Вчора о 22:46
Дводенний саміт лідерів країн Європейського Союзу відбувається у Брюсселі сьогодні, 19 березня. У центрі уваги була допомога Україні. Зокрема, розблокування кредиту на 90 млрд євро для підтримки української економіки та армії. А також 20-й пакет санкцій щодо Росії. За тим, що відбувається у столиці Бельгії, стежить спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.
Перед учасниками засідання Європейської Ради виступив президент України Володимир Зеленський. Глава держави зазначив, що переговори з РФ можуть поновитися найближчим часом, однак неприпустимо, щоб агресор входив у цей процес із посиленими позиціями.
“Останніми днями ми отримували сигнали від американської сторони про те, що переговори можуть незабаром поновитися. Але з яким настроєм російська сторона прийде цього разу на переговори? Від нас усіх залежить, щоб росіяни не прийшли на ці переговори з відчуттям, що їхня позиція значно зміцнилася”, — звернувся Зеленський до учасників зустрічі.
За словами президента, у Москві розраховують на виникнення дефіциту ракет для української ППО через їхнє активне використання в інших регіонах світу, зокрема на Близькому Сході.
Серед ключових проблем Зеленський виділив відсутність рішення щодо 20-го пакету санкцій ЄС та затримку затвердження пакету фінансової підтримки на 90 млрд євро. Він наголосив, що близько 5 млрд євро з цієї суми планується спрямувати на зміцнення енергосистеми, з огляду на досвід минулого зимового періоду. Крім того, частина коштів може бути використана для закупівлі озброєння за програмою PURL та фінансування європейських оборонних підприємств, що виробляють продукцію для потреб ЗСУ.
Питання виділення 90 млрд євро стало центральною темою дискусії першого дня саміту у Брюсселі. Попри попереднє узгодження програми в грудні минулого року, остаточне рішення блокує Угорщина. Будапешт пов’язує надання допомоги з питанням ремонту нафтопроводу “Дружба”, який постраждав внаслідок бойових дій. Перед початком засідання прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо виступив із різкою критикою позиції Віктора Орбана.
“Він використовує Україну як зброю у своїй передвиборчій кампанії. І це погано. У нас була домовленість, яку він порушив. Тому нам потрібно знайти рішення, вихід, куди рухатися далі. І зараз я закликаю Україну та комісію розв’язати питання трубопроводу. А найголовніше зараз — це те, як ми будемо й надалі забезпечувати фінансування України”, — заявив глава фінського уряду.
Питання щодо позиції Угорщини залишається одним з ключових на порядку денному. На Будапешт чиниться дипломатичний тиск з боку партнерів з метою розблокування надзвичайно важливого рішення. Дипломати в Брюсселі називають нинішню ситуацію безпрецедентною: у практиці Євросоюзу практично не було випадків, коли після досягнення принципової згоди на рівні лідерів одна зі сторін блокувала фіналізацію документа, висуваючи умови щодо сторонніх питань. У даному контексті йдеться про зв’язок виділення кредиту Україні з ремонтом нафтопроводу.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході підтримка України залишається актуальною як ніколи. Цю позицію вона озвучила напередодні зустрічі, наголосивши на необхідності оперативних рішень.
“Головне питання, яке ми зараз обговорюємо, — це кредит на підтримку, який лідери узгодили ще в грудні. І як ми можемо просунутися в цій справі. І зараз дійсно настав час продемонструвати підтримку Україні, тому що ситуація на Близькому Сході пов’язана з війною в Україні. І Росія, на жаль, лише виграє від ситуації на Близькому Сході”, — наголосила Каллас.
Зараз Європейська Рада вже завершила обговорення питання щодо України та ухвалила підсумковий документ. Лідери ЄС підтвердили рішучість посилювати тиск на Росію та продовжувати роботу над її економічним ослабленням, щоб позбавити Москву ресурсів для фінансування агресії. Також у документі наголошується на необхідності якнайшвидшого ухвалення 20-го пакету санкцій, подальшого обмеження доходів РФ від продажу енергоносіїв та роботи банківської системи. Лідери країн Євросоюзу закликали у координації з країнами G7 (“Великої сімки”, “Групи семи”) обмежити діяльність тіньового флоту.
Важливим нововведенням стало визнання потенційної загрози внутрішній безпеці ЄС з боку російських комбатантів, які брали участь у війні проти України. Європейській комісії доручено оцінити можливі шляхи розв’язання цієї проблеми. Раніше низка країн, зокрема Естонія, вже виступили з ініціативою заборонити учасникам агресії в’їзд до Шенгенської зони, оскільки вони причетні до воєнних злочинів і можуть бути використані Кремлем для дестабілізації ситуації в Європі.
Підсумковий документ підтримали 25 із 27 країн-членів. Проти виступили Словаччина та Угорщина, які знову спробували пов’язати солідарність з Україною з питанням ремонту нафтопроводу “Дружба”. За інформацією, яка є, представники цих країн наполягали на згадці про трубопровід у підсумковому документі, однак інші члени Євроради визнали неприпустимим змішування економічних вимог із питаннями макрофінансової допомоги.
Читайте також: Якщо буде чітка дата вступу, Росія ніяк не зможе заблокувати членство України в ЄС, — Зеленський
Як раніше повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що кредит для України на суму 90 млрд євро потрібно розблокувати негайно.
Читайте також: В ЄС закликають розблокувати кредит для України всупереч вето Угорщини — подробиці з Брюсселя (ВІДЕО)
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
