Китай використовує Росію для своєї геополітичної гри — розбір (ВІДЕО)

Росія і Китайська Народна Республіка (КНР) підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, повідомив голова правління “Газпрому” Олексій Міллер за підсумками переговорів у Пекіні. Планується, що транзитна угода діятиме 30 років. Крім того, Міллер додав, що Пекін і Москва домовилися збільшити поставки газу по “Силі Сибіру”. Разом з тим офіційних заяв китайської сторони поки немає. Зараз офіційний Пекін більше говорить про протистояння США і будівництво багатополярного світу. Що на цей час відомо про китайсько-російські проєкти дізнавався телеканал FREEДОМ.

На саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) в Тяньцзіні Сі Цзіньпін закликав лідерів більш ніж 20 держав використовувати спільний економічний вплив для протистояння Заходу. При цьому глава КНР пішов за прикладом російського диктатора і теж звернувся до своєї альтернативної версії історії. І спробував представити роль Китаю у Другій світовій війні як фундамент майбутнього багатополярного світу, в якому Пекіну відведена роль лідера на противагу Вашингтону.

“Ми повинні виступати за рівноправну і впорядковану багатополярність світу, інклюзивну економічну глобалізацію і сприяти побудові більш справедливої і рівноправної системи глобального управління”, — заявив голова КНР Сі Цзіньпін.

Серед учасників саміту ШОС був і Путін. Чотириденні закордонні візити для нього рідкість: останній був у 2005-му — на шістдесяту ювілейну  сесію Генеральної асамблеї ООН. Як вважають експерти, така тривалість візиту має підкреслити близькість Москви і Пекіна.

“Шанхайська організація співробітництва, особливо на цьому саміті, поступово перетворюється на антизахідну структуру. Мета Китаю і Росії — сформувати альтернативний полюс, здатний кинути виклик західним країнам. Риторика, яку використовує Путін, відповідає концепції ключових країн, що просувають антизахідні наративи для посилення свого впливу”, — зазначила експерт з питань Східної Азії, старший аналітик Центру “Нова Європа” Наталія Бутирська.

Для просування ідеї “багатополярного світу” Пекін охоче використовує Москву. Путін давно перетворився на молодшого партнера Сі Цзіньпіна, пише Deutsche Welle (DW). Російська економіка тримається на експорті енергоресурсів, а Китаю відводиться роль головного покупця. Голова правління “Газпрому” Олексій Міллер заявив, що сторони підписали зобов’язуючий меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” до Китаю через Монголію.

“Хоча Володимир Путін у Тяньцзіні демонстративно стоїть поруч із Сі, ролі розподілені чітко: Москва шукає захисту, Пекін диктує умови. Для Сі Цзіньпіна це подвійна перемога: він використовує слабкість Путіна, щоб зміцнити лідерство, і водночас зображує Китай незамінною силою в Євразії”, — йдеться в публікації DW.

Проєкт дозволить постачати з Росії транзитом через Монголію 50 млрд кубічних метрів газу на рік, повідомив глава “Газпрому”. А ціна поставок газу до Китаю буде нижчою, ніж для європейських споживачів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Китай роками відмовлявся від будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”, пропонуючи Москві самій все оплатити й встановити ціну на газ в районі 60 доларів за тисячу кубометрів. Москва не погоджувалася. Навіть переговори в тристоронньому форматі: глав Росії, КНР і Монголії — пройшли в сьомий раз. Їх результатом став меморандум, але чи послідують за ним реальні кроки — невідомо.

“Китай — такий переговорник, який вміє отримати свою вигоду, особливо від слабкого партнера. І тут Росія в будь-якому випадку вже протягом багатьох років, а особливо після 2022 року, стала слабким партнером. Відповідно, Китай отримує максимально вигідні преференції. Інша справа, що Китай в цілому, якщо ми подивимося на динаміку відносин, не особливо рветься вкладати гроші в якісь довгострокові проекти в Росії”, — прокоментував академічний директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий.

Ні влада КНР, ні китайські ЗМІ ніяк не прокоментували узгодження будівництва газопроводу. Журналісти західних агентств Bloomberg і Reuters відзначили, що російські формулювання обходять ключові питання: невідомо, хто профінансує проєкт, включаючи “Союз — Схід” — транзитний газопровід через Монголію та інфраструктуру в самому Китаї. У Москві меморандум назвали “проривом”. Насправді йдеться про продаж газу за заниженою ціною і фактичне визнання залежності від Пекіна.

“Санкції відрізали Кремль від головного ринку. Китай використовує це на повну — диктує дешеву ціну, умови й терміни, змушуючи Москву підписувати угоди, які перетворюють її на придаток. У підсумку Росія стає повністю залежною від волі Пекіна. Китай зміцнює свою геополітичну позицію, контролюючи ще один критично важливий важіль”, — написав у Telegram керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.

The Wall Street Journal вважає, що головна проблема “Сили Сибіру-2” — вимога Пекіна закуповувати газ за внутрішніми російськими цінами, що зведе доходи Москви до мінімуму. Після втрати європейського ринку Росія опинилася в уразливому становищі. Тим часом Китай поставив проєкт на паузу і вичікував, коли Кремль погодиться на нав’язані умови.

Читайте також: Індія та Китай зближуються — причини та наслідки співпраці (ВІДЕО)