2 травня підрозділ Головного управління розвідки Міноборони України у співпраці зі Службою безпеки та Силами оборони провів у Чорному морі унікальну операцію — вперше в історії морський дрон знищив бойовий літак.
Цей удар став важливою віхою в еволюції морської війни: Україна довела, що ефективне знищення ворожої авіації можливе навіть без традиційного флоту.
Перший в історії: український морський дрон збив російський Су-30
Російський багатоцільовий винищувач Су-30, вартістю близько 50 мільйонів доларів, був уражений із безпілотної платформи Magura V7. Після влучання ракета спричинила займання в повітрі, і літак упав у море поблизу Новоросійська, де Росія намагається укрити залишки Чорноморського флоту.
Того ж дня, 2 травня, українські військові збили ще два російські Су-30. Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю The War Zone назвав подію історичним моментом.
За його словами, російські літаки були знищені за допомогою ракет AIM-9 класу “повітря-повітря” з інфрачервоним наведенням, випущених із безпілотного катера Magura V7.
Глава ГУР повідомив, що до операції було залучено три безпілотні катери Magura V7, два з яких відкрили вогонь по літаку.
Екіпаж першого збитого Су-30, за попередніми даними, вижив — пілотів підібрало цивільне судно. Другий екіпаж, імовірно, загинув.
Установлення AIM-9 на морські безпілотники розпочалося ще в січні.
“Ми використовуємо кілька моделей [ракет] на нашій Magura-7, але найкращі результати [дає] AIM-9”, — цитує видання главу української військової розвідки.
Від початку повномасштабного вторгнення Україна знищила 372 російських літаки та 335 гелікоптерів.
31 грудня 2024 року спецпризначенці Group 13 за допомогою морських дронів Magura V5 знищили два російські гелікоптери Мі-8 в районі тимчасово окупованого Криму.
Україна подає приклад
Бойове застосування морських дронів українського виробництва викликало резонанс за межами країни. The Wall Street Journal повідомляє, що США запускають найбільшу з часів Холодної війни реформу армії, маючи намір спиратися на український бойовий досвід. Наприклад, Сухопутні війська США інвестують 3 мільярди доларів у технології протидії дронам, а вся реформа оцінюється в 36 мільярдів і розрахована на 5 років.
“Реформа значною мірою базується на уроках війни в Україні, де масово застосовуються малі безпілотні літальні апарати, що змінили поле бою. Якщо реформу буде реалізовано, десять регулярних бойових дивізій армії активно перейдуть на використання дронів”, — йдеться в публікації.
Військово-морські сили Франції також вивчають український досвід: командування вже продемонструвало власний морський дрон, створений на основі Magura. Раніше французи представили модульний дрон Seaquest S, посилаючись на українські розробки.
Аналогічну тенденцію помітили і на Тайвані. Там презентували морський дрон Endeavor Manta, створений за мотивами українських Magura та Sea Baby. Розробники заявляють, що переймають український досвід морської війни, особливо у частині координації роїв дронів.
У 2025 році автоматизація та роботизація стануть пріоритетом для української армії. У Мінстратегпромі заявили про виробництво нового класу озброєння — ракетодронів, серед яких “Паляниця”, “Пекло”, “Рута” та “Барс”.
“Цього року ми плануємо виготовляти більше власних ракет. Також серед пріоритетів — лазери, рої дронів, засоби автономного ураження, надводні та підводні дрони, рішення проти “Шахедів”, проти КАБів, продовжуємо розробляти аналоги українського Mavic і, очевидно, керовані боєприпаси залишаються пріоритетом для розвитку”, — зазначила керівниця кластеру військових технологій Brave1 Наталія Кушнерська.
За даними Володимира Зеленського, у 2024 році Україна виробила 2,2 мільйона FPV-дронів і 100 тисяч ударних БпЛА. Річний виробничий потенціал — до 10 мільйонів одиниць.
Як морські дрони України змінюють глобальну військову доктрину — думки
Чому операція 2 травня в Чорному морі вважається історичним прецедентом? Які ракети використовувалися під час атаки, і як їх вдалося встановити на безпілотні катери? Чому російська авіація і флот більше не почуваються в безпеці навіть у Чорному морі? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Олексій Гетьман, військовий аналітик;
- Сергій Братчук, спікер Української добровольчої армії;
- Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків The Aircraft Owners and Pilots Association, український авіатор, волонтер;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант.
ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: У російських військ з’явилася ще одна фобія в Чорному морі
— Ракети, які використовувалися — AIM-9, це Sea Sparrow, “морський горобець”. Такі ракети застосовуються як “повітря-повітря”. Їх використовують, зокрема, на зенітно-ракетних комплексах “Бук”. Це ще радянські комплекси, і, звісно, ракети до них спочатку були радянськими, потім — російськими.
Ми зібрали всі ракети, які тільки були в країн — колишніх членів Варшавського договору, а потім і вони закінчилися, і ми почали їх використовувати, адаптували ці ракети до зенітно-ракетних комплексів. Тобто робота з цими ракетами в нас триває вже щонайменше рік.
Щоб запустити таку ракету з морського дрона, необхідно, щоб для цієї ракети були якісь цілевказування, тобто має бути радіолокаційна станція. Вона має захопити ціль.
Там є головка самонаведення, але щоб захопити ціль, її потрібно направити в бік повітряної цілі, а це може зробити лише радіолокаційна станція. Багато хто вже знає, як працюють зенітно-ракетні комплекси: радар захоплює ціль, супроводжує її, ракети стартують, і головка самонаведення вже “переслідує” ціль.
Вона виконує маневри, ціль намагається ухилитися — ракета її наздоганяє. Тому головне питання не в тому, що ракету поставили на надводний дрон — це не так складно, вона не така вже й велика. Питання — як її наводили, яким способом.
Є багато варіантів: це може бути літак радіолокаційної розвідки, може бути наземна зенітно-ракетна РЛС. Постає питання: звідки вони там взялися? Або ж на цьому катері, скажімо так, була своя невелика РЛС — але це вже за межами звичного розуміння, як таке взагалі можливо.
Тобто в нас, виходить, є зенітно-ракетний комплекс що плаває. Такого точно ще не було.
Тепер у росіян з’явилося значно більше проблем, якщо в нас не просто є ЗРК, що плавають, а вони вже й випробувані в бою — і доволі успішно.
Збити дві “Сушки” — це, в принципі, дуже навіть непогано. Тим паче над морем — гадаю, вони летіли на невеликій висоті, там не треба огинати рельєф, можна летіти просто низько.
Ракета “Морський горобець” — це ракета “повітря-повітря”, але її використовують і на наземних ЗРК. Якщо вона збила літак — значить, це зенітна ракета. Якщо це була ракета — значить, це був зенітно-ракетний комплекс.
Вперше в історії, наскільки я знаю, ЗРК використовуються на невеликих суднах. Вони, звісно, є на великих кораблях: є системи захисту, зенітно-ракетні системи. Але щоб автономно, без екіпажу, ЗРК плавав морем і збивав ворожі літаки — такого в історії військово-морського флоту, та й узагалі в історії війни, ще не було. Тут ми безперечно перші.
По суті, я вважаю, що Чорноморський флот Росії — це вже не флот, а набір якихось старих катерів, суден, які перебувають у великій небезпеці.
Наші дрони майже непомітні на морі. Вони невеликі за розміром. Якщо ще й на підводні дрони встановлять такі комплекси — ЗРК або просто ракетні системи — можна буде не лише збивати літаки, а й підпливати ближче та атакувати вже безпосередньо сам порт, той самий Новоросійськ.
Якщо можна встановити зенітну ракету, то “Трембіту” чи щось інше — ще простіше. Вона ж летить за заданою програмою. А для польоту зенітної ракети потрібна радіолокаційна система.
Я думаю, що російські штурмовики якраз і шукали ці дрони. Вони очікували атаку на кораблі. Ефект несподіванки — дуже важливий у війні. І вони навіть не припускали, що на цих дронах можуть бути ще й зенітні ракети.
Тепер вони це знають. Вони намагатимуться уникати таких ситуацій, але повністю захиститися від дрона, який атакує з моря, — неможливо. Вони намагалися атакувати їх кулеметами, гарматами — тим, що мали. Влучити в нього непросто, але вони пробували.
Втрата двох літаків для російських Повітряно-космічних сил — це не критична втрата. У них вистачає таких засобів. Але справа не в кількості. Кількістю не переможеш. Річ у тому, що можна мати багато літаків, але якщо вони не здатні виконувати бойові завдання — неважливо, скільки їх.
Важливо не те, що збили два, а залишилося ще 102. Важливо те, що тепер вони боятимуться. Я думаю, дійде черга й до Ту-95.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Процес демілітаризації Криму триває
— Найголовніше те, що це нова історія, нова сторінка в історії асиметричної війни та нових технологій. Що стосується історії наших морських дронів, вона, на мій погляд, розвивається семимильними кроками.
Наприкінці минулого року ми пишалися тим, що вперше морські дрони змогли знищити ворожі гелікоптери. Здавалося б, найближчим часом, якщо не фініш, то певний наступний етап буде ще не скоро. Але ми бачимо, що сьогодні вже йдеться про багатофункціональні винищувачі РФ.
Су-30 — це саме та тактична авіація, яка, зокрема, “кошмарить” і наше морське прикордоння, і Одесу. У прифронтовій зоні тактична авіація РФ, виконуючи бойові завдання, завдає значної шкоди нашим позиціям.
Навряд чи російські льотчики могли очікувати, що морські дрони, хай навіть найсучасніші, уже здатні на таке. Головне — це технічні розробки, які вже закладені в наших морських дронах.
Випробування відбувалися в бойових умовах. Але це, мабуть, уже навіть не випробування — це закономірний результат розробки цих морських дронів “Магура”, які виконують бойову задачу.
Функціональний набір тих бойових якостей, які є у цих дронів, дозволяє сьогодні знищувати авіацію на суходолі. І я вважаю, що це нова ера і новий етап принаймні в російсько-українській війні — точно.
Сьогодні ті військові операції, які проводяться на території Криму або навколо тимчасово окупованого півострова, проходять у кілька етапів. І зрозуміло, що про кожен етап повідомляти не те щоб немає сенсу — це просто небезпечно. Бо інформаційна тиша — це безпека самої операції.
Потім ми бачимо відповідні результати. Тому щодо Криму все йде своєю чергою. І ми говоримо про те, що процес демілітаризації Криму сьогодні триває.
ГЕННАДІЙ ХАЗАН: Знищення російської авіації — пріоритет для ЗСУ
— Знищення російської авіації в повітрі або на землі — це, зокрема, пріоритетна ціль для України. Одне з серйозних завдань, яке стоїть перед Збройними Силами України, — це поштучне знищення кожного типу повітряного судна, особливо літаків ядерної тріади, а це бомбардувальники дальньої авіації, носії ядерної зброї: Ту-95, Ту-22М3.
Екіпажі російської авіації, які здійснюють польоти над акваторією Чорного моря, розуміють, що в них тепер немає безпеки. Якщо вони не бачать нас, не бачать наше озброєння у своїх прицільних локаторах — це не означає, що цього озброєння немає.
У РФ на Чорному морі флот існує лише в уяві їхнього фюрера. Крейсера першого рангу немає — “Москва” на дні, а це означає, що флоту у РФ на Чорному морі більше не існує. А численні удари по залишках флотилії суттєво зменшили її склад. Тому що удари завдавалися як з наших літаків за допомогою крилатих ракет, так і морськими дронами.
Кожен виліт над акваторією Чорного моря для літаків російської авіації — це 50 на 50. Вони можуть повернутися, а можуть і не повернутися. Чому? Тому що їм може прилетіти в будь-якій частині Чорного моря — у тій частині, де вони системно виконують свої бойові вильоти.
ІГОР РОМАНЕНКО: Безпілотники різних типів зараз надзвичайно важливі для України
— Ця подія є історичною з погляду ведення бойових дій. Її особливість полягає в тому, що засоби протиповітряної оборони — зокрема переносний зенітний ракетний комплекс — були використані на морському безекіпажному засобі для знищення повітряної цілі.
Підприємства оборонно-промислового комплексу України ставлять у пріоритет розвиток такого виду озброєння, як безпілотники. Хоча, по-своєму, розвиваються й інші ключові напрями. Орієнтовно на 40% потреб Сил оборони України вже задовольняються шляхом продукції власного виробництва. У нас є певні проблеми — зокрема в сфері балістичного озброєння.
Чорноморський флот — тобто порт Новоросійськ — не вміщує всі кораблі, і в портах Грузії їм також немає місця. Щоб захищатися від наших морських, а також повітряних дронів, російські військові останнім часом використовували гелікоптери та винищувачі. Але 31 грудня були фактично знищені два російських гелікоптери.
У зв’язку з цим вони перейшли до використання винищувачів для протидії нашим повітряним і морським дронам. Це пояснюється тим, що винищувачі мають вищу швидкість і, з їхньої думки, краще підходять для ураження таких цілей.
Однак останнім часом ми бачимо, що на морських безекіпажних дронах розміщуються такі засоби, як зенітні ракетні комплекси, які вже неодноразово застосовувалися — як проти гелікоптерів, так і проти літаків.
Зенітна зброя або, можливо, великокаліберний кулемет можуть використовуватися як по повітряних цілях, так і по об’єктах на морі чи суходолі. Тобто йдеться про комплексне застосування морських і повітряних дронів. Це підвищує ефективність використання такого виду озброєння. Але противник намагається вивчати ситуацію і шукати способи протидії.
Читайте також: Росія посилює тиск напередодні 9 травня: якої “перемоги” на фронті прагнуть окупанти — думки експертів














