Кремль боїться програти: що ховається за дзвінком Путіна Трампу — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)

Путін все ще сподівається послабити підтримку Києва з боку західних партнерів. Перед зустріччю президента України Володимира Зеленського з главою Білого дому Дональдом Трампом він знову нагадав про себе. Телефонна розмова президента США з російським диктатором відбулася на тлі обговорення можливих постачань Україні далекобійних американських ракет Tomahawk (“Томагавк”). Західні аналітики вважають, що цей крок свідчить про занепокоєння Путіна, яке зростає через провали російської армії на фронті та посилення підтримки Києва з боку США і Європи. Навіщо Путін дзвонив Трампу 16 жовтня і що пише про це західна преса, розбирався телеканал FREEДОМ.

Одна з центральних тем переговорів у Білому домі — посилення протиповітряної оборони (ППО) та далекобійних можливостей України. Як заявив Володимир Зеленський, навіть обговорення передачі Києву далекобійних ракет Tomahawk викликало панічні атаки в Кремлі. Тому там і поспішили вкотре розіграти виставу, щоб запевнити Вашингтон у готовності до конструктивного діалогу. Телефонна розмова Трампа з Путіним відбулася з ініціативи російської сторони. Мета Москви очевидна: затягнути мирний процес і зірвати постачання військової допомоги Києву. По суті, як наголосив український лідер, Путін поводиться не сміливіше, ніж ХАМАС або будь-який інший терорист.

“Росія розраховує залишити нашу частину Європи островом небезпек і знущань з життя людей. Важливо цього не допустити. Росія буде змушена зупинити війну, коли не зможе більше її продовжувати. І справжня готовність Росії до миру не в словах, яких у Путіна ніколи не було в дефіциті, а в реальному припиненні ударів і вбивств, і саме з цим у нього проблеми. Тому кожна система ППО для України має значення для порятунку життя. Кожне рішення, яке може нас посилити, наближає закінчення війни. Безпека може бути гарантована, якщо все, про що ми домовляємося, зокрема у Вашингтоні, буде реалізовано. Дякую кожному, хто з Україною!”, — написав у Telegram президент України.

Російські пропагандисти запевняють росіян, ніби “Томагавки” не вплинуть на хід війни. Що варто тільки трохи посилити протиповітряну оборону, і всі ці ракети будуть збиті. Насправді ж ці системи дозволяють завдавати точні удари по важливих військових і стратегічних об’єктах противника далеко за лінією фронту. А збити ракету, що летить на дозвуковій швидкості (близько 900 км на годину), практично неможливо. У Кремлі це дуже добре розуміють. Саме тому і панікують.

Під час пресконференції у Білому домі Трампа прямо запитали про те, чи намагався Путін переконати не продавати “Томагавки” Україні.

“Ну, як ви думаєте, що він скаже? “Будь ласка, продавайте “Томагавки”? Будь ласка, продавайте ці “Томагавки”, я вам дуже вдячний?”. Я дійсно сказав: “Не заперечуєте, якщо я передам пару тисяч “Томагавків” вашим опонентам?” Я йому це сказав. Я сказав саме так. Йому ця ідея не сподобалася”, — відповів президент США.

Якщо проаналізувати тактику російського диктатора під час телефонних переговорів з Трампом, то ми побачимо традиційну картину: Путін переходив від грубих лестощів до шантажу. Таким чином знову намагаючись затягнути війну. 

Так, за словами помічника Путіна Юрія Ушакова, спочатку кремлівський лідер привітав Трампа з тим, що він врегулював конфлікт між Ізраїлем і Газою і повернув мир на Близький Схід. Потім передав привіт і своє захоплення першій леді, заявивши, що вона виявляє неймовірну турботу про українських дітей. Разом з тим, звичайно, забув згадати, що це Росія викрала і незаконно утримує неповнолітніх. А після порції грубих лестощів Путін перейшов до звичних погроз і шантажу: заявив, що постачання Києву ракет “Томагавк” завдасть колосальної шкоди відносинам Росії й США. 

Однак видання Time пише, що подібна стратегія більше не спрацює. Трамп вже давно зрозумів, з ким має справу.  

“Дональд Трамп довго хвалився своїми теплими стосунками з Путіним, називав його “генієм” і “мудрим” державним діячем, а також заявляв, що їхня дружба допоможе йому покласти край війні. Але в середині літа Трампу, видно, відкрилися деякі істини, які давно відомі іншим світовим лідерам: для Путіна не складає труднощів говорити про мир, одночасно вбиваючи українських мирних жителів, а заявлені ним військові цілі практично не залишають місця для поступок”, — йдеться у публікації Time.

У США цей дзвінок Путіна багато хто сприйняв як визнання його обмежених можливостей як на полі бою, так і в дипломатії. На фронті дії російської армії фактично зайшли в глухий кут, а втрати продовжують зростати. У самій країні все більш очевидними стають ознаки економічної кризи: особливо гостро відчувається дефіцит палива і спад у промисловості. Крім того, на економіку РФ продовжується санкційний тиск. Все це призводить до стрімкого скорочення резервів російського бюджету. До того ж назріває невдоволення і в оточенні самого Путіна. Частина еліти дуже добре відчула на собі наслідки затяжної війни. 

“Є одне правило російської пропаганди: якщо Путін не перемагає, він просто зникає з поля зору. Це одна з причин, чому кремлівський лідер майже ніколи не відвідує окуповані території України. Недооцінювати Путіна небезпечно. Але приписуючи йому міфічні якості, Захід бачить главу Кремля більш могутнім, ніж він є насправді. Якби американці тверезо оцінювали Путіна, вони б знали, що це диктатор, який поставив все на провал вторгнення, а Росія — країна зі стрімко охолоджуваною економікою, яка втрачає сфери свого впливу. Реалістичний погляд на його владу позбавив би Путіна головного важеля впливу — відчуття власної непереможності”, — пише журнал The Atlantic.

Більшість впливових західних ЗМІ пишуть, що Росія зараз не здається настільки сильною, щоб диктувати умови за столом переговорів. Військовий та економічний ресурс країни виснажений. Саме зараз Захід отримав можливість говорити з Москвою з позиції сили. Адже всі аргументи, включаючи постачання далекобійних систем, для цього є.

“Трамп часто нарікав на те, що завершити російсько-українську війну виявилося набагато складніше, ніж він спочатку вважав. Але тепер, коли адміністрація сповнена надій після успіху на Близькому Сході, ситуація може змінитися. Потрібно враховувати й те, що війна йде не за планом для Росії, економіка якої перебуває в занепаді, і водночас Москва продовжує втрачати тисячі життів без видимих результатів”, — йдеться в матеріалі видання Politico.

Путін усвідомлює, як стрімко змінюється ставлення Заходу до нього особисто і до Росії в цілому. Консолідація США і Європи руйнує надії Москви на розкол серед союзників і ослаблення допомоги Києву. Яскравий приклад цього — 31-ше засідання у форматі “Рамштайн”. Його головний підсумок не можна виміряти лише грошима та додатковими пакетами військової допомоги Україні. Зустріч у Брюсселі показала, що після фази охолодження відносин, США та Європа знову діють злагоджено.

“Якщо ця війна не закінчиться, якщо в короткостроковій перспективі не буде знайдено шляху до миру, Сполучені Штати разом з нашими союзниками вживуть необхідних заходів, щоб змусити Росію заплатити за агресію, яка триває. Якщо нам доведеться зробити цей крок, військове міністерство США готове зробити свій внесок так, як це можуть зробити тільки Сполучені Штати. Ми, як і раніше, твердо переконані, що найбільш ефективними засобами стримування російської агресії є, по-перше, смертоносне, боєздатне й очолюване Європою НАТО і, по-друге, боєздатні, надійні українські збройні сили. Вони успішно захищають себе і тим самим продовжують стримувати російську агресію вздовж кордонів НАТО”, — заявив глава Пентагону Піт Гегсет.

Багато міжнародних експертів вважають, що лідерство Трампа в досягненні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС стало ключовим фактором у його прагненні активізувати переговори про закінчення російсько-української війни. Президент США знає слабкі місця путінської Росії (недарма він називав її “паперовим тигром”) і зараз для нього найкращий час, щоб змусити кремлівського диктатора домовлятися про реальний мир. Деякі видання припускають, що Дональд Трамп може стати реальним кандидатом на Нобелівську премію наступного року. 

“Наступного року Нобелівська премія відзначає 125-річчя, і Трамп цілком може мати на неї право. Якщо президент США зможе і надалі впливати на Москву, а також сформувати контури угоди про завершення війни, то врегулювання стане можливим ще до того, як Нобелівський комітет обере лауреатів премії за 2026 рік”, — пише CNN.

Кремль намагається дотримуватися перевіреної тактики: затягує час і намагається переконати світ у готовності Москви до переговорів. Путін все ще сподівається послабити рішучість партнерів Києва. Саме тому головне їхнє завдання зараз — не піддаватися на маніпуляції та продовжувати підтримувати Україну.

Читайте також: Зеленський і Трамп зустрічаються в Білому домі — перші заяви

Нагадаємо, російський опозиційний журналіст і соціолог Ігор Яковенко висловив думку, що хоча президент США Дональд Трамп поки що має ілюзії щодо спроможності Путіна домовлятися, ситуація змінюється в гірший для Москви бік.