Криваве придушення або розкол еліт: ключові сценарії розвитку іранських протестів назвав сходознавець

В Ірані можливі кілька сценаріїв розвитку протестів — від придушення до внутрішнього розколу еліт. Однак найбільш бажаним залишається той, який призведе до поступових політичних змін без масштабного насильства. На цьому сьогодні, 11 січня, в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував сходознавець, член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

За його словами, існує сценарій, який суспільство хотіло б побачити, але поки він виглядає малоймовірним.

“Є позитивний сценарій, який би нам всім хотілося побачити, але який не дуже реалістичний. Мова про те, що протестувальники висунуть зі свого середовища політичних лідерів, і під тиском вулиці влада буде змушена піти на поступки, які в кінцевому підсумку призведуть до падіння режиму”, — зазначив Ліхачов.

Однак він наголосив, що зараз реакція влади вказує на протилежну тенденцію.

“Попри масовість протесту, мужність і стійкість учасників вуличних виступів, режим зараз налаштований на те, щоб потопити їх у крові — як він робив три роки тому, сім років тому і 17 років тому. Шанси на придушення протесту при владі зберігаються: у режиму є значний силовий ресурс, а у протестувальників його немає”, — пояснив сходознавець.

Він не виключає і більш драматичного розвитку подій.

“Є ймовірність, що протестувальники, особливо в регіонах, населених релігійними та національними меншинами, зможуть брати владу у свої руки в невеликих містах і контролювати їх. Тоді країна буде сповзати до громадянської війни. Такий сценарій, на жаль, теж реалістичний. У цьому випадку громадянська війна буде тривалою і кривавою. І не факт, що вона призведе до демократизації країни. Так, такий варіант реалістичний, але назвати його позитивним не можна, тому що він означає велику кількість жертв”, — зазначив член експертної ради Центру громадянських свобод.

Лихачов виділив ще один сценарій, який він вважає “відносно позитивним”. Йдеться про розкол всередині іранської владної еліти.

“Мені здається, що не тільки народ, а й керівний клас розуміє, що далі продовжувати так не можна. Роками Іран робив ставку на військову міць, щоб залякувати сусідів, насамперед Ізраїль. Але червнева війна показала неспроможність цієї стратегії й те, що в прямому протистоянні Іран не має жодних шансів. Це повністю робить безглуздим той стратегічний курс, на який еліта спиралася останні роки: ослаблення зовнішньополітичних позицій, фактичний колапс ядерної програми, куди були вбухані величезні гроші. Це бачать не тільки люди, яким складно купити продукти, а й ті, хто сидить у кабінетах влади”, — зазначив гість ефіру.

Він також наголосив, що іранська еліта не є монолітною.

“Еліта Ірану не єдина. Там є різні групи. Є умовні яструби — Корпус вартових ісламської революції та клан братів Феріджані, на яких спирається верховний керівник Алі Хаменеї. Але є й умовні ліберали, зокрема Масуд Пезешкіан, який переміг на виборах два роки тому і виступає публічним представником ліберально-реформістського табору. Якщо Пезешкіан або хтось в його оточенні виявиться досить рішучим і з опорою на масові протести зможе нейтралізувати верховного керівника, впоратися з військовою загрозою з боку КВІР, тоді можливий режим м’якої перебудови. Він дозволив би Ірану вийти з міжнародної ізоляції, відмовитися від політики загроз сусідам і нормалізувати економічну ситуацію. Такий сценарій був би ідеальним і, на мій погляд, не виключений”, — резюмував В’ячеслав Ліхачов.

https://www.youtube.com/watch?v=j8xzPqH484s

Читайте також: Репресії, план втечі Хаменеї та міжнародні загрози: до чого можуть призвести протести в Ірані (ВІДЕО)

Нагадаємо, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа підтримує протестувальників в Ірані. Вона наголосила, що учасники мітингів вимагають свободи слова, свободи зібрань, свободи пересування і права на життя.