Країни НАТО посилюють захист повітряного простору на східному фланзі — деталі (ВІДЕО)

Північноатлантичний альянс рішуче реагує на російські провокації в повітрі. Після чергового порушення повітряного простору країни НАТО російськими винищувачами посли блоку збираються на екстрені консультації. Зустріч відбудеться після того, як Естонія активувала процедуру 4-ї статті статуту НАТО. Вперше заговорили й про радикальний крок — збиття російських бортів. Чи можливо це, і як ще Москва випробовує терпіння НАТО, розбирався FREEДОМ.

Німецькі та шведські винищувачі перехопили російський Іл-20 над Балтійським морем. У Військово-повітряних силах Швеції уточнили: інцидент стався в міжнародному повітряному просторі біля південного узбережжя. Розвідувальний літак РФ летів без радіоконтакту. У Німеччині зазначили, що саме їхні винищувачі першими почали супровід борту, потім передали спостереження шведам і повернулися на базу у Ростоку.

“Два шведські винищувачі Gripen і два німецькі винищувачі Eurofighter були розгорнуті в міжнародному повітряному просторі для спостереження та фотографування російського розвідувального літака Іл-20. Він летів, не вказуючи маршруту польоту та не видаючи радіоконтакту, який міг би сигналізувати про його присутність”, — йдеться у публікації агентства Associated Press.

Росія не обмежується несанкціонованими польотами в міжнародному просторі, а вдирається й у повітряний простір країн НАТО. 19 вересня три МіГ-31 без дозволу увійшли в небо Естонії над Фінською затокою і пробули там 12 хвилин. Літаки були перехоплені силами Альянсу. Через російські провокації Міністерство закордонних справ (МЗС) Литви викликало тимчасового повіреного Російської Федерації.

“Російському представнику було заявлено, що Литва розцінює ці інциденти як грубі порушення міжнародного права, за допомогою яких Росія нагнітає напруженість у регіоні Балтійського моря. Міністерство закордонних справ Литовської Республіки зажадало від Російської Федерації вжити всіх заходів для недопущення подібних провокацій у майбутньому”, — заявили в МЗС Литви.

Через російську загрозу, що наростає, в Північноатлантичному альянсі вже заговорили про можливість збивати російські винищувачі, які порушують повітряний простір країн-членів. Першим відкрито висловив таку думку президент Чехії Петр Павел. Аналітики наголошують: прецедентом це не буде.

“Питання для союзників по НАТО полягає в тому, чи буде Альянс готовий вжити заходів щодо фактичного збиття російських літаків, якщо вторгнення триватимуть. Прецедент уже є: 2015 року турецький винищувач збив російський бомбардувальник після того, як той проігнорував численні попередження і вдерся в повітряний простір Туреччини”, — пише агентство Bloomberg.

Голова Громадської ліги “Україна — НАТО” Сергій Джердж упевнений: країни НАТО повинні збивати російські літаки, які порушили їхній повітряний простір.

“Це загалом завдання збройних сил. Навіщо тоді військово-повітряні сили? Щоб дивитися, як залітають на твою територію літаки, дрони та супроводжувати їх? Караул пошани робити? Як це було в Румунії з російським дроном, який залетів, літав там 50 хвилин, його супроводжували Військово-повітряні сили, і потім він полетів з території Румунії в Україну, і всім там стало легше”, — висловив він думку.

Поки рішення про збиття російських літаків немає, Фінляндія разом зі Швецією та Данією розпочала найбільші за осінь навчання. До 26 вересня в них залучені близько 50 літаків і понад тисяча військових. А в Польщі, на чию територію 10 вересня залетіло два десятки російських дронів, літаки країн НАТО продовжують патрулювати небо. Відповідне рішення Альянс ухвалив у відповідь на російські провокації. Утім, аналітики зазначають: далеко не всі рішення НАТО виносяться в публічний простір.

“Насправді ми не знаємо, про що говорили та про що говорять на закритому засіданні Північноатлантичної ради, головного органу НАТО. Звісно, є військові комітети, є військові рішення. Відповіддю на атаку дронів було посилення східного флангу НАТО. Уже замість дронів залітають літаки. Можливо, ще посилиться система протиповітряної оборони, яка буде працювати”, — сказав Сергій Джердж.

Якщо Росія піде на ескалацію, США готові захищати Польщу. Про це заявив глава Білого дому Дональд Трамп. Але Варшава не тільки розраховує на союзників, а й сама посилює оборону. Згідно з опитуванням, проведеним 13-15 вересня серед тисячі поляків, 50,5% підтримали ідею повернути строкову службу. Головний аргумент, як повідомляє “Віртуальна Польська”, зростання міжнародної напруженості.

Читайте також: Росія готує нові провокації проти НАТО, під ударом — Фінляндія, країни Балтії та Німеччина, — Постернак