєння в Англії ексспівробітника ФСБ Олександра Литвиненка. Обмінний пункт розташований на 65-му поверсі в ТРЦ “Москва-сіті”. Попри те, що сам Луговий під санкціями, його сім’я заробляє 5 – 8% комісії з кожної криптовалютної операції, проведеної в цьому обмінному пункті.

У цій самій будівлі, але поверхом нижче, розташована криптовалютна біржа, яку пов’язують з Олегом Феоктистовим — колишнім високопоставленим чиновником ФСБ, правою рукою глави “Роснефти” Ігоря Сєчіна.

“Вони [представники російської еліти], звісно, втрачають звичний спосіб життя, тепер вони не такі всіма улюблені, ніхто їх не обходиться, всі дивляться на них косо. Вони звикли, що можна їздити в РФ, як у відрядження, де можна збагатитися, і повертатися на Захід і витрачати там. Історія для них складна, всі очікували, що на початку війни багато хто з них, орієнтовані на Захід олігархи, зречуться Путіна. Цього не сталося, тому що страх у них набагато сильніший. Вони бояться, що можуть втратити все, тому що Путін є гарантом їхньої особистої безпеки”, — коментує співробітник “Фонду боротьби з корупцією” Руслан Шаведдінов.

Політика і “брудні” гроші

У 2021 році, згідно з даними міжнародної організації Transparency International, Росія посіла 136 місце у світі (29 балів зі 100 можливих) в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI). За минулий рік РФ набрала в CPI на один бал менше, ніж 2020 року.

Водночас Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (Organised Crime and Corruption Reporting Projec, OCCRP) визнав російського олігарха, засновника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина “людиною 2022 року” в категорії “Організована злочинність і корупція”.

В організації зазначають, що цього року бізнесмен, якого багато хто вважає близьким до президента РФ Володимира Путіна, “став живим символом найжахливіших явищ Росії”.

“Брудні гроші, первісне насильство, цинізм і безкарність навіть перед обличчям російського закону – всі похідні схвалюваної державою корупції об’єднуються в його фігурі. Пригожин побудував ресторанний і кейтеринговий бізнес завдяки вигідним державним контрактам, заробивши при цьому мільйони доларів і прізвисько “кухар Путіна”, а пізніше став одним зі знарядь режиму завдяки діяльності його “Агентства інтернет-досліджень”, — йдеться в повідомленні OCCRP.

22 грудня російський уряд опублікував постанову про денонсацію Міжнародної конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію. Пропозицію було надіслано президенту РФ Путіну, який має внести її до Державної думи.

Читайте також: Палаци, величезні статки та елітний відпочинок: чи знищить корупція російську армію

Чи можливо викорінити в Росії корупцію і як прості росіяни реагують на це явище, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли журналіст російського Telegram-каналу “Можем объяснить” Ілля Давлятчин і розслідувач Міжнародного фонду по боротьбі з корупцією Сергій Єжов.

— Чи вплине вихід Росії з Європейської конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію на всю корупційну систему в РФ?

Давлятчин: У Росії існує негативна селекція: що більш ти непрофесійний, некомпетентний і бездарний, то більша ймовірність, що ти досягнеш успіху, отримаєш мільярди або заробиш якісь статки.

Але для цього потрібно виконати буквально одну умову: потрібно бути лояльним до влади, лояльним особисто до Володимира Путіна або, припустімо, до “Единой России”. Тому, перебуває Росія в якихось організаціях чи не перебуває…

Ось складалася вона всі ці роки, всі ці десятиліття, і що? Це абсолютно ніяк не позначилося, наприклад, на житті самого Володимира Путіна.

Ми знаємо, що у нього є палац у Геленджику, у нього є величезна дача під Великим Новгородом на Валдаї, що у нього є мільярдні активи, і все його російське керівництво, включно з наближеними до Володимира Путіна бізнесменами, користується благами й заробляє мільярди.

Тому я думаю, що ось ця історія якраз таки ніяк не відіб’ється на існуючих у Росії справах.

Єжов: Усі міжнародні конвенції, зокрема, щодо боротьби з корупцією, мають певні норми, які рекомендуються для всіх країн. Якоюсь мірою в Росії кілька років ці норми впроваджували, і якісь із них справді були частково ефективними.

Якщо вивчати взагалі корупційність різних режимів і держав, то існують режими з корумпованими низами й з корумпованою елітою. І є навіть приклади того, що низова корупція в якійсь країні може існувати, а верхи відносно не корумповані.

Але практично ніколи не трапляються такого, щоб низи були некорумпованими, а еліти загрузли в корупції.

Якщо серйозно боротися в державі з корупцією, починаючи з самого низу, якщо еліти візьмуться за боротьбу з корупцією в якихось силових структурах, серед чиновників, то ця система загрожуватиме самому їхньому існуванню.

Неможливе існування корумпованої еліти з кришталево чесними низами. Такого не буває. Просто держава сама відригне ці корумповані еліти, якщо в іншому вона буде чистою.

Якщо дійсно країну починати очищати від корупції, то насамперед потрібно це робити з самих верхів. Але зараз у Росії існують такі верхи, що поки що суспільство ще не готове до цього.

Зрозуміло, що дехто не готовий із цим миритися і докладає максимальних зусиль для того, щоб побороти цю систему. Але поки що здебільшого всі миряться, і тому нічого не виправиться.

І населення буде животіти в злиднях, тому що в них усі гроші крастиме Аліна Кабаєва, витрачатиме на яхти, а чиновники виводитимуть гроші за кордон, сподіваючись колись туди ж переправити своїх синів та дочок.

— Чи була в російського суспільства якась реакція після оприлюднення інформації про доходи та статки Аліни Кабаєвої, на яку реакцію взагалі розраховують журналісти?

Єжов: Півтори сотні мільйонів на рік — це для Аліни Кабаєвої буквально на кишенькові витрати. Звичайно, це ці цифри обивателя можуть шокувати. Але я впевнений, що витрати Аліни Кабаєвої цими цифрами далеко не обмежуються.

По-перше, у нас виходило розслідування кілька років тому, і навіть були більш значні суми річного доходу. По-друге, потрібно розуміти, що це декларація 2-ПДФО (податок на доходи фізосіб, — ред.), куди, наприклад, не входять дивіденди з якихось акцій.

Можна припустити, що в Аліни Кабаєвої є ще невраховані частки або, наприклад, якісь акції у великих компаніях. І ми за 2-ПДФО не бачимо цих доходів. Це подається окремо за декларацією 3-ПДФО. Її дуже складно дістати, отримати до неї доступ ще складніше, ніж до 2-ПДФО.

І потрібно, звісно, не скидати з рахунків те, що кишенькові олігархи Володимира Путіна на те й кишенькові, що вони будь-якої миті профінансують будь-яку його оборудку, як і оборудку Аліни Кабаєвої. Ми вже бачили ці приклади, наприклад, нерухомість, яку переписували з довірених осіб путінських олігархів на членів сім’ї Кабаєвої.

Звичайно, ця сума викликає якесь обурення, вона розбурхує громадськість, але треба розуміти, що вона далеко не кінцева. Безумовно, люди за тисячу років стільки не здатні заробити, скільки Аліна Кабаєва заробляє за один рік.

Потрібно розуміти, що це не перше викриття в Росії про високі доходи тих чи інших осіб, зокрема жінок, пов’язаних із першими особами. І чекати, що після цього люди візьмуться за вила і скажуть: досить терпіти на нашій шиї Аліну Кабаєву, звісно, напевно, не варто.

Але проте кожен факт складається в скарбничку. Кожна обурлива історія, яку розкопують журналісти або розслідувачі, якоюсь мірою впливає на громадську думку. І ми зараз бачимо, що вона поступово змінюється не в кращий для Володимира Путіна бік.

І я думаю, що кожна історія, яка розкриває людям правду, робить у це свій певний внесок. І зрештою, я думаю, що це вплине на якісь глобальні процеси.

Давлятчин: Так, люди, як і раніше, обурюються, але всі прекрасно розуміють, що російська еліта, назвемо це “еліта в лапках”, корумпована.

Практично все російське керівництво, майже вся російська еліта — це абсолютно нахабні, безсовісні злодії. Прості люди про це знають, і вони вже звикли, ми це бачимо.

Як Аліна Кабаєва отримала посаду в національній медіагрупі? Це, по суті, той самий хабар, тому що вона до цього була в Держдумі, де заробляла за останньою декларацією 2013 року 10 млн рублів. Але в Держдумі їй не дуже подобалося. Вона там написала буквально п’ять законопроєктів, ну і висловилася там за закон Дмитра Яковлєва, який заборонив у Росії іноземцям всиновлювати дітей.

Кабаєвій дали посаду в Раді директорів, вона не має жодного стосунку до медіа, вона не є професіоналом і ніколи не керувала подібними компаніями. Що ми знаємо про Аліну Кабаєву в плані медіа? Те, що вона вела на відомому в Росії каналі “Рен-ТВ” програму “Кроки до успіху”. Це була така абсолютно нудна, сумна програма, в якій Кабаєва брала інтерв’ю у популярних і відомих у Росії персонажів.

Причому ця програма, можна сказати, це хабар, тому що мільярдер Юрій Ковальчук, який володів каналом “Рен-ТВ”, віддав програмі Кабаєвої “найгарячіший” час — вона виходила в неділю вранці.

— Чи є в Росії якась корупційна межа, яка може призвести до певних резонансних подій у цій країні?

Давлятчин: Ні. Я думаю, що саме на корупції, власне, і будується російська держава. Бо якби з нею боролися, то під суд віддавали б не якихось там пересічних чиновників чи невеличких бізнесменів, а й людей, які близькі до російського уряду.

У принципі, і проти Володимира Путіна можна було б цілком порушити кримінальну справу, тому що, по суті, дача в тому ж таки Геленджику — це хабар, за який у Росії передбачена кримінальна відповідальність.

Але я ще раз повторю: на цьому і будується російська держава, тому що давайте придивімося до бізнесменів, які є найвідомішими в Росії, що вони роблять?

Припустімо, глава “Роснефти” Ігор Сєчин, який заробляє величезні гроші. Що зробила “Роснефть”? Що такого в цій компанії? Та нічого. По суті, це просто продавець нафти. Вона погано займається, наприклад, розвідкою нафти. Вона погано видобуває цю нафту. Її капіталізація насправді не відповідає тому, що ми бачимо за цифрами.

Взяти, припустимо, Аркадія Ротенберга, який будував знаменитий Кримський міст. Як ми нещодавно дізналися, він побудований насправді погано, тому що по ньому один раз вдарили, щось там вибухнуло, і кілька прольотів обвалилося. І що? Аркадій Ротенберг у нас Герой праці, отримує звання.

Взяти Євгена Пригожина — підприємець, який отримує мільярдні підряди, зараз займається тим, що вербує ув’язнених для відправлення на війну. Проти нього порушили кримінальну справу, тому що в російському кримінальному кодексі є стаття “Найманство”. Так, вона не корупційна, звісно.

Але ми зараз, у принципі, говоримо про ситуацію, яка складається в Росії. Немає кримінальних справ і проти інших чудових людей.

Єжов: Ми працюємо над тим, щоб розуміння рівня корупції серед російської еліти завоювало уми людей. І щоб тих, хто готовий із цим миритися, ставало дедалі менше і менше.

Наприклад, є задокументовані злочини з боку Володимира Путіна. Його дружині Людмилі Очеретній у Росії подарували історичний особняк у центрі Москви, користуючись яким вона зараз просто підтримує своє існування, здаючи приміщення в оренду.

Тобто вона отримує щорічно десятки, сотні мільйонів рублів просто на тому особняку, який їй подарував Путін, вивівши його з державної власності. Це задокументований злочин.

Що стосується Міноборони, то з Івановим (Тимур Іванов, заступник міністра оборони РФ, — ред.), звісно, найбільш обурлива ситуація, тому що ця людина буквально збагачується на зруйнованому Маріуполі. Це, звичайно, не може не обурювати.

Взагалі вся система і з Міністерством оборони, і з оборонними замовленнями, і в багатьох інших сферах — це частково російська рулетка. Зрозуміло, що всі підрядники Міноборони залучені в корупційні схеми. І ті, хто працює в цій сфері, розуміють, що вони всі ходять під кримінальною статтею, і є певний ризик.

Кимось ризик просто розглядається як несуттєвий. Якісь відсотки будуть, мовляв, ризикну зароблю. І треба розуміти, що, звісно, всі грають у російську рулетку. Усім може прилетіти патрон у голову, зокрема, до речі, й Іванову.

Якщо дивитися на те, як ті самі підрядники, пов’язані з Івановим, заробляють десятки й сотні мільярдів на рік завдяки своїм корупційним зв’язкам, то навіть якісь мільйони видаються насмішкою. І всі ось ці підрядники, які сьогодні збагачуються на доступі до державних ресурсів, буквально виймають гроші з кишені кожного російського громадянина.

Я думаю, коли ми отримаємо дані до всіх архівів, то порахуємо обсяг розкрадання грошей у Росії за 20 років правління Путіна.

Читайте також: Уся російська еліта — нахабні крадії: ситуацію з корупцією у РФ описав журналіст