Країни НАТО заявили про вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін — подробиці (ВІДЕО)

Естонія і Литва повідомили ООН про вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це заявили міністри закордонних справ двох країн. Членство в Конвенції припиняють через шість місяців після повідомлення Організації Об’єднаних Націй. Раніше парламенти п’яти держав, що межують із Росією — Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії та Польщі — схвалили вихід своїх держав з Оттавського договору. Головною причиною назвали загрозу з боку Російської Федерації, передає FREEДOM.

Литва вживе всіх необхідних заходів для захисту своєї держави і кожного сантиметра території НАТО — усіма ефективними військовими засобами, написав у соцмережі Х міністр закордонних справ країни Кястутіс Будріс. Він повідомив, що за пів року Литва вже не буде пов’язана умовами Конвенції про заборону протипіхотних мін, але наголосив: країна, як і раніше, прихильна міжнародному гуманітарному праву.

“Це рішення не було ухвалено легковажно. Литва не має ілюзій: путінська Росія являє собою найбільшу довгострокову екзистенціальну загрозу для Європи. Вона веде війну для досягнення політичних цілей, підриває стабільність за допомогою саботажу і готується до тривалої конфронтації”, — наголосив Будріс.

Кілька країн, що межують із Росією, — Естонія, Латвія, Фінляндія і Польща — також оголосили про свої плани вийти з Оттавського договору. Таким чином Сили оборони зможуть обирати системи озброєння, засоби і методи, необхідні для зміцнення обороноздатності країни, пояснив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. У червні 2025 року парламент Фінляндії проголосував за вихід з Оттавського договору. Рішення схвалив президент Александр Стубб.

“Реальність зрештою така, що у нас є сусідня країна — агресивна, імперіалістична держава під назвою Росія, яка сама не є членом Оттавського договору і яка сама безжально використовує наземні міни”, — зазначив у коментарі ЗМІ Стубб.

Вихід із конвенції — це вже дія, вважає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.

“Це вихід за межі концепцій, припущень, планів. Фактично, дійсно, ці країни зараз будують укріплення на кордонах. Ці країни відкрито показують, що для них головною загрозою є Російська Федерація. Тому це свідчить про те, що російську загрозу в Європі нарешті почали сприймати не просто серйозно, а як одну з найважливіших загроз для існування континенту і діють відповідним чином”, — акцентував Леонов.

Сусідня з Фінляндією країна — Швеція — найближчим часом має намір придбати зброю великої дальності. Засоби потенційно здатні вражати цілі на території Росії, повідомив головнокомандувач Збройних сил Швеції. За його словами, йдеться про дальність від 150 до 500 кілометрів.

“Насамперед це питання стримування. Отримати можливість не тільки воювати на своїй території, але й піддавати агресора ризику захищатися на своїй землі. Можливість наносити удари по логістиці, районах зосередження військ. Ми могли б відігравати набагато активнішу роль у стримуванні НАТО, маючи такі системи, не обов’язково у Швеції, а можливо у Фінляндії або країнах Балтії”, — наголосив у коментарі ЗМІ головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Клаессон.

Швеція планує також значно збільшити кількість безпілотників і зміцнити протиповітряну оборону країни. У червні в Стокгольмі погодили масштабне збільшення оборонного бюджету. До 2030 року на ці цілі країна спрямує близько 30 млрд доларів. Таким чином Швеція інвестуватиме в оборону до 3,5% ВВП. На саміті НАТО в Гаазі лідери країн-членів блоку домовилися підняти цільовий показник оборонних витрат до 5% ВВП.

“Союзники погодилися інвестувати в оборону 5% ВВП. Це значне зобов’язання у відповідь на серйозні загрози нашій безпеці. Це щонайменше 3,5% ВВП інвестицій в основні оборонні потреби — показник, який до сьогодні був встановлений на рівні 2%. Мета, яку, як я радий повідомити, всі союзники досягнуть цього року або вже досягли”, — зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

У заключному комюніке саміту НАТО союзники наголосили на прихильності статті 5 договору НАТО, згідно з якою у разі нападу на одного з членів Альянсу інші зобов’язуються прийти йому на допомогу, розглядаючи напад як агресію проти всіх.

Читайте також: “Важливо зберегти динаміку і нашу рішучість”: підсумки саміту НАТО прокоментувала голова Європарламенту

Нагадаємо, як заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур, країна готова прийняти на своїй території винищувачі союзників, здатні нести ядерне озброєння. За його словами, рішення ухвалили після того, як Велика Британія оголосила про закупівлю у США 12 багатоцільових винищувачів F-35A.