Метеозонди з контрабандою із Білорусі: навіщо Лукашенко влаштовує провокації в країнах Європи — аналіз експертів

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що прольоти над Литвою метеозондів із контрабандою є новою гібридною провокацією РФ і Білорусі проти НАТО. Раніше подібні інциденти змусили литовську владу чотири рази за тиждень закривати контрольні пункти з білоруського боку та столичний аеропорт.

Провокації Білорусі

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що раніше вже використовувалися і міграція зброї режиму Лукашенка, і диверсії на підводних кабелях у Балтійському морі, окрім метеозондів.

Будріс запропонував ряд заходів у відповідь на ці загрози. Зокрема, введення нових санкцій ЄС проти посадовців Білорусі, посилення дипломатичної роботи для ізоляції та покарання керівництва РФ і Білорусі. За його словами, важливим також є прискорення реалізації ініціатив щодо безпеки східних кордонів Європи.

“Ціна бездіяльності занадто висока. І якщо ми не дамо рішучої відповіді, ці провокації будуть еволюціонувати — набувати нових форм, виявляти нові вразливі місця, рухатися вглиб Європи”, — заявив Будріс.

Раніше Литва на кілька годин закривала кордон з Білоруссю і тимчасово зупиняла роботу столичного аеропорту. Причиною стали підозри, що з боку Білорусі в литовське небо знову запустили метеозонди, повідомили в Національному центрі управління кризами.

Подібні повітряні кулі вже неодноразово використовувалися для перекидання контрабандних сигарет. Цього разу можлива загроза змусила владу діяти швидко: усі пункти пропуску на литовсько-білоруському кордоні були закриті з 22:45 до другої години ночі.

“Якщо ми говоримо про контрабанду, припустимо, ті ж країни Балтії, ті ж аеростати — це старий бізнес Лукашенка, який роками існував при продажу білоруських сигарет на європейському й російському ринках. Зараз безпілотник, аеростати. Питання в тому, як країни Балтії відпрацюють у цьому напрямку, бо саме через аеростат підіймати бойовий літак було б нерозумно і дорого”, — розповів політичний аналітик Ігар Тишкевич.

За тиждень це був уже другий випадок, коли метеозонди порушували повітряний простір Литви. А кількома днями раніше, 23 жовтня, у небо країни взагалі увійшли два російські військові літаки — Су-30 і Іл-78. За даними литовських ВПС, екіпажі, ймовірно, проводили дозаправлення в повітрі. Однак вільнюська влада сприйняла інциденти серйозно: прем’єр-міністерка оголосила про скликання Комісії з національної безпеки.

“Я скликаю засідання Комісії з національної безпеки для обговорення плану дій і подальших кроків. Прошу всіх проявити терпіння, я розумію ваші незручності та тривогу, але ми діємо в інтересах вашої безпеки. Ми реагуємо спокійно й упевнено. Закриття кордонів — це сигнал, що ми не потерпимо жодних порушень кордонів”, — заявила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Європі посилилися й гібридні атаки Кремля. Окрім тиску через потоки мігрантів і кібератаки, тепер все частіше фіксуються невідомі безпілотники. Від часу резонансного інциденту в Польщі, коли в ніч на 10 вересня у її повітряному просторі з’явились російські дрони, повітряним провокаціям піддавалися й інші країни Європи. Через появу БпЛА уряди вимушені тимчасово закривати аеропорти.

Лише у вересні 2025 року роботу призупиняли щонайменше 15 об’єктів. Європарламент у своїй резолюції від 8 жовтня прямо вказав на причетність Російської Федерації до цих інцидентів.

“Не використовуючи безпосередньо військових, не знаю, там, військових у безпосередній близькості біля своїх кордонів, вони використовують дистанційні можливості для того, щоб відвернути увагу і ресурси наших партнерів на внутрішні проблеми, на негідний об’єкт і таким чином відірватися від війни в Україні. Припинити допомагати в тому обсязі, в якому треба допомагати”, — зазначив директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт з національної безпеки Віктор Ягун.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України впевнені: гібридна війна Росії проти Європи має три ключові цілі. Керівник ГУР в інтерв’ю італійській газеті зазначив, що у військовій науці такі дії називають “розвідкою боєм”. За його словами, одна із задач має психологічний характер і спрямована передусім на внутрішню аудиторію у самій федерації. Але є й інші фактори.

“Росіяни перевіряють вашу реакцію, вашу здатність приймати рішення, вашу готовність застосовувати силу. Тим часом вони проводять розвідку, виявляють ваші системи, розуміють, як вони працюють і де розташовані… Для них це подвійна вигода: якщо ви, європейці, втомитеся від війни, то допомога, що надходить до нас в Україну, зменшиться. Тим часом росіяни сіють серед європейських народів думку, що не варто вступати у війну з Росією. Це не я так кажу, це російська думка з цього приводу”, — розповів керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

І все ж європейські країни, зокрема члени НАТО, готові відповідати на російські загрози. Уже наступного року Швеція розгорне в Латвії батальйон, оснащений зенітно-артилерійськими бойовими машинами. Про це повідомили в латвійському Міністерстві оборони. Там уточнили: основне завдання підрозділів ППО — підвищити потенціал зі своєчасного виявлення і нейтралізації повітряних цілей, включаючи дрони та вертольоти, на тактичному рівні у Балтійському регіоні.

Провокації режиму Лукашенка в оцінці експертів

Для чого Лукашенко влаштовує провокації у сусідніх європейських державах? Чи є білоруський режим загрозою для всього регіону? Як має реагувати Євросоюз на такі дії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді литовський державний діяч і політик, депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс і політолог, викладач Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Вітіс Юрконіс.

ПЯТРАС АУШТРЯВІЧЮС: Білорусь становить загрозу для всього регіону

— Те, що робить режим Лукашенка — це реальна загроза. Її називають “гібридним ризиком” і тому подібне, але, чесно кажучи, цих слів уже мало. Це справжній ризик і тестування нашої реакції.

Минулого тижня всього за сім днів Вільнюський аеропорт закривався чотири рази — на чотири, п’ять, шість, а то й сім годин. Припинялись польоти, літаки, які прямували до Вільнюса, поверталися. Разом з Вільнюським закривався і Каунаський аеропорт.

Це не просто економічні втрати. Це величезні незручності та підрив стійкості критичної інфраструктури. Тому все, що відбувається — дуже серйозно. І дивитися на це потрібно як на навислу загрозу не тільки над Литвою.

Ці метеорологічні кулі підіймаються на висоту в три-чотири, а іноді й до восьми кілометрів, залежно від погодних умов. Над Литвою проходять найважливіші транзитні авіамаршрути. Все це може призвести до серйозних інцидентів, аж до авіакатастроф із трагічними наслідками.

Виглядає, саме на це і спрямовані дії мінського режиму. Ми ж знаємо: Лукашенко не є самостійним гравцем і він діє в тандемі з Москвою. Все це — тиск на Литву і, можливо, на інші країни Балтії.

Причина в тому, що ми допомагали, допомагаємо і будемо допомагати Україні стільки, скільки потрібно. Це викликає роздратування, особливо в Москві й в Мінську.

Я б сказав так, що литовський уряд запізнився з раціональною та адекватною відповіддю. Ці запуски, чи то дрони, чи то метеорологічні кулі, відбуваються вже декілька місяців. Все йшло, зростаючи, а уряд вчасно не відреагував. Зараз, видно, зроблені висновки, але, як кажуть, доводиться “доганяти поїзд”.

Тепер рішення потрібні не лише у Вільнюсі, а й у Брюсселі. Бо це загроза для всього регіону.

Ці повітряні кулі можуть опинитися над будь-яким регіоном країни. Вони швидко поширюються, бо підіймаються на висоту, де вітер сильний і розносить їх на великі відстані.

Закриття аеропортів за тиждень — це, по суті, 4-6 тис. людей, у яких були квитки і які зіткнулися з реальними проблемами. Це викликало не лише роздратування пасажирів, а й широке громадське обговорення.

Зараз, ймовірно, ми побачимо конкретні кроки. Це величезний урок і іспит не лише для керівництва, а й для всього суспільства. Бо треба чітко усвідомити: загроза зростає і вона реальна.

Литва багато років стикається з контрабандою й особливо з тютюновою. Різниця в ціні досягає трьох, чотирьох, а то й п’яти разів, і це робить контрабанду надзвичайно прибутковою.

Ми знаємо, що в Білорусі не вистачає валюти та грошей, тому важко повірити, що контрабанда у таких масштабах відбувається без відома влади — чи то через кордон повітрям, чи вантажівками. Все це йде великими потоками.

Ми знаємо, хто контролює тютюнову фабрику в Гродно і хто стоїть за цією системою — впливові люди, безпосередньо пов’язані з Лукашенком і його сім’єю. Втрати від скорочення цих доходів їм надзвичайно неприємні. А коли економіка РФ і Білорусі йде вниз досить швидкими темпами, тиск лише посилюється.

Кишені спорожніли, голови стають злішими й риторика Лукашенка стає все більш агресивною.

ВІТІС ЮРКОНІС: Лукашенко сам собі стріляє в ногу

— Чи є ці метеозонди якоюсь цілеспрямованою провокацією? Мені здається, що так. Будь-хто, хто хоч трохи розуміє ситуацію у Білорусі, знає: це авторитарна країна і тут можливі дві лінії аргументації.

Перша — Олександр Лукашенко не контролює свою територію, і хтось діє поза ним. Але якщо так, то взагалі нема про що говорити: людина не контролює територію власної країни.

Друга — він усе ж контролює свою країну і дозволяє цьому відбуватися, а, можливо, навіть і сам залучений. І ось ця друга версія звучить набагато правдоподібніше.

Вся тютюнова індустрія в Білорусі зав’язана на сім’ю Олександра Лукашенка. Продукція тютюнових фабрик у рази перевищує внутрішнє споживання країни. Куди все це зникає? Очевидно, що в контрабанду. А контрабанда, отже, “кришувалася” урядом.

Якщо враховувати обсяги цих повітряних нальотів, їх регулярність, то неможливо, щоб режим про це не знав.

Ми ж пам’ятаємо і попередні інциденти з мігрантами, коли казали: “Це не ми, само так вийшло”. Або історію з літаком Ryanair у травні 2021 року, коли заявляли, що запобігли терористичному акту.

Здавалося б, навіщо Лукашенку робити щось подібне зараз, коли він нібито намагався відновити діалог з Вашингтоном, обговорював звільнення політичних в’язнів, а деякі санкції вже могли бути зняті. А тепер він знову робить усе, щоб цього не сталося. Всі, хто був за санкції, отримали ще більше аргументів: білоруський режим агресивний, ворожий і йому не можна довіряти.

Мотивація може полягати в тому, щоб посіяти хаос. Але, чесно кажучи, чого ще чекати від союзника номер один Кремля? Путін теж не налаштований на мир. Мінськ поводиться як зброєносець Москви, тому все логічно.

Ми бачимо, що реакція Литви вже є — і на національному, і на регіональному рівнях. Партнери обговорюють заходи, бо це не проста двостороння історія між Білоруссю і Литвою.

Коли закривається аеропорт у Вільнюсі, а літаки перенаправляють у Катовіце, Ґданськ, Ригу, страждають десятки тисяч пасажирів, в тому числі не литовці. Є конкретні збитки, і білоруському режиму можна виставити рахунок.

Ці повітряні кулі йдуть з боку Білорусі. Якщо раніше Лукашенко міг говорити: “Не знаю, звідки прилетів дрон, не помітили”, то тепер так не скажеш.

Білоруська пропаганда, звичайно, буде стверджувати, що це Литва готує провокацію, але очевидно — провокація йде зі сторони Мінська. Це треба фіксувати та називати речі своїми іменами: гібридна атака.

Попри всю мотивацію білоруського режиму, у підсумку він стріляє собі в ногу. Так, ускладнює життя литовській авіаіндустрії, але ці питання будуть вирішені. Судячи з рішучості литовського уряду, можна не сумніватися, що наслідки для сусіднього авторитарного режиму будуть.

Подібні дії — це тестування “червоних ліній”.

Якщо раніше інструментом тиску були мігранти, то тепер — сигарети та тютюн. Абсурд, але Лукашенко все одно говорить: “Це не ми”. Хоча ясно, що нічого у таких обсягах не може відбуватися без відома режиму.

Пропаганда намагається перевести стрілки на Литву, але агресія походить не від країн Балтії, не від НАТО, а від білоруського режиму. Це режим, який передусім агресивний до власних громадян, а потім уже — до сусідів. Режим Лукашенка — це загроза регіональній безпеці. Це можуть підтвердити і Україна, і Литва, і Латвія, і Польща. Бо йдеться не про двосторонні відносини, а про безпеку всього регіону.

Читайте також: Агентура Кремля у Європі: від “одноразових шпигунів” до диверсій і саботажу — як їм протистояти