Масовані атаки РФ на українські міста та найбільший обмін полоненими — огляд ключових подій за вихідні (ВІДЕО)

Одні з наймасштабніших ракетних і дронових атак від початку повномасштабного вторгнення завдала Росія за минулі два дні по Україні. Президент країни Володимир Зеленський закликав світ не ігнорувати атаки країни-агресора і посилювати тиск на Москву. Тим часом Україна повернула додому 1000 осіб із російського полону. Серед них — 880 військових і 120 цивільних. Детальніше про головні події за вихідні розповідає FREEДОМ.

У ніч на 24 травня країна-агресор запустила по Україні 250 ударних безпілотників і 14 балістичних ракет. Дев’ять із них летіли на Київ. Повітряним силам вдалося збити шість ракет і знешкодити 245 БпЛА. Унаслідок обстрілу в кількох районах Києва спалахнули пожежі. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі, школи, торговий центр, а також поліклініку. В одному з районів обірвано лінії електропередач.

Обстріли продовжилися і наступної ночі. Під ударом знову опинилися столиця, а також Київська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернігівська, Сумська, Одеська, Полтавська, Дніпропетровська, Миколаївська, Харківська та Черкаська області.

Російська армія атакувала переважно безпілотниками. Загалом за ніч було випущено майже 300 дронів, а також близько 70 ракет різних типів. Загинули 12 українців, зокрема троє дітей з однієї родини. Ще понад 60 осіб було поранено.

“Рятувальники працювали в понад 30 українських містах і селах після масованого російського удару. Усюди, де потрібно, роботи тривають — наші служби на місцях, надають допомогу та підтримують людей… Зруйновані та пошкоджені звичайні житлові будинки. У Києві пошкоджено гуртожитки істфаку університету. Є влучання по підприємствах. На жаль, є загиблі, зокрема діти”, — написав президент України Володимир Зеленський у Telegram.

Коли весь світ закликає припинити вбивства, російський диктатор Володимир Путін віддає наказ про нові удари, напади та вбивства дітей. Так після масованої атаки Росії відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Його колега з Великої Британії Девід Леммі заявив, що такими діями Росія показує, що мир для неї не в пріоритеті. До його слів долучилася і посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

“Ще одна жахлива ракетна атака й атака безпілотників на Україну. Головна мета — Київ. Багато житлових будинків горіли, отримали значні пошкодження. 15 людей поранено. Якщо хтось досі сумнівається, що Росія хоче продовження війни, читайте новини”, — наголосила Матернова.

У Вашингтоні закликали до негайного припинення вогню після масованих атак на Україну. Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог опублікував у соцмережах фото палаючої будівлі в Києві, додавши, що вбивствами мирних громадян Росія грубо порушує правила ведення війни.

Як зазначив український лідер Володимир Зеленський, кожен удар демонструє, що партнери Києва недостатньо тиснуть на Росію, щоб Москва включилася в мирний процес. Мир може піти на вікенд, але війна триває, попри вихідні та будні, заявив він.

“Без дійсно сильного тиску на російське керівництво не зупинити цю жорстокість. Санкції точно допоможуть. Рішучість зараз має значення — рішучість Сполучених Штатів, рішучість європейських країн, усіх тих у світі, хто хоче миру. Світ знає всі слабкості російської економіки. Зупинити війну можливо, але виключно завдяки потрібній силі тиску на Росію. Путіна треба змусити думати не про запуски ракет, а про закінчення війни”, — закликав Зеленський.

Минулими вихідними відбувся і великий обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000”. Його Києву вдалося домогтися під час прямих переговорів із російською делегацією в Стамбулі 16 травня. Обмін відбувався у три етапи.

“Через багаторівневу перевірку обміни відбуваються довго і часто бувають із певними затримками. Ідеться про взаємодію з державою-агресором, яка порушує міжнародне право і всі можливі міжнародні угоди та продовжує геноцидну війну проти України та українців. Тому це точно не переговори в межах рівноправного партнерства з відкритими якимись щирими намірами. Це боротьба з боку України за життя наших громадян”, — повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

Триденний обмін “1000 на 1000” став шостим цього року і 65-м від початку повномасштабного вторгнення. Серед звільнених — представники рядового і сержантського складу: бійці Військово-морських і Повітряних сил ЗСУ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Національної гвардії України, Прикордонної служби, а також Спеціальної служби транспорту.

“У межах переговорного процесу та обмінів із березня 2022 року Координаційним штабом звільнено 5757 українських громадян. Ще 536 українців вдалося повернути поза обмінами. Звільнені захисники отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію. Україна забезпечить звільненим реінтеграцію в суспільство після тривалої ізоляції в російській неволі”, — йдеться в повідомленні Коордштабу.

З російського полону вдалося звільнити тих, хто обороняв Україну на Донецькому та Луганському напрямках, у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях. Додому також повернулися захисники Маріуполя.

Читайте також: Кожен обмін — нагадування про злочини Росії: як Москва перетворює полонених на зброю

Раніше правозахисник Олександр Павличенко повідомив, що Росія досі не надала повний список утримуваних нею українських військовополонених. Це суттєво ускладнює процес повернення українців із неволі.

Читайте також: Найбільший обмін полоненими завершено: подробиці зустрічі українських героїв (ВІДЕО)