Країни НАТО — наступна ціль Росії: Рютте закликав союзників прискорити переозброєння і підтримку України (ВІДЕО)

Генсек НАТО Марк Рютте попередив, що темпи посилення Альянсу все ще недостатні для стримування Росії. Виступаючи на конференції з безпеки в Берліні, він наголосив, що саме країни НАТО можуть стати наступною метою Кремля і закликав союзників терміново прискорити переозброєння і підтримку Києва. За словами Рютте, поведінка Путіна залишається непередбачуваною: російський режим став зухвалим, безрозсудним і безжальним, а сам диктатор намагається побудувати нову імперію, вбачаючи в країнах Заходу головну загрозу своїй владі. Детальніше про це розповідає FREEДOM.

Країни НАТО — наступна ціль Росії. Диверсії, кіберзагрози, порушення повітряного простору — агресор посилює гібридні атаки на Європу. У керівництві Альянсу побоюються, що будь-які поступки Путіну при узгодженні та підписанні мирного плану він сприйме як слабкість. А значить, європейським державам потрібно посилено готуватися до оборони й значно збільшити інвестиції в безпеку.

Мир можливий тільки там, де Росія не посміє почати нову війну. Під час візиту до Берліна генеральний секретар НАТО вперше представив бачення того, як повинен діяти Альянс в умовах вже не передбачуваних, а цілком реальних загроз. Мабуть, це був один з найемоційніших його виступів. Отже, перше, на чому акцентував Марк Рютте — Путін діє не один. Без підтримки Китаю він би не зміг продовжувати криваву війну проти України. Друге — апетити кремлівського диктатора однією Україною не обмежаться. І відмовитися від підтримки Києва зараз — значить впустити російську армію у свій будинок. І, нарешті, третє — вірити запевненням кремлівських чиновників про те, що вони не збираються воювати з НАТО, не можна. Точно так само на початку 2022 року вони розповідали, що не збираються починати повномасштабну агресію проти України.

“Ми — наступна ціль Росії. І ми вже перебуваємо в небезпеці. Коли я став генеральним секретарем НАТО минулого року, я попередив — те, що відбувається в Україні, може статися і з союзними країнами. Що нам необхідно перейти до мислення воєнного часу. Боюся, що занадто багато мовчазно не діють. Занадто багато хто не відчуває небезпеки. І занадто багато хто вважає, що час на нашому боці. Це не так. Час діяти настав”, — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Принципову позицію щодо того, як має виглядати підсумок переговорів про припинення війни Росії проти України, озвучив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Нічого про Україну без України. І ніяких поступок ціною інтересів і безпеки ЄС і НАТО. Глава німецького уряду зазначив: під час геополітичних потрясінь саме Північноатлантичний альянс повинен відігравати ключову роль. Зараз особливо важливо зміцнювати європейську частину колективної безпеки, посилювати координацію в оборонній сфері та забезпечувати довгострокову підтримку Києва.

“Ми твердо стоїмо на боці України для досягнення спільних цілей. Для просування цієї роботи ми будемо продовжувати посилювати тиск на Москву. І, нарешті, ми також будемо вживати більш жорсткі заходи проти тіньового флоту. Водночас ми будемо продовжувати надавати Україні масштабну підтримку. Насамперед ми хочемо використовувати знерухомлені російські активи в Європі, щоб дозволити Україні ефективно захистити себе від майбутніх російських атак”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Європейські політики усвідомлюють: Росія, отримавши колосальний досвід у війні проти України, не збирається зупинятися. У бюджет на 2026 рік країна-агресор заклала на військові потреби рекордні 13 трлн рублів. Це 38% всіх федеральних витрат. І, як пише відомий британський оглядач Макс Гастінгс, на цьому тлі ще гостріше постає питання: наскільки стабільна архітектура західної безпеки? І чи можна повністю покладатися на ключових партнерів? Адже політика Вашингтона щодо союзників по НАТО стає все менш передбачуваною.

“Майже жоден розсудливий європеєць зараз не вірить, що якщо Росія почне нові агресивні дії, наприклад, проти країн Балтії, адміністрація Трампа виконає свої зобов’язання перед НАТО і відправить військову допомогу. Більшість європейців, а також багато американських аналітиків очікують, що врешті-решт Вашингтон буде змушений визнати, що його поточна зовнішня політика ґрунтується на фантазіях. Разом з тим очевидно, що Путін не буде дотримуватися ніяких угод з Америкою, які не відповідають його власним інтересам”, — вважає Макс Гастінгс.

Гібридну війну на території Європи Росія почала давно. Про різке зростання активності іноземних спецслужб на території країни заявили в Службі військової контррозвідки Німеччини. У новому звіті йдеться, що спроби іноземних розвідок отримати дані про чисельність Бундесверу, озброєння, структуру командування і плани розміщення військ помітно почастішали. Водночас вдвічі збільшилася кількість кібератак і диверсій на логістичних маршрутах. Москва — одне з головних джерел загроз. Саме тому, як повідомляє The Wall Street Journal, Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з Росією. Серед іншого, він передбачає негайне перекидання до 800 тис. військовослужбовців країн-членів НАТО до лінії фронту.

“Німецькі чиновники припускають, що Росія може бути готова до нападу на НАТО вже у 2029 році. Однак серія шпигунських епізодів, диверсій і порушень європейського повітряного простору, які західна розвідка пов’язує з Москвою, вказує: агресія може зрушити на більш ранній термін”, — пише The Wall Street Journal.

До речі, дуже схожий звіт опублікувала і контррозвідка Данії. У документі йдеться про те, що країна зіткнулася з найвищим за багато років рівнем зовнішніх загроз. Держави, які становлять серйозну небезпеку і підривають стабільність всієї Європи, — Росія і Китай. Найнебезпечнішою гібридною операцією у звіті назвали появу невідомих безпілотників біля стратегічних об’єктів. Через це тимчасово зупиняли роботу аеропортів Копенгагена та Ольборга. Загалом у 2025 році невідомі дрони порушили повітряний простір щонайменше дев’яти європейських країн — Фінляндії, Норвегії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії та Молдови. А рекордсменом тут є Німеччина. Там було зафіксовано понад 1 000 випадків з невідомими БпЛА.

“Європа нарешті прокидається через вторгнення російських дронів. Європейські лідери все більш чітко розуміють: загроза — реальна, і її потрібно стримувати системно. Економічна дилема очевидна: збивати дешевий дрон ракетою вартістю в мільйони — неефективно. Тому уряди й приватні компанії шукають доступні рішення — дешеві перехоплювачі, лазери, електронні засоби придушення, дрони-перехоплювачі та інші технології. Якщо європейські країни не прискорять виробництво і координацію, загроза ще більш масових атак зросте”, — пише The Telegraph.

На тлі агресії Кремля, яка зростає, практично всі країни Альянсу прискорюють модернізацію збройних сил і збільшують оборонні витрати. Так, Латвія наступного року направить 200 млн євро на посилення протиповітряної оборони та ще 50 млн на розвиток безпілотних систем. Фінляндія закупила сотні комплексів для виявлення і придушення дронів. А Польща оголосила про запуск найбільшої у своїй історії програми військової підготовки резервістів.

“Війна дозволила Путіну прийняти закони про розширення своєї армії з 2022 року. Він прагне створити другу за величиною армію у світі після Китаю, з регулярною армією в 1,5 млн осіб, довівши її чисельність до 2,38 млн, включаючи резервістів. Європа тільки зараз починає усвідомлювати свій дефіцит в оборонному секторі, чому сприяє передбачувана загроза на кордоні й небажання адміністрації Білого дому продовжувати оплачувати витрати”, — пише The Independent.

Звичайно, європейські столиці дуже хочуть миру і закінчення війни Росії проти України. Але разом з тим прекрасно розуміють, що поступки Путіну — це запрошення до нової війни. Будь-яку паузу і перепочинок він використовує для перегрупування, нарощування армії й наступного удару — вже по країнах НАТО. Диверсії, кібератаки, провокації біля кордонів можуть виявитися всього лише розминкою. Саме тому країни Європи повинні діяти єдиним фронтом і посилювати підтримку України, щоб не дати агресору шансу на ескалацію.

Читайте також: Переговори без правил: чому майбутнє Європи залежить від рішень США про безпеку України