“Китай отримає дешевий газ, а Росія залишиться в мінусі”: перспективи співпраці Москви та Пекіна оцінила Бутирська

Одним із головних пріоритетів візиту до Китаю для кремлівського диктатора Путіна було показати, що він не перебуває в повній міжнародній ізоляції. Як розповіла в ефірі телеканалу FREEДОМ експертка з питань Східної Азії, старша аналітикиня Центру “Нова Європа” Наталія Бутирська, Путін усіма силами намагався показати, що РФ і Китай є близькими партнерами, але це йому не вдалося.

“З точки зору РФ цей візит був можливістю показати, що вона не перебуває в міжнародній ізоляції. Китай — впливовий гравець на світовій арені, і Путін спробував усім продемонструвати, що вони з Китаєм дуже близькі, стратегічні партнери. Китай, зі свого боку, показав лише те, що у двох територіально великих держав існують певні партнерські відносини”, — вважає Бутирська.

Але насправді аналітикиня впевнена в тому, що в цьому випадку Путін перебував у ролі прохача. Москва повністю залежить від Пекіна. За її словами, це можна підтвердити масою цифр, зокрема тих, що показують товарообіг між країнами.

“Партнерство Китаю та Росії асиметричне, і це вже обчислюється конкретними цифрами, конкретними показниками, які навіть російська сторона не може приховати. Економіка Росії перебуває в дуже складному становищі, і без китайської підтримки Путіну складно просто функціонувати в нинішніх умовах, не кажучи вже про ведення війни проти України”, — зазначає експертка.

Сам склад російської делегації, на думку Бутирської, явно сигналізував про масштаби проблем, що накопичилися у РФ.

“Показником того, що у Росії структурні проблеми, зокрема, є те, що в делегації Путіна прибуло шість віцепрем’єрів, вісім представників міністерств, глави міністерств і губернатори. Особливо варто відзначити глав великих компаній, переважно енергетичних, які також прибули до Пекіна. Вони шукають ринки збуту своєї продукції”, — припускає вона.

Говорячи про ринки збуту, експертка зазначила, що зараз активно просувається питання з будівництвом нового магістрального газопроводу “Сила Сибіру-2”, який має стати ще одним шляхом для перекачування газу в Китай. При цьому, вважає Бутирська, головним питанням буде не те, хто будуватиме цей газопровід, а за якими цінами Китай погодиться купувати російський газ.

“Росія готова будувати 600 кілометрів газопроводу за свої гроші, але проблема зараз у тому, що Китай домагається для себе внутрішніх російських цін на газ. Основна дискусія між Пекіном і Москвою зараз якраз полягає в цьому. Час покаже, чи продавить Китай свої умови зараз, чи вичікуватиме зручніший момент. Ясно одне, що в цьому випадку вигода Китаю очевидна — він отримуватиме дешевий російський газ. Сама Росія при цьому опиниться у величезному мінусі”, — констатує аналітикиня.

За її словами, зараз украй складно сказати, на чому зійдуться обидві сторони. Тему будівництва “Сили Сибіру-2” Кремль уперше порушив понад 10 років тому, проте проєкт досі не погоджений.

“Мені складно сказати, наскільки сьогодні сторони готові підписатися під реалізацією цього проєкту, тому що переговори тривають дуже довгий час. Росія пропонує реалізувати його з 2015 року. У 2025 році в РФ уже заявляли, що сторони домовилися про його запуск, але поки що жодного руху в цьому напрямі немає, хоча у РФ щодо цього були великі надії”, — каже експертка.

При цьому серед фахівців у РФ, за словами Бутирської, існує думка, що саме зараз, у зв’язку з конфліктом на Близькому Сході, у Кремля все-таки з’явилося вікно для реалізації цього проєкту. Однак навіть за оцінками російських фахівців, вікно це вельми обмежене в часі.

“Деякі російські експерти вважають, що вікно можливостей для підписання цього договору і цього великого проєкту є, але воно дуже вузьке. У зв’язку з ситуацією на Близькому Сході, у зв’язку з тим, що Китай може переглянути доктрину своєї енергетичної безпеки. Тому Росія, можливо, зможе скористатися цією ситуацією і запропонувати тому ж Китаю чи іншим можливим покупцям свої енергоресурси”, — припускає аналітикиня.

Проте наріжним каменем залишається ціна цих енергоносіїв. На думку експертки, Китай спроможний тиснути на РФ, вибиваючи собі максимально низьку ціну.

“Основне питання в ціні. Зараз, наприклад, ціна звичайного газу, який Росія продає Китаю, 258 доларів. Це значно нижче, ніж ціна, за якою Росія продає газ в інші країни, а в плані покупців у Кремля дуже обмежений вибір. Для порівняння давайте згадаємо, які ціни Росія виставляла Європі до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це було понад тисячу доларів. З Китаєм так не вийде. Тобто навіть якщо сьогодні ми побачимо договір, потрібно розуміти, що Росію поставили в дуже-дуже жорсткі рамки. Їй доведеться продавати газ чи не за собівартістю”, — резюмує Бутирська.

Читайте також: “Модель поведінки примітивного васала”: Подоляк проаналізував підсумки зустрічі Путіна та Сі

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що якщо лідер Китаю Сі Цзіньпін скористається своїм впливом на Путіна, то зможе змусити Росію припинити війну проти України. Водночас Мерц не очікує фундаментального зсуву в стратегічних відносинах між Росією та Китаєм на цьому етапі.