Литва відповіла на загрозу з Білорусі закриттям кордону та аеропорту Вільнюса — деталі (ВІДЕО)

Нові інциденти в повітряному просторі Литви. Метеозонди з Білорусі змусили владу тимчасово закрити контрольно-пропускні пункти з білоруською стороною і столичний аеропорт. Тепер прем’єр-міністр країни збирає Комісію з нацбезпеки. Як Європа відповідає на російські провокації, розповідає FREEДOM.

Литва на кілька годин закрила кордон з Білоруссю і тимчасово зупинила роботу столичного аеропорту. Приводом стали підозри, що з боку Білорусі в литовське небо знову запустили метеозонди, повідомили в Національному центрі управління кризами. Подібні повітряні кулі вже не раз використовувалися для перекидання контрабандних сигарет. Цього разу можлива загроза змусила владу діяти швидко: всі пункти пропуску на литовсько-білоруському кордоні були закриті з 22:45 до другої години ночі.

“Якщо ми говоримо про контрабанду припустимо, ті ж самі, насамперед країни Балтії, ті ж самі аеростати — це старий бізнес Лукашенка, який був роками при продажу білоруських сигарет на європейському і на російському ринку теж. Зараз безпілотник, аеростати. Тут питання, яким чином країни Балтії спрацюють в цьому напрямку, бо тут якраз заради аеростата підіймати бойовий літак було б нерозумно і дорого”, — розповів політичний аналітик Ігар Тишкевич.

За тиждень це вже другий випадок, коли метеозонди порушують повітряний простір Литви. А кількома днями раніше, 23 жовтня, в небо країни й зовсім увійшли два російських військових літаки — Су-30 і Іл-78. За даними литовських ВПС, екіпажі, ймовірно, проводили дозаправлення в повітрі. З усім тим, вільнюська влада сприйняла інциденти серйозно: прем’єр-міністерка оголосила про скликання Комісії з національної безпеки.

“Я скликаю в понеділок вранці засідання Комісії з національної безпеки для обговорення плану дій і подальших кроків. Прошу всіх проявити терпіння, я розумію ваші незручності й занепокоєння, але ми діємо в інтересах вашої безпеки. Ми реагуємо спокійно і впевнено. Закриття кордонів — це сигнал про те, що ми не потерпимо ніяких порушень кордонів”, — заявила очільниця уряду Литви Інга Ругінене.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Європі посилилися і гібридні атаки Кремля. Крім тиску через потоки мігрантів і кібератаки, тепер все частіше фіксуються невідомі безпілотники. З моменту резонансного інциденту в Польщі, коли в ніч на 10 вересня у її повітряному просторі з’явилися російські дрони, повітряних провокацій зазнали й інші країни Європи. Через появу БпЛА уряди змушені тимчасово закривати аеропорти. Тільки у вересні 2025 року роботу призупиняли як мінімум 15 об’єктів. Європарламент у своїй резолюції від 8 жовтня прямо вказав на причетність Російської Федерації до цих інцидентів.

“Не використовуючи безпосередньо військових, не використовуючи, не знаю, там, військових у безпосередній близькості біля своїх кордонів, вони використовують дистанційні можливості для того, щоб відвернути увагу і ресурси наших партнерів на внутрішні проблеми, на непридатний об’єкт і таким чином відвернутися від війни в Україні. Перестати допомагати в тому обсязі, в якому треба допомагати”, — зазначив директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт з національної безпеки Віктор Ягун.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України впевнені: гібридна війна Росії проти Європи має три ключові цілі. Керівник ГУР в інтерв’ю італійській газеті зазначив, що у військовій науці такі дії називають “розвідкою боєм”. За його словами, одне із завдань має психологічний характер і спрямоване насамперед на внутрішню аудиторію в самій федерації. Але є й інші фактори.

“Росіяни перевіряють вашу реакцію, вашу здатність приймати рішення, вашу готовність застосовувати силу. Тим часом вони проводять розвідку, виявляють ваші системи, розуміють, як вони працюють і де розташовані… Для них це подвійна вигода: якщо ви, європейці, втомитеся від війни, то допомога, що надходить до нас, в Україну, зменшиться. Тим часом росіяни сіють серед європейських народів думку, що не варто вступати у війну з Росією. Це не я так кажу, це російська думка щодо цього”, — розповів керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

І все ж європейські країни, зокрема члени НАТО, готові відповідати на російські загрози. Вже наступного року Швеція розгорне в Латвії батальйон, оснащений зенітно-артилерійськими бойовими машинами. Про це повідомили в латвійському Міністерстві оборони. Там уточнили: основне завдання підрозділів ППО — підвищити потенціал щодо своєчасного виявлення і нейтралізації повітряних цілей, включаючи дрони та вертольоти, на тактичному рівні в Балтійському регіоні.

Читайте також: РФ маніпулює міграційними потоками, щоб послабити Європу, — глава МВС Болгарії