Країни НАТО готові до військової відповіді на повітряні провокації Росії — огляд заяв (ВІДЕО)

Держави НАТО застосовуватимуть військові та невійськові засоби в межах міжнародного права для свого захисту від дій Росії. Про це йдеться в заяві за підсумками засідання країн-членів Північноатлантичної ради, скликаного на прохання Естонії. Альянс висловив солідарність та підтвердив подальшу підтримку України. Детальніше про російські провокації та реакцію Заходу на них розповідає телеканал FREEДОМ.

НАТО буде ухвалювати рішення про застосування сили проти літаків або дронів, які порушують повітряний простір Альянсу, на основі розвідданих про рівень загрози, заявив генеральний секретар Марк Рютте за підсумками засідання Північноатлантичної ради. У ньому взяли участь посли всіх 32 країн-членів блоку.

“В останньому порушенні повітряного простору Естонії, яке ми обговорювали, сили НАТО оперативно перехопили та супроводили літак, не допускаючи ескалації, оскільки безпосередньої загрози не було. Рішення про те, чи слід відкривати вогонь проти літаків-порушників, ухвалюються в режимі реального часу і завжди ґрунтуються на наявних розвідданих про загрозу. Ми не хочемо, щоб Росія продовжувала діяти в цьому небезпечному напрямку, навмисно чи ні”, — заявив Рютте.

Північноатлантична рада провела консультації у відповідь на масштабне порушення повітряного простору Польщі російськими БпЛА. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск зазначив, що Польща готова збивати російські літаки у своєму повітряному просторі. При цьому він наголосив, що повинен бути на 100% впевнений, що союзники будуть ставитися до цих дій точно так само.

23 вересня повітряний простір Польщі в межах місії Альянсу “Східний вартовий” почав патрулювати літак дальнього радіолокаційного виявлення НАТО.

“Ми проводили ці розвідувальні місії на східному фланзі практично щодня. Новиною в новій системі є те, що співпраця та взаємодія вийшли на новий рівень. Ми тут для того, щоб зібрати якомога більше інформації про можливі загрози повітряному простору Альянсу. А потім повідомити про це нашим союзникам. Щоб вони могли відреагувати на кожну можливу загрозу”, — повідомив представник Сил повітряного виявлення та управління НАТО Крістіан Бретт.

Низка інших союзників, включаючи Фінляндію, Латвію, Литву, Румунію і Швецію, також зазнали порушень повітряного простору з боку Росії. 22 вересня кілька великих дронів були виявлені й в аеропорту Копенгагена. Цього ж дня повітряну тривогу оголосили в Норвегії через повідомлення про безпілотники над військовою фортецею Акерсхус в Осло.

Північноатлантична рада повинна бути готова до сценаріїв, в яких Російська Федерація може проявити велику ескалацію, вважають аналітики.

“Звичайно, існують більш екстремальні або жорсткі заходи, наприклад, вивчення можливості знищення баз, звідки прилітають ці безпілотники або винищувачі. Наприклад, у випадку Польщі або Литви ми знаємо, що деякі дрони були надіслані з Білорусі, а не тільки з Росії. Тож це, звичайно, було б кроком вперед. Але я думаю, що це також може бути частиною підготовки до того, що Росія може піти на ще більшу ескалацію”, — прокоментувала аналітикиня Центру європейської політики Марія Мартісьюте.

Тим часом держсекретар США Марко Рубіо підтвердив прихильність його країни до НАТО після вторгнення російських літаків у повітряний простір Альянсу. Однак він виключив можливість збиття російських винищувачів, якщо тільки вони не вчиняють агресивних дій. А командувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Алексус Гринкевич пообіцяв, що Альянс дасть потужну відповідь на атаки Росії.

Союзники не відмовляться від своїх довгострокових зобов’язань щодо підтримки України. Кремль не зможе відвернути ЄС від цього, запевнила глава дипломатії ЄС Кая Каллас.

“Очевидно, що Росія випробовує нас. Як далеко вона може зайти? Вона також намагається посіяти страх у наших суспільствах, мовляв, якщо ми підтримаємо Україну, то ця війна пошириться на інші території та буде розширюватися. І саме тому ми повинні бути дуже твердими в цьому питанні… Я думаю, важливо розуміти, що кожен має зобов’язання перед своїми громадянами, щоб подібні вторгнення не відбувалися”, — заявила Каллас.

Після провокацій Росії в повітряному просторі низки країн-членів блоку ЄС поспішає реалізувати проєкт “стіна дронів” за допомогою технології, яка пройшла бойові випробування в Україні. Детальніше ініціативу обговорять 26 вересня на зустрічі єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса з представниками України, Естонії, Латвії, Фінляндії, Литви, Польщі, Румунії, Болгарії та Данії.

Читайте також: Відповідь НАТО на безрозсудні дії Росії буде жорсткою: Альянс звинуватив Кремль в ескалації (ВІДЕО)

Раніше в Данії не виключили, що дрон над аеропортом Копенгагена — провокація Росії. Прем’єр-міністерка країни Метте Фредеріксен вважає, що активність безпілотників біля аеропорту Копенгагена може мати серйозні наслідки.