Вчора о 22:46
5 лютого в Абу-Дабі пройшов другий день другого раунду переговорів між Україною, США та РФ. Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія близькі до врегулювання “конфлікту” та нібито майже досягли цього результату. Тим часом багато експертів вважають, що Кремль просто затягує переговорний процес і не готовий йти на будь-які поступки.
Про що говорили в Абу-Дабі
Як повідомив спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф, 5 лютого делегації домовилися про обмін полоненими.
“Делегації зі США, України та Росії домовилися про обмін 314 ув’язненими — це перший подібний обмін за п’ять місяців. Цей результат було досягнуто завдяки детальним та продуктивним мирним переговорам. Хоча роботи ще багато, подібні кроки демонструють, що постійна дипломатична взаємодія дає відчутні результати та просуває зусилля з припинення війни в Україні”, — зазначив він.
Пізніше стало відомо, що з російського полону повернулися 157 українців. Серед звільнених — воїни Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, солдати, сержанти та офіцери, а також цивільні особи. Більшість з них перебували в полоні з 2022 року.
За словами керівника української делегації, секретаря РНБО України Рустема Умєрова, робота триває в тому ж форматі — тристороння зустріч, робота в групах та синхронізація позицій.
Другий раунд тристоронніх переговорів стартував 4 лютого в Абу-Дабі. У переговорах беруть участь спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та його радник Джаред Кушнер. Україну представляють голова Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров та голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
За словами Умєрова, у делегації є узгоджені рамки та чіткі директиви президента. Завдання — досягти справедливого та сталого миру, який створить основу для безпечного відновлення та економічного відродження України.
Першим етапом переговорів в Абу-Дабі стало обговорення гарантій безпеки для України. Після цього відбулася тристороння зустріч за участю російських представників, уповноважених обговорювати військово-політичні питання. Окремо продовжувалася робота над пакетом відновлення та економічного розвитку України за участю Європи та США. Документ перебуває на завершальному етапі підготовки й може бути підписаний найближчим часом.
Витоків інформації про хід переговорів України та Росії не буде. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо. За його словами, інформація з’явиться лише у разі реального прориву, який може відбутися несподівано.
Крім того, Марко Рубіо повідомив про зустріч технічних військових команд України та Росії. Він уточнив, що США також беруть участь у цьому форматі переговорів. Держсекретар наголосив націленість сторін на досягнення результату та додав, що навіть у безнадійній ситуації можна досягти рішення.
“Одне з того, що треба розуміти про припинення збройних конфліктів, це те, що часто ситуація здається абсолютно безнадійною, поки не відбувається прорив, який іноді буває непередбачуваним. Ця війна колись закінчиться, і коли це станеться, Україна має бути готова використати всі ресурси своєї країни для її відновлення. Україна має величезний економічний потенціал”, — зазначив Рубіо.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ буде зі свого боку прагнути до деескалації, щоб дипломатія була більш успішною.
“У фокусі цих переговорів будуть передусім військові та військово-політичні питання. Це видно по складу делегацій, які там зустрічаються. Є багато нюансів у тому, як гіпотетично може відбуватися завершення війни, у якому зацікавлена Україна. Я ще раз наголошую, що Україна конструктивно підходить до цього процесу і зацікавлена у завершенні війни, пошуку реальних кроків і способів, як припинити кровопролиття. І ці нюанси, яких, повторюся, достатньо багато, будуть обговорюватися там в Абу-Дабі. Крім того, звісно, гуманітарні питання залишаються у фокусі. І я знаю, що наша переговорна команда продовжує максимально інтенсивно працювати над активізацією гуманітарних питань. Я передусім маю на увазі, звичайно, обміни військовополоненими”, — акцентував спікер українського МЗС.
Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю телеканалу France 2, що війна з Росією залишається для країни питанням виживання, а поразка означала б втрату державної незалежності. Зеленський назвав такий сценарій катастрофічним, висловивши водночас впевненість, що він не реалізується.
За словами президента, дипломатичне завершення війни досі залишається можливим.
“Якщо ми програємо цю війну, то ми втратимо незалежність нашої країни. Якщо ми позбудемося незалежності, якщо станемо частиною Росії, це буде абсолютно жахлива втрата. І я впевнений, що цього не станеться. Я сподіваюся, що мир буде досягнутий менш ніж за рік”, — зазначив Володимир Зеленський.
Раніше в американському Інституті вивчення війни (ISW) відзначили, що Кремль наполягає на колишніх умовах, які Україна вважає неприйнятними. Російська сторона не йде на поступки й не змінює своїх вимог для припинення війни в Україні. Кремль вимагає виведення ЗСУ з усіх окупованих територій, а також наполягає на нейтралітеті України та демілітаризації.
Переговори в Абу-Дабі в оцінці експертів
Якими будуть результати другого раунду переговорів в Абу-Дабі? Чи готова РФ до мирної угоди або лише затягує процес, не бажаючи відмовлятися від своїх цілей? Яка роль США у переговорах? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олексій Буряченко, професор КАІ, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”;
- Марія Гелетій, кандидат політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
- Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
- Ілля Котов, кандидат наук державного управління, експерт з публічної політики.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: США повинні посилити тиск на РФ
— Я вважаю, що як мінімум непогано, що цей переговорний тур так чи інакше відбувся на фоні зриву Росією енергетичного перемир’я в односторонньому порядку. Путін у черговий раз обдурив главу Білого дому Дональда Трампа, у черговий раз дав йому політичний ляпас.
Маятник дипломатії Трампа виходить на новий виток, а його амплітуда збільшується. Про це говорить риторика останніх заяв. У 2025 році він заявляв про жорсткі санкції та про стовідсоткові вторинні санкції. Але цього разу Трамп констатував, що РФ демонструє обстрілами мирного населення та енергетики України передусім неналаштованість на конструктивний діалог.
У Москві усвідомили, що Білий дім опосередковано дає серйозний сигнал: якщо Росія не почне проявляти конструктив у переговорному процесі, то “Томагавки” повернуться на переговорний стіл.
Безумовно, ми можемо занести в актив і ту переговорну позицію, яку зараз скрупульозно веде наша делегація в Абу-Дабі. Ми, як і раніше, були налаштовані на переговори та на досягнення миру. Наші дії відповідають усім нашим деклараціям, що, звісно, сильно контрастує з російською делегацією, яка у черговий раз намагається затягнути переговорний процес і зробити його максимально нескінченним.
Ми не можемо сказати, що перший день другого переговорного туру в ОАЕ приніс якийсь політичний прорив, наприклад, у питанні територій. Сторони, наскільки можна судити, конструктивно працюють у межах двох переговорних груп — політичної та військової. Обговорюються аспекти моніторингу на лінії розмежування, але одночасно зберігається чіткий статус-кво, передусім у політичних позиціях сторін.
Усі позиції нам давно відомі: Україна не збирається віддавати свою територію, а РФ наполягає на протилежному — включно з контролем над Донецькою та Луганською областями. США, як і раніше, намагаються збалансувати процес і запропонувати нейтральні варіанти, передбачаючи поступки з обох сторін.
Публічно ініціатором цього переговорного процесу є США і безпосередньо президент Дональд Трамп. Україна залежить від Штатів у багатьох аспектах — і в економічному потенціалі, і в політичній підтримці, і у військових ініціативах, тому проігнорувати позицію президента США, який декларує бажання завершити війну, ми не можемо.
Росія далека від конструктиву. Про це говорить заява міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Коли його запитали про проміжні результати переговорів в Абу-Дабі або про його очікування, він заявив: якщо Україна приїхала обговорювати гарантії безпеки та пропозиції, про які говорив держсекретар Марко Рубіо, значить, Україна не налаштована на мир.
Тим самим Росія дає зрозуміти, що всі попередні домовленості та пропозиції президента США Дональда Трампа, включно з обговорюваним 20-пунктним планом та політичною декларацією між Україною, Європою та США, вона не готова брати до уваги в рамках переговорного процесу в Абу-Дабі. Ба більше, вона відверто готова саботувати пропозиції США.
Російська позиція формулюється приблизно так: спочатку ви йдете нам назустріч у територіальному питанні, а потім ми будемо обговорювати щось далі. Причому мова не йде ні про миротворчий контингент, ні про війська країн “коаліції охочих” як одну з гарантій безпеки.
Росія демонструє дуже жорстку і значною мірою нахабну переговорну тактику, ігноруючи не лише позицію України, а навіть і позицію США — ініціаторів цього процесу.
На переговорах в Абу-Дабі присутні представники, які мають прямий доступ до президента США, а також міністр оборони та генерал НАТО. Зараз, коли ми бачимо певний глухий кут у політичній частині переговорів, саме це високе представництво повинно донести до президента Трампа комплексну позицію про те, що саме російська сторона зриває переговорний процес і що особисто Путін не готовий до миру.
Після цього можна переходити до реалізації пропозицій, наприклад, до ідей сенатора Ліндсі Грема про другий санкційний пакет та посилення тиску на Росію. Це якраз і буде реалізація “маятникової дипломатії” Трампа: спочатку тиск, потім — ініціювання третього переговорного туру в Абу-Дабі, вже за більш конструктивної позиції Росії.
МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Кремль тисне на Україну і навмисно затягує переговорний процес
— Це переговорний процес, у який обидві сторони зайшли значною мірою через посередництво і велике бажання США. Але там є дуже складні питання, важливі для обох сторін. Я говорю про територіальне питання і про Запорізьку АЕС.
Я не впевнена, що ці питання буде легко вирішити навіть у межах поточного раунду переговорів. Звісно, робочі групи, які зараз збираються в Абу-Дабі, обговорюють якісь деталі, наприклад, як повинна проходити лінія розмежування. Але все одно залишаються речі, на які не готова погодитися Росія, і на які не готова погодитися Україна.
Йдеться, наприклад, про вимоги до України вийти з територій, які зараз контролюють ЗСУ, і передати їх Росії. Або навіть зробити їх демілітаризованими, як іноді пропонує російська сторона. Тому залишається питання: коли РФ буде готова до якихось компромісів?
Інші питання, звісно, можуть обговорюватися, і за ними сторони, ймовірно, здатні знаходити рішення. Передусім це обмін військовополоненими, можливо, повернення дітей та цивільних, яких Росія утримує у тюрмах. Але я сумніваюся, що буде досягнуто якогось значного прогресу саме у територіальному питанні.
Важливо розуміти різницю між де-юре та де-факто. Буває ситуація, коли країни де-факто погоджуються, що якась територія тимчасово непідконтрольна, але без формального визнання де-юре. І в такому випадку загалом можна уявити формулювання, за яким Україна зберігає право повернути цю територію у майбутньому.
Якщо йдеться про де-юре визнання — це вже набагато складніше питання. Воно стосується не лише України, США чи Росії, а й міжнародного права, яке, попри зміни, все ще існує і застосовується.
Якщо відбувається визнання території, анексованої силою, або навіть визнання територіальних змін під тиском, то це створює серйозний прецедент. Частина населення всередині країни не погодиться з такою позицією, що призведе до внутрішньої нестабільності. По-друге, це може вплинути на стабільність у світі загалом, бо подібних конфліктів і спроб зміни кордонів може стати значно більше. Це може призвести до ситуації, коли світ опиниться у стані хаосу.
Підхід Росії — це максимальне затягування переговорів. Спочатку вони десь погоджуються, десь не погоджуються, а потім настає момент, коли залишається невелика кількість неузгоджених питань, наприклад, як зараз говорять, близько 5%.
Ці 5% — і є найскладніші питання. Тут РФ займає дуже жорстку позицію. Ба більше, під час переговорів і перед ними вона посилює тиск, зокрема завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. Таким чином Кремль намагається змусити українську владу погодитися на його вимоги.
Якщо ж такої згоди немає і тиск не приносить бажаного результату, Росія починає витягувати нові питання, які оголошує важливими для себе. У підсумку список невирішених тем розширюється: з умовних 5% з’являється більше проблем. Це означає, що переговори неминуче затягуються, бо кожну нову тему потрібно обговорювати, навіть якщо за нею не буде досягнуто рішення. Час іде, і сам переговорний процес стає все більш тривалим.
ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: Росія намагається дистанціюватися від політичних питань у переговорах
— Поява в Абу-Дабі прямих представників президента США Дональда Трампа — це найкращий індикатор того, що процес надзвичайно динамічний. Спочатку була спроба звести роль США до технічної — допомогти створити рамку для двосторонніх переговорів по всіх пунктах, а не лише по окремих, як це було під час попередніх переговорних процесів.
За словами держсекретаря США Марко Рубіо, порівняно з минулим роком, вирішено багато питань, але залишилися найбільш ключові та найскладніші теми для обох сторін. Він наголосив, що США інвестують багато уваги, сил та ресурсів у врегулювання цього військового конфлікту, і що увага залучена на найвищому рівні.
При тому обсязі інформації, який є зараз, складно говорити про подальший розвиток ситуації, і результат може бути різким та непередбачуваним. США розглядають цей процес як пріоритет, проте не все йде за планом, як би хотілося Вашингтону, що говорить про обмежений вплив на окремі процеси в рамках переговорного треку.
Це може бути індикатором того, що події розвиваються не зовсім за сценарієм США. Є фактори, на які вони з тих чи інших причин не можуть вплинути — звідси й більш суттєва американська присутність. Тому, попри можливе бажання перейти до наступної фази, сторони поки залишаються на тому етапі переговорного процесу, на якому перебували раніше.
Я вважаю, що єдиного плану немає ні в однієї сторони. Ми розуміємо, що у Києва є свої “червоні лінії”, російська сторона також заявляє про свої так звані “червоні лінії”. Американські та європейські партнери теж бачать ситуацію по-різному.
Американські партнери хочуть досягти миру якомога швидше, значною мірою, виходячи із соціально-економічної та політичної ситуації всередині США, яка зараз непроста для Білого дому. Тому їх цікавить швидкість і результативність. Я впевнений, що вони розглядають різні альтернативи та варіанти прискорення процесу.
Партнери з ЄС пропонували ідею призначення свого спецпредставника для участі в переговорах. Але навіть серед європейських лідерів немає єдності: одні вважають, що говорити з Росією нема про що, інші — що діалог необхідний. Ми чуємо різні заяви, у тому числі про можливі контакти на рівні президентів, хоча Москва стверджує, що навіть технічної підготовки до таких зустрічей немає.
Якщо говорити про переговорний склад з боку Російської Федерації, ми бачимо переважно представників силового блоку. Є, звісно, і Кирило Дмитрієв, який представляє економічний напрям, але основний акцент на силових відомствах. Тому не дивно, що трек, пов’язаний із безпекою та ситуацією на полі бою, виглядає більш конструктивно, ніж політичний блок.
Якщо дивитися на американську делегацію, там переважають представники бізнес-середовища — і це теж показник. Ми пам’ятаємо двосторонні контакти між США і Росією, де російська сторона намагається просувати економічну повістку і потенційне співробітництво, намагаючись розширити рамку переговорів за межі війни проти України та змістити увагу Вашингтона на інші питання.
Українська переговорна група виглядає більш збалансованою — там є представники політичного та військового класів, а також люди з бізнес-досвідом. Це дозволяє реагувати на широкий спектр питань, які порушуються у процесі переговорів.
Можна сказати, що Росія також реагує на зміни переговорної рамки і демонструє свої пріоритети — інвестиції, ситуація на полі бою та певне дистанціювання від політичних питань, які залишаються в зоні відповідальності особисто президента Путіна.
На даному етапі Білий дім буде дотримуватися поточної лінії — максимально не провокувати сторони. Ми вже бачили реакцію президента Трампа та прессекретаря Білого дому на порушення Росією енергетичного перемир’я та масові удари. Американська сторона тоді спробувала пояснити ситуацію так, що навіть це вже є успіхом.
ІЛЛЯ КОТОВ: Кремль хоче привести українське суспільство до колапсу
— Ми чули заяву спецпосланника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа, який прямо зазначив: у переговорному процесі дуже багато складнощів, усе йде не так швидко, як хотілося б. Водночас представники нашої держави, зокрема Кирило Буданов, заявили, що переговори пройшли досить конструктивно.
Єдиний підсумок другого раунду переговорів в Абу-Дабі, про який ми зараз чуємо, — це обмін полоненими. Усі розраховували на великий обмін як показник бажання Росії продовжувати конструктивні переговори. Обмін 157 на 157 — це, безумовно, масштабно, але очікувався формат “всіх на всіх”, який став би більш вагомим кроком до подальшого врегулювання. Цього не сталося.
Відповідно, можна зробити попередній висновок: Кремль, можливо, пішов ва-банк, нав’язуючи нові вимоги й затягуючи час, щоб подивитися на реакцію США. РФ, по суті, намацує рівень готовності та рішучості союзників України.
Мені здається, США намагаються запропонувати Кремлю можливість повернення РФ у певні економічні відносини. Це передусім інтерес самої Росії, оскільки її економічна ситуація надзвичайно складна. З кожним днем стає важче, і навіть Китай, який фактично за безцінь забирає ресурси, не компенсує тих економічних втрат, що виникли. Страждає вся Росія та окремі регіони, бо основні ресурси спрямовуються на війну.
США в межах економічного аспекту переговорів пропонують можливість поступового пом’якшення санкцій і часткового повернення до торгівельних відносин. І тут, скоріше, не Росія щось “продає”, навпаки, саме їй слід було б просити про такі можливості, оскільки подальше посилення санкцій може остаточно добити економіку.
Таким чином, попри неоднозначність і моральну складність такого підходу, США намагаються створити умови, за яких Росія відмовилася б від своїх завищених і нереалістичних вимог до мирного врегулювання і погодилася б на більш прийнятний для України формат. В обмін Росія могла б поступово отримувати економічні преференції.
Гарантії безпеки — це окрема частина діалогу. Позиція партнерів загалом зрозуміла і підтверджує, що Україна не залишається одна. Підтримка і з боку США, і з боку Європи, яка продовжується, підтверджує, що Україну не залишають. Росія це теж бачить і розуміє, що зрив переговорів не принесе їй успіху, а на фронті значних успіхів немає.
Головна ставка Росії сьогодні — не фронт, а спроба викликати внутрішній колапс українського суспільства, але цього не станеться.
Читайте також: НАТО повинно приймати рішення, які дадуть Україні перевагу на полі бою: експерти про візит генсека Марка Рютте в Київ
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
