Контрнаступ ЗСУ на Херсон: коли на нього чекати і чи відступить Росія?

Інформація про контрнаступ на Херсон знову повернула ситуацію на українському фронті як головну тему для обговорення. Як швидко Україна може поновити контроль над містом? Чи відступить Росія, як було до цього, чи боротиметься? Чи настане ще один перелом у війні? І що для цього потрібно? Ці теми розбирав шеф-редактор телеканалу українського іншомовлення FREEДОМ Олексій Мацука.

Битва за Херсон

З українського боку інформація зараз досить стримана. А ось у російських пабликах близька до паніки. Тут і воїнкори кажуть, що ЗСУ настає з усіх боків, та ще й з авіацією, і проросійські діячі звернулися до Москви про те, що потрібна евакуація, але так, щоб це не було втечею. Мовляв, не утворюючи паніку вивезти подалі від поля бою. І Путін раптом повернувся до того, що “Криму потрібна вода”, а загалом захоплювати Україну Росія взагалі, виявляється, не збирається…

На восьмому місяці війни наступ фронті вже не можна розглядати у відриві від інформаційних атак, розкладу сил на світовій арені та картини бойових дій загалом.

Першою про те, що Україна може швидко звільнити Херсонську область, написала газета Financial Times. Прогноз зроблений з посиланням на неназваних американських військових. І навіть названі терміни — 20 числа жовтня. Якщо перечитати текст уважніше, то стає зрозуміло, що пише газета про правобережну частину Херсонської області, не про сам Херсон, але який сенс змикати кільце навколо міста, якщо не ставити за мету взяти під контроль сам обласний центр? Якщо місто повернеться під контроль України, це стане величезним іміджевим ударом для Кремля, а західним союзникам, навпаки, покаже, що вони не даремно давали зброю.

Жовтень не приносив гучних новин, все було поступово… Але голова Херсонської адміністрації Ярослав Янушевич підрахував, що за неповний місяць було звільнено майже три десятки населених пунктів. А українські військові кажуть, що площа звільнених територій на Херсонщині збільшилася до 500 квадратних кілометрів.

У той же час Міноборони РФ визнало частковий відступ своїх військ, не кажучи відкрито, але вказавши це на карті. Але там все ще сподіваються, що український контрнаступ може бути зупинений. Адже призначено нових генералів — Суровікін та Теплинський. А від нових осіб завжди чекають на результати, очікують, що вони вислужаться… Крім цього, наступ українських військ зараз уже не є раптовим, як було на самому початку в Харківській області. До нього готувалися, Росія підтягувала резерви.

Про те, що прогнози для Кремля не райдужні, свідчить простий факт. Призначене Москвою керівництво області просить допомогти з евакуацією жителів Росію. Але називають це, щоправда, “виїздом на відпочинок та навчання”.

Якщо вже про від’їзд заговорили, а за неофіційною інформацією, херсонські чиновники свої сім’ї якраз уже вивезли, то мова або про можливу здачу території, або про перспективу міських боїв у Херсоні, які завжди супроводжуються жертвами серед цивільних.

Які завдання для себе ставлять Київ та Москва?

Військові експерти кажуть, що від класичної тактики нікуди не втекти. Україні потрібний Херсон. Адже це зніме загрозу для Миколаєва та Одеси, стратегічних Чорноморських портів. Якщо все пройде успішно — просунутися далі Херсонщиною та частиною Запорізької з виходом до Перекопського перешийка та Чонгара. Уникаючи зіткнень лоб-в-лоб і наскільки можна міських боїв.

А ось для Росії Південний напрямок зараз важливіший, ніж будь-який інший. Москва поки має вихід в Азовське і Чорне моря, і сухопутний коридор до Криму. Варто віддати Херсонську область та обрушиться вся стратегія. Щоб утримати лінію фронту, у Росії було оголошено мобілізацію. Нерозумна, запізніла — коли перекидають непідготовлених мобілізованих, щоб за будь-яку ціну зупинити просування українського угруповання.

Ось чому експерти говорять про контрнаступ на Херсонському напрямку як новий етап. Тобто битва за місто цілком може бути переломною у цій війні.

Очевидно, що з військової точки зору це дуже важкий та болісний етап. Щоб уникнути втрат, у Кремлі, схоже, вирішили схитрувати. Опозиційне російське видання “Медуза” з посиланням на високопосадовців написало про якийсь новий план російської влади. Суть його полягає в тому, щоб укласти угоду про тимчасове припинення вогню. І домовитися про це могли б нібито російські та українські військові. Видання пише також, що Кремль може піти і на те, щоби відвести війська з частини території Херсонської області.

Але, як пишуть ЗМІ, та й в Україні явно так вважають, це може бути чергова пастка. Путін спробує використати припинення вогню для відновлення армії, навчання мобілізованих, поповнення ресурсів, щоб згодом під будь-яким приводом розпочати новий наступ. Україні якраз вигідно “дотиснути” зараз ослаблене російське угруповання на Херсонщині і там закріпитись. А Росії, навпаки, потрібно виграти час до весни.

Терміни та прогнози

Важливо ще дати раду термінам. В ЗСУ кажуть, що відновлення контролю відбуватиметься поступово, щоб уникнути великих втрат та руйнування інфраструктури. Майже щодня йдуть удари по логістиці, військових складах, командних пунктах, переправ російських підрозділів. І це саме тактика, спрямована на те, щоб уникнути боїв лоб-в-лоб. Можливу стратегію дій у Херсонській області досить точно описав колишній начальник розвідки фінського Генштабу Пекка Товері: “Я вже засвоїв, що не можна говорити про неможливість чогось, якщо йдеться про українців. Вони дуже досвідчені, і знають, як отримати вигоду з будь-якої ситуації. Якщо українці виявлять пролом — вони підуть саме туди”.

Чи російська армія відступатиме чи боротиметься? Є важливий чинник: на цю ділянку фронту перекинули мобілізовані. Це говорить про те, що у Москві планують опір. Але з іншого боку, воно буде не таким активним, якби під Херсоном зосередили елітні частини.

Тож шанси відступу російської армії зростають. Але й варіант того, що Росія продовжуватиме боротися, теж не можна відкидати. Тоді це буде війна на виснаження — росіяни можуть піти на це, щоб затягнути час, сподіваючись на зиму, холод, проблеми з електроенергією та посилюючи удари по енергетичній інфраструктурі. Або навіть намагаючись за рахунок використання дронів фінансово виснажити і Україну, і Захід. Адже вартість безпілотника та ракети, яка потрібна для його збиття, непорівнянні.

Але це все нові виклики, по суті, новий етап. А битва за Херсон — останній акт не гібридної, а традиційної війни. Кампанії, де всі вирішуватимуть не у великих кабінетах, а самі військові на полі бою. І результат залежатиме не лише від оснащеності, а й від бажання боротися далі.

Читайте також: Як розкол у Кремлі вплине на перебіг війни РФ проти України — розбір Олексія Мацуки